Постанова № 12334396, 02.11.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 р. Справа № 2а-6895/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. <Текст > при секретаріЛоба Е.Г. за участю: прокурора представника позивача представника відповідача 1 Дзюби В.В. Самойленка В.І. Обертовича М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" до відповідача 1: Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, відповідача 2: Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання неправомірними та скасування рішень, - ВСТАНОВИВ:

04 червня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Техкомплект» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірним та скасувати повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 0000492302/0 від 19.05.2010 року; визнати неправомірним та скасувати повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 0000502302/0 від 19.05.2010 року; стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомплект» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні 2010 року, в розмірі 8061963 (вісім мільйонів шістдесят одна тисяча дев'ятсот шістдесят три) грн. 00 коп; стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомплект» судові витрати у розмірі 1703 (одна тисяча сімсот три) грн. 40 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі Акта № 1830/23-5/32804524 від 07.05.2010 р. про результати документальної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні 2010 року, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000492302/0 від 19.05.2010 року, яким ТОВ «Техкомплект» зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 р. в розмірі 8061963 грн. 00 коп. та № 0000502302/0 від 19.05.2010 року, яким ТОВ «Техкомплект» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1224240 грн. 00 коп. та штрафних санкцій в розмірі 489696 грн. 00 коп.. Приймаючи оспорювані повідомлення-рішення № 0000492302/0 від 19.05.2010 року та № 0000502302/0 від 19.05.2010 року податковий орган виходив з того, що поставки продукції між продавцями та ТОВ «Техкомплект» і передача її на відповідальне зберігання між ТОВ «Техкомплект» та ТОВ «Промислові енергетичні системи» не оформлено актами приймання-передачі згідно Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджених постановами Державного арбітражу Союзу РСР відповідно від 15.06.65 р. N П-6 і від 25.04.66 р. N П-7. ТОВ «Техкомплект» порушено пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», що призвело до завищення податкового кредиту за січень 2010 року на суму 9547269 грн. 44 коп., недостовірного визначення суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на суму 8061963 грн. 00 коп., заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за січень 2010 року на 1224240 грн. 00 коп.

Позивач посилається на те, що відповідно до законодавства податкові накладні є первинними документами, що засвідчують факт придбання платником податків товарів (робіт, послуг) та підтверджують його право на включення до податкового кредиту витрат по сплаті сум ПДВ постачальникам (виконавцям) у ціні товару (робіт, послуг). Документальною невиїзною перевіркою проведеною ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська не встановлено відсутність належним чином оформлених податкових накладних, на підставі яких ТОВ «Техкомлект» сформовано податковий кредит за січень 2010 року, та не виявлено невідповідностей наявних у ТОВ «Техкомплект» первинних документів (товарних накладних, платіжних доручень, актів приймання-передачі на відповідальне зберігання) вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Згідно довідки № 52/235/32804524 від 11.03.2010 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Техкомплект» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в грудні 2009 року, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська при дослідженні первинних документів, на підставі яких ТОВ «Техкомплект» сформовано податковий кредит за січень 2010 року, не встановлено їх невідповідність вимогам чинного законодавства. Довідка № 52/235/32804524 від 11.03.2010 року свідчить про правомірне включення ТОВ «Техкомплект» сум ПДВ до складу податкового кредиту за січень 2010 року. А висновок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про завищення ТОВ «Техкомплект» податкового кредиту за січень 2010 року, недостовірне визначення суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року, та заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за січень 2010 року у звязку із тим, що поставки продукції між продавцями та ТОВ «Техкомплект» і передача її на відповідальне зберігання між ТОВ «Техкомплект» та ТОВ «Промислові енергетичні системи» не оформлено саме актами приймання-передачі згідно Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджених постановами Державного арбітражу Союзу РСР відповідно від 15.06.65 р. N П-6 і від 25.04.66 р. N П-7, не ґрунтується на вимогах закону. Відповідно до законодавства ТОВ «Техкомплект» подало до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування, в яких вказало суму бюджетного відшкодування на банківський рахунок підприємства в розмірі 8061963 грн. 00 коп. 22.03.2010 р. ТОВ «Техкомплект» подало до Управління Державного казначейства у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська копію декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року з відміткою ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про її прийняття. ТОВ «Техкомплект» мав одержати бюджетне відшкодування протягом 40 днів з дня отримання податковим органом податкової декларації, тобто, не пізніше 01.05.2010 року. Проте, у встановлені законодавством строки ТОВ «Техкомплект» бюджетне відшкодування у сумі 8061963 грн. 00 коп. не отримав. Проведена ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в період з 05.05.2010 р. по 07.05.2010 р. перевірка, результати якої оформлені Актом № 1830/23-5/32804524 від 07.05.2010 р., є повторною, оскільки вона проведена з того самого питання, що й перевірка, результати якої оформлено Довідкою № 77/235/32804524 від 08.04.2010 року - з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні 2010 року. Ця перевірка проведена поза межами строків, встановлених пп. 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» для підтвердження достовірності нарахування та одержання платником податків бюджетного відшкодування - на 46 день за днем отримання від ТОВ «Техкомплект» податкової декларації. Позивач вважає, що документальна невиїзна перевірка проведена ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська без підстав, поза межами компетенції та не у спосіб, передбаченими законом, в порушення вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 року N 817/98, рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 0000492302/0 від 19.05.2010 року та 0000502302/0 від 19.05.2010 року незаконними, а своє право на отримання бюджетного відшкодування порушеним.

Представник позивача зявився в судове засідання, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов просив задовольнити на підставі обставин, викладених в позові.

Прокурор зявився у судове засідання, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та зазначив, що в ході документальної перевірки ТОВ «Техкомплект» (акт від 07.05.10. №1830/23-5/32804524) встановлено відсутність актів приймання про передачу ТМЦ (акумуляторні батареї) по ланцюгу постачання від УУ ЗАТ з II «Веста-Дніпро» - ТОВ «Рекуперація свинцю» - ТОВ «Техкомплект», «Веста-Індастріал» - ТОВ «Техкомплект», ТОВ «Трансмаг» - ТОВ «Техкомплект» та від ТОВ «Техкомплект» на відповідальне зберігання ТОВ «Промислові енергетичні системи» на складі, розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34. Відповідач вважає, у разі коли сторони не визначають у договорі поставки порядок приймання-передачі продукції, застосовуються положення Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджені постановами Державного арбітражу Союзу РСР від 15.06.65р. №П-6 і від 04.66р. №П-7. Такі постанови чинні та використовуються по теперішній час на підставі постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року. На думку відповідача, це свідчить про порушення позивачем пп.7.2.3 п.7.2 та пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), положенням ст.2, п.12, п.22, п.26 та п.28 Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджених постановами Державного арбітражу Союзу РСР від 15.06.65р. №П-6 та від 25.04.66р. №П-7, ст.8, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-Х1V, що призвело до завищення податкового кредиту за січень 2010 року на суму 9547269,44 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у січні 2010 року на суму 8061963 грн., заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у січні 2010 року на суму 1485306 грн., недостовірного визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2010 року на 8061963 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за січень 2010 року на 1224240 грн..

Представник відповідача 2 в судове засідання не зявився. Згідно зі ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства Українивідповідач 2 належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідач 2 заперечення на позов не надав, правом участі у судовому засіданні не скористався.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністюз наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, в період з 05.05.2010 р. по 07.05.2010 р. Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомплект» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні 2010 року.

В ході проведення документальної перевірки встановлені порушення пп.7.2.3 п.7.2 та пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), положення ст.2, п.12, п.22, п.26 та п.28 Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджених постановами Державного арбітражу Союзу РСР від 15.06.65р. №П-6 та від 25.04.66р. №П-7, ст.8, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-Х1V.

За результатами зазначеної перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська складено Акт № 1830/23-5/32804524 від 07.05.2010 р., на підставі якого відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000492302/0 від 19.05.2010 року, яким ТОВ «Техкомплект» зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 р. в розмірі 8061963 грн. 00 коп. та № 0000502302/0 від 19.05.2010 року, яким ТОВ «Техкомплект» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1224240 грн. 00 коп. та штрафних санкцій в розмірі 489696 грн. 00 коп..

Суд не погоджується із висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, виходячи із наступного.

У відповідності до пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пункт 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з абзацом першим підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацом другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абзацу першого підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпункт 7.2.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до абзаців 5, 11 ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996- ХІV, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після ї закінчення.

Відтак, податкові накладні є первинними документами, що засвідчують факт придбання платником податків товарів (робіт, послуг) та підтверджують його право на включення до податкового кредиту витрат по сплаті сум ПДВ постачальникам (виконавцям) у ціні товару (робіт, послуг). Інші ж, ніж податкові накладні, первинні документи підтверджують тільки здійснення господарських операцій. Причому, достатньою умовою для підтвердження первинним документом здійснення господарської операції є лише наявність в такому первинному документі обов'язкових реквізитів, визначених ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, відомостей про зміст, обсяг, одиницю виміру господарської операції.

Документальною невиїзною перевіркою не встановлено відсутність належним чином оформлених податкових накладних, на підставі яких ТОВ «Техкомлект» сформовано податковий кредит за січень 2010 року, та не виявлено невідповідностей наявних у ТОВ «Техкомплект» первинних документів вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка № 52/235/32804524 від 11.03.2010 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Техкомплект» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в грудні 2009 року, відповідно до якої ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська при дослідженні первинних документів, на підставі яких ТОВ «Техкомплект» сформовано податковий кредит за січень 2010 року, не встановлено їх невідповідність вимогам чинного законодавства. Не встановлено даною перевіркою порушення ТОВ «Техкомплект» правил ведення податкового обліку, неповноти та недостовірності інформації, відображеної в даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 передбачено, що довідка службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, довідка № 52/235/32804524 від 11.03.2010 року свідчить про правомірне включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту за січень 2010 року, а висновок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про завищення ТОВ «Техкомплект» податкового кредиту за січень 2010 року на суму 9547269 грн. 44 коп., недостовірне визначення суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на суму 8061963 грн. 00 коп. та заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за січень 2010 року на 1224240 грн. 00 коп. у звязку із тим, що поставки продукції між продавцями та ТОВ «Техкомплект» і передача її на відповідальне зберігання між ТОВ «Техкомплект» та ТОВ «Промислові енергетичні системи» не оформлено саме актами приймання-передачі згідно Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджених постановами Державного арбітражу Союзу РСР відповідно від 15.06.65 р. N П-6 і від 25.04.66 р. N П-7, не ґрунтується на вимогах законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2010 року ТОВ «Техкомплект» подало до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування і розрахунок суми бюджетного відшкодування, в яких вказало суму бюджетного відшкодування на банківський рахунок підприємства в розмірі 8061963 грн. 00 коп..

Того ж дня позивач подав до Управління Державного казначейства у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська копію декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року з відміткою ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про її прийняття.

У відповідності до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 цього Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

У відповідності до пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

На виконання зазначених вимог ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська була складена довідка № 77/235/32804524 від 08.04.2010 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Техкомплект» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні 2010 року, перевіркою підтверджено відображене ТОВ «Техкомплект» у декларації за січень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 8061963 грн. 00 коп..

Всупереч вказаним вище нормам Закону України „Про податок на додану вартість” відповідачами не перераховано суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок позивача.

Суд вважає, що на теперішній час відсутні передбачені Законом України „Про податок на додану вартість”, іншими законами про оподаткування підстави для відмови у поверненні суми бюджетного відшкодування позивачу.

Крім того, перевірка проведена ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в період з 05.05.2010 р. по 07.05.2010 р., результати якої оформлені Актом № 1830/23-5/32804524 від 07.05.2010 р., по суті є повторною, оскільки вона проведена з того самого питання, що й перевірка, результати якої оформлено довідкою № 77/235/32804524 від 08.04.2010 року - з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні 2010 року.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000492302/0 від 19.05.2010 року та від № 0000502302/0 від 19.05.2010 року з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи рішення про визнання протиправними та скасування оскаржуваних повідомлень-рішень, суд також вважає за необхідне у звязку з цим, враховуючи право позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2010 року, стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомплект» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні 2010 року, в розмірі 8061963 грн. 00 коп.

Суд також вважає за необхідне, задовольняючи позов у повному обсязі, відповідно до вимог ст. 94 КАС України, присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомплект» судові витрати у розмірі 1703 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 0000492302/0 від 19.05.2010 року та № 0000502302/0 від 19.05.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні 2010 року, у розмірі 8 061 963 грн. 00 коп. (вісім мільйонів шістдесят одна тисяча девятсот шістдесят три гривні 00 коп.)

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" судові витрати у розмірі 1 703 грн. 40 коп. (одна тисяча сімсот три гривні 40 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 08 листопада 2010 року.

Суддя (підпис)

< Текст >

З оригіналом згідно.

< Список >

СуддяВ.М. Олійник

<Текст >

< ПІБ Судді >

В.М. Олійник