Рішення № 12334225, 17.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2010 р. Справа № 14/160-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Дюжев І. О. (довіреність від 16.06.2010 р. зареєстрована в реєстрі за № 1517);

від відповідача: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД”, с. Морозівка, Баришівський район

про стягнення 8489561, 86 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” про стягнення 8000 000, 00 грн. заборгованості по кредиту, 405 041, 09 грн. заборгованості по відсоткам за кредит, 58915, 07 грн. заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту, 14739, 56 грн. заборгованості по пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредит, 10864, 88 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків за кредит.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем своїх обов’язків щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2010 р. порушено провадження у справі № 14/160-10 за позовом ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” до ТОВ „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” про стягнення 8489561, 86 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 18.08.2010 р.

18.08.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 01.09.2010 р.

01.09.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 17.09.2010 р.

17.09.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

30.08.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 14/К-2006, згідно умов п. 1.1. якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід’ємну частину договору.

Відповідно до п. 1.1.1. договору кредит надається у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 8000000, 00 грн.

Пунктом 1.1.2. договору передбачено, що термін користування кредитом до 16-00 години 29.08.2007 р.

Пунктом 1.1.3. договору передбачено, що процентна ставка за користування кредитом 16, 5 процентів річних.

Пунктом 1.1.4 договору передбачено, що надання кредиту буде здійснюватись в гривнях в повному обсязі або окремими частинами (транш або транші).

Згідно п. 2.5. договору надання кожного траншу оформляється додатковою угодою, в якій встановлюється сума траншу, цілі, термін його користування та прдцентна ставка.

Згідно п. 2.6. договору моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитодавця: суми кредиту, процентів, комісій та можливих штрафних санкцій, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.7. договору проценти за користування кредитом сплачуються наступним чином:

2.7.1. Проценти нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом, із розрахунку календарної кількості днів в році та місяці.

2.7.2. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у гривнях щомісячно за поточний календарний місяць.

Відповідно до п. 2.8. договору у разі наявності простроченої заборгованості за кредитом та несплачених процентів за його користування, кошти, в першу чергу, спрямовуються на сплату прострочених процентів за користування кредитом.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що у разі невиконання позичальником зобов’язань, визначених п.п. 3.3.3., 3.3.5., 3.3.8., 3.3.11., 3.3.12. цього договору, протягом більше 30 (тридцяти) банківських днів строк надання кредиту вважається таким, що закінчився, та. відповідно, позичальник зобов’язаний не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом та штрафні санкції. З моменту спливу вказаних у попередньому реченні строків при невиконанні позичальником обов’язків з повернення сум кредиту, оплати процентів кредитодавець набуває право звернути стягнення на предмет застави у порядку, передбаченому відповідним договором застави. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється.

Пунктом 7.4. договору визначено строк його дії, згідно умов якого цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань.

29.09.2006 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р.

06.10.2006 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., згідно умов п. 1. якого на виконання умов кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 1200000, 00 грн. на термін до 16-00 години 29.08.2007 р. для придбання основних засобів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 16, 5 процентів річних.

12.12.2006 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 3 до кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., згідно умов п. 1. якого на виконання умов кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 6751195, 52 грн. на термін до 16-00 години 29.08.2007 р.

20.12.2006 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 4 до кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., згідно умов п. 1. якого на виконання умов кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 48804, 48 грн. на термін до 16-00 години 29.08.2007 р. для придбання основних засобів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 16, 5 процентів річних.

17.07.2007 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 5 до кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., згідно умов п. 1. якого на виконання умов кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 950583, 04 грн. на термін до 16-00 години 29.08.2007 р. для придбання основних засобів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 16, 5 процентів річних.

20.07.2007 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 6 до кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., згідно умов п. 1. якого на виконання умов кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 347000, 00 грн. на термін до 16-00 години 29.08.2007 р. для придбання основних засобів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 16, 5 процентів річних.

23.07.2007 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 7 до кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., згідно умов п. 1. якого на виконання умов кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 802416, 96 грн. на термін до 16-00 години 29.08.2007 р. для придбання основних засобів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 16, 5 процентів річних.

25.07.2007 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 8 до кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., згідно умов п. 1. сторони дійшли згоди викласти п. 1.1.2. договору у наступній редакції: „Термін користування кредитом до 16-00 години 29.08.2010 р.”.

31.01.2008 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 9 до кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р.

01.08.2008 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 10 до кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., згідно умов п. 1. сторони дійшли згоди викласти п. 1.1.3. договору у наступній редакції: „Процентна ставка за користування кредитом: 18, 5 відсотків річних”.

24.12.2008 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 11 до кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., згідно умов п. 1. сторони дійшли згоди викласти п. 1.1.3. договору у наступній редакції: „Процентна ставка за користування кредитом: 24, 00 відсотків річних”.

24.04.2009 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 12 до кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., згідно умов п. 1. сторони дійшли згоди викласти:

- п. 1.1. договору у наступній редакції: „Кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід’ємну частину договору”.

- п. 1.1.1. договору у наступній редакції: „Кредит надається в сумі 8000000, 00 грн.”.

- п. 1.1.2. договору у наступній редакції: „Термін користування кредитом до 16-00 години 29.08.2010 р.”

- п. 1.1.3. договору у наступній редакції: „Процентна ставка за користування кредитом 16, 5 процентів річних.”

- п 1.1.4. договору у наступній редакції: „Надання кредиту буде здійснюватись в гривнях в повному обсязі або окремими частинами (транш або транші).”

- п 2.3. договору у наступній редакції: „Повернення кредиту здійснюється наступним чином: згідно з нижченаведеним графіком: - до 28.05.2010 р. –2000000, 00 грн.; - до 28.06.2010 р. –2000000, 00 грн.; - до 28.07.2010 р. –2000000, 00 грн.; - до 29.08.2010 р. –2000000, 00 грн.;”

- п. 2.5. договору у наступній редакції: „Надання кожного траншу оформляється додатковою угодою, в якій встановлюється сума траншу, цілі, термін його користування та прдцентна ставка.”

- п. 2.6. договору у наступній редакції: „оментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитодавця: суми кредиту, процентів, комісій та можливих штрафних санкцій, визначених цим договором.”

- п. 2.7. договору у наступній редакції: „Проценти за користування кредитом сплачуються наступним чином:

2.7.1. Проценти нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом, із розрахунку календарної кількості днів в році та місяці.

2.7.2. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у гривнях щомісячно за поточний календарний місяць.”

- п. 2.8. договору у наступній редакції: „У разі наявності простроченої заборгованості за кредитом та несплачених процентів за його користування, кошти, в першу чергу, спрямовуються на сплату прострочених процентів за користування кредитом.”

- п. 4.5. договору у наступній редакції: „У разі невиконання позичальником зобов’язань, визначених п.п. 3.3.3., 3.3.5., 3.3.8., 3.3.11., 3.3.12. цього договору, протягом більше 30 (тридцяти) банківських днів строк надання кредиту вважається таким, що закінчився, та. відповідно, позичальник зобов’язаний не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом та штрафні санкції. З моменту спливу вказаних у попередньому реченні строків при невиконанні позичальником обов’язків з повернення сум кредиту, оплати процентів кредитодавець набуває право звернути стягнення на предмет застави у порядку, передбаченому відповідним договором застави. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється.”

- п. 7.4. договору у наступній редакції: „Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань.”

28.09.2009 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 13 до кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., згідно умов п. 1. сторони дійшли згоди доповнити договір підпунктом 2.7.5. у наступній редакції: „Фактично розраховані проценти за вересень 2009 р. позичальник повинен сплатити не пізніше 10.10.2009 р.”

17.11.2009 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 14 до кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р.

25.12.2009 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 15 до кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., згідно умов п. 1. сторони дійшли згоди викласти:

- п. 1.1.2. договору у наступній редакції: „Термін користування кредитом до 16-00 години 28.02.2011 р.”

Згідно п. 2 додаткової угоди № 15 до договору сторони дійшли згоди доповнити договір п. 1.6. наступного змісту: „Позичальник сплачує на користь кредитодавця наступні комісії:

- за внесення змін в умови кредитування –2000, 00 грн. одноразово у день підписання цієї додатковоої угоди;

- за обслуговування кредиту клієнт сплачує щомісячно –6000, 00 грн.

Згідно п. 3 додаткової угоди № 15 до договору сторони дійшли згоди викласти п. 2.3. договору у наступній редакції: „- до 28.05.2010 р. –800000, 00 грн.; - до 28.06.2010 р. –800000, 00 грн.; - до 28.07.2010 р. –800000, 00 грн.; - до 28.08.2010 р. –800000, 00 грн.; до 28.09.2010 р. –800000, 00 грн.; - до 28.10.2010 р. –800000, 00 грн.; - до 28.11.2010 р. –800000, 00 грн.; - до 28.12.2010 р. –800000, 00 грн.; - до 28.01.2011 р. –800000, 00 грн.; - до 28.02.2011 р. –800000, 00 грн.;”

25.03.2010 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 16 до кредитного договору № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., згідно умов п. 1. сторони дійшли згоди викласти 2.7.4. у наступній редакції: „Фактично розраховані проценти за поточний календарний місяць, позичальник зобов’язаний сплачувати щомісяця на відповідний рахунок не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.”

На виконання умов договору та додаткових угод до нього позивачем було надано відповідачу кредит на загальну суму 8000000, 00 грн., що підтверджується кредитним договором № 14/К-2006 від 30.08.2006 р. та додатковими угодами до нього, наявними у матеріалах справи.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що з травня 2010 р. і протягом періоду більше ніж 30 днів відповідач неналежним чином виконував свій обов’язок по поверненню кредиту та відсотків за його користування за договором, а тому на підставі п. 4.5. договору строк надання відповідачу кредиту є таким, що закінчився, і у відповідача відповідно виник обов’язок не пізніше 30 банківських днів погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом та штрафні санкції за договором.

19.07.2010 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою № 31/2-7034 від 19.07.2010 р., у якій просив відповідача у термін до 26.07.2010 р. достроково погасити заборгованість за кредитним договором, що станом на 16.07.2010 р. становила 8481582, 52 грн. Факт направлення позивачем вимоги відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 1930 від 19.07.2010 р. про відправлення цінного листа № 06553562 і описом вкладення до нього від 19.07.2010 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із наданням грошових коштів в кредит здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 цього ж кодексу розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1046 цього ж кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 цього ж кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов’язок щодо повернення кредиту та оплати відсотків за його користування у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 8 405041, 09 грн., з якої 8000000, 00 грн. –заборгованість за кредит та 405041, 09 грн. –заборгованість по відсоткам за користування кредитом, що підтверджується кредитним договором № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., додатковими угодами до нього, розрахунком заборгованості –додатком № 3 до технологічної карти „Супровід проблемного кредиту юридичної особи”, що підписаний заступником голови правління банку та першим заступником головного бухгалтера банку, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 8 405041, 09 грн. за кредитним договором № 14/К-2006 від 30.08.2006 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену кредитним договором № 14/К-2006 від 30.08.2006 р., за періоди прострочення відповідачем виконання зобов’язання по поверненню кредиту у розмірі 58915, 07 грн. та по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 14739, 56 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 4.3. договору (в редакції додаткової угоди № 12 від 24.04.2009 р.) передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі 28 процентів річних за кожен день прострочення виконання, за реквізитами, вказаними кредитодавцем.

У разі несвоєчасного погашення процентів та комісій, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожний день прострочення виконання, за реквізитами, вказаними кредитодавцем.

Розрахунок пені від суми заборгованості по поверненню кредиту, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, яка передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Правильний розрахунок пені від суми заборгованості по поверненню кредиту за договором наступний:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

80000031.05.2010 - 07.06.2010810.2500 %0.056 %*3594.52

80000008.06.2010 - 29.06.2010229.5000 %0.052 %*9161.64 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

160000030.06.2010 - 07.07.201089.5000 %0.052 %*6663.01

160000008.07.2010 - 12.07.201058.5000 %0.047 %*3726.03 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

800000013.07.2010 - 16.07.201048.5000 %0.047 %*14904.11

Отже, загальний розмір пені від суми заборгованості по поверненню кредиту за кредитним договором № 14/К-2006 від 30.08.2006 р. становить 37 989, 31 грн.

Суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми заборгованості по поверненню кредиту за договором у розмірі 37 989, 31 грн.

Розрахунок пені від суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, виконаний позивачем, є вірним та обґрунтованим, а тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені від суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за договором у розмірі 14739, 56 грн.

Також, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки від суми заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання зобов’язання по сплаті відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 14/К-2006 від 30.08.2006 р. у розмірі 10864, 88 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості, виконаний позивачем, є вірним та обґрунтованим, а тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків від суми заборгованості за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за договором у розмірі 10864, 88 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, при зверненні позивача із позовом в господарський суд Київської області ним було додано до позовної заяви заяву б/н від 27.07.2010 р. про забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в будь-якій валюті суми заборгованості, що належать відповідачеві.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв’язку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” (ідентифікаційний код 30467889) на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк” (ідентифікаційний код 19017842) 8 000 000 (вісім мільйонів) грн. 00 (нуль) коп. заборгованості по поверненню кредиту, 405 041 (чотириста п’ять тисяч сорок одна) грн. 09 (дев’ять) коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 37989 (тридцять сім тисяч дев’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 31 (тридцять одна) коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 14 739 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять дев’ять) грн. 56 (п’ятдесят шість) коп. пені за своєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 10864 (десять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та судові витрати 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 (нуль) коп. державного мита і 233 (двісті тридцять три) грн. 64 (шістдесят чотири) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4.          Відмовити в задоволенні заяви б/н від 27.07.2010 р. Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк” про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

25 жовтня 2010 р.