Постанова № 12334377, 09.11.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 р. Справа № 2а-7046/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. <Текст > при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представників позивача представника відповідача Ярошенко Н.Г., Малиновської Л.В. Скок Г.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства " Новопавлівський гранітний кар'єр" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: 09 червня 2010 року публічне акціонерне товариство «Новопавлівський гранітний карєр» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції № 0001591520/0/22303/10-15-219 від 31 травня 2010 року. В обґрунтування позову позивач зазначив, що Нікопольською обєднаною державною податковою інспекцією в період з 19 квітня 2010 року по 19 травня 2010 року проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість позивача, поданої за березень 2010 року, за результатами якої складено акт від 18.05.2010 р. №1006/152.00292304, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001591520/0/22303/10-15-219 від 31 травня 2010 року, яким встановлено порушення абз. "а" пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" і зменшено суму відшкодування за березень 2010 року на 90514,00 гривень. В акті позапланової виїзної перевірки відображено, що при заповненні рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування, платник податку може враховувати із суми податкового кредиту ті суми податку, які фактично сплачені у попередніх податкових періодах постачальниками таких товарів (послуг) грошовими коштами. Таким чином, за даними проведеної перевірки, сума бюджетного відшкодування по декларації за березень 2010 року (рядок 25 та 25.1 Декларації) з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2010 р. (р.8.7 уточнюючого розрахунку) за результатами перевірки складає 785058,00-694544,00. Сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2010 року становить за даними підприємства - 785058,00 грн., за даними перевірки - 694544,00 грн., розбіжність 90 514, 00 грн. Відповідно до цього позивачу було збільшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 82214,00 грн., та зменшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку на 90514,00 грн.

Представники публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний карєр» у судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що абз. "а" п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не містить вимог про сплату податку тільки грошовими коштами. Дія підпункту 7.7.2 Закони № 168 поширюється також на бартерні (товарообмінні) операції, у складі яких уже врахований ПДВ, нарахований відповідно до вимог пункту 4.2 Закону. З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що розрахунки з постачальниками шляхом зустрічних поставок товарів (бартер) є фактичною оплатою товарів (робіт, послуг). Крім того, у складі таких розрахунків уже врахований податок на додану вартість, що розраховується відповідно до пункту 4.2 Закону № 168.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надавши заперечення на позов, в яких зазначено, що згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість» , сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. У відповідності з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на листи Державної податкової адміністрації України.

Отже, на думку відповідача, розрахунки, які здійснював позивач з постачальниками шляхом зустрічних поставок товарів (бартер), не являються фактичною оплатою товарів (робіт, послуг), оскільки вони не являються грошовою формою розрахунків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Нікопольською обєднаною державною податковою інспекцією проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний карєр», поданої за березень 2010 року, за результатами якої складено акт від 18.05.2010 р. №1006/152.00292304.

Перевіркою встановлено порушення вимог абз. "а" п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 2 Методики розрахунку показників Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ «Довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», затвердженої Наказом ДПА України № 3159 від 17.03.08 р., а саме, публічним акціонерним товариством «Новопавлівський гранітний карєр» було завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у податковій декларації за березень 2010 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2010 р. (рядок 25 та 25.1 Декларації та р.8.7 уточнюючого розрахунку) на 90 514, 00 грн.

Відповідно до цього позивачу було збільшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 82214,00 грн., та зменшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку на 90514,00 грн.

За результатами розгляду акту перевірки від 18.05.2010 р. №1006/152.00292304 Нікопольською обєднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001591520/0/22303/10-15-219 від 31 травня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 90514,00 грн.

Вказані правовідносини по даній справі регулюються нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість».

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 вказаного Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду. У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно із зазначеним підпунктом, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації (пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 цього Закону).

Пунктом 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Крім того, розглядаючи спірні правовідносини, необхідно врахувати, що відповідно до пп.7.7.2 "а" п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення (розрахована згідно з пп. 7.7.1), яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Зазначений підпункт не містить такої умови для відшкодування ПДВ як оплата отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) тільки грошовими коштами, а передбачає лише встановлення факту оплати, тобто розрахунків за товари (роботи, послуги).

Розрахунки з постачальниками були проведені позивачем шляхом заліку (бартеру), в результаті якого не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Отже оскільки у п. 1.17 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", вказано, що термін "бартер" для цілей даного Закону застосовується в значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", тому необхідно зазначити п. 1.19 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" яким визначено, що бартер - це господарська операція яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) в будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліків та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування грошових коштів на рахунок продавця для компенсації вартості таких товарів.

З огляду на наведені норми Закону та аналізуючи підстави винесення спірного податкового повідомлення-рішення, суд звертає увагу на помилковість міркувань відповідача, оскільки в даному випадку у відповідача були відсутні законні підстави для таких дій, так як Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено, що оплата повинна проходити саме в грошовій формі.

Тобто, дія пп 7.7.2 "а" п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" розповсюджується також і на бартерні операції, в складі яких уже врахований ПДВ, нарахований відповідно до п.4.2 ст. 4 вищевказаного Закону.

У зв'язку з викладеним, суд погоджується з тим, що позивач правомірно визначив суму відшкодування податку на додану вартість.

За таких підстав, з урахуванням положень абз. "а" пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно рядка 25.1 декларації, рядка 8.7 уточнюючого розрахунку суми бюджетного відшкодування та поданої заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, бюджетному відшкодуванню за березень 2010 р. підлягає ПДВ в розмірі 785 058, 00 грн., а не 694 544, 00 грн., як визначив відповідач.

За таких обставин зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року на 90514,00 грн. є протиправним, а оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0001591520/0/22303/10-15-219 від 31 травня 2010 року має бути визнано протиправним та скасовано.

У звязку з цим суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч.1 ст.94 КАС України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції № 0001591520/0/22303/10-15-219 від 31 травня 2010 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства " Новопавлівський гранітний кар'єр" судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 09 листопада 2010 року.

Суддя (підпис)

< Текст >

З оригіналом згідно.

< Список >

СуддяВ.М. Олійник

<Текст >

< ПІБ Судді >

В.М. Олійник