Рішення № 12334069, 09.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/32309.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецбудбетон” м. Києва

про стягнення боргу, ціна позову 134911 грн.,

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Студенніков Д.М.,

від відповідача не з’явився.

СУТЬ СПОРУ :

у вересні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем був укладений договір фінансового лізингу № L448-03/07 від 28 березня 2007 р.

1 квітня 2010 р. сторонами було укладено угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу L448-03/07, відповідно до якої первісний договір було викладено в новій редакції, присвоєно йому номер № LC448-03/07. Згідно умовами цього договору позивач (лізингодавець) зобов’язався придбати у свою власність і передати відповідачу (лізингоодержувачеві) в тимчасове платне володіння і користування причіпний стабілізатор грунта WS 2500 фірми Wirtger, а відповідач –прийняти та сплачувати позивачу відсотки за фінансування придбання предмету лізингу та поточні лізингові платежі.

Всупереч умов договору фінансового лізингу № LC448-03/07, відповідач не сплатив належні відсотки за придбання обладнання та лізингові платежі за користування ним протягом липня-вересня 2010 років, заборгувавши 134911 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання повторно не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Справа відповідно до вимог ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 28 березня 2007 р. між сторонами по справі укладений договір фінансового лізингу № L448-03/07.

1 квітня 2010 р. сторонами було укладено угоду про внесення змін до договору оренди фінансового лізингу L448-03/07, відповідно до якої первісний договір було викладено в новій редакції, присвоєно йому номер № LC448-03/07.

Згідно умовами договору фінансового лізингу № LC448-03/07 позивач (лізингодавець) зобов’язався придбати у свою власність і передати відповідачу (лізингоодержувачеві) в тимчасове платне володіння і користування причіпний стабілізатор грунта WS 2500 фірми Wirtger вартістю 515223,56 грн., а відповідач –прийняти та до 8 числа поточного місяця оплачувати за користування указаним майном на підставі рахунку, направленого на вказану у договорі електронну адресу або за допомогою факсимільного зв’язку. У разі неотримання рахунку до 5 числа поточного місяця відповідач зобов’язаний звернутися до позивача та отримати свій рахунок самостійно. В цьому разі відповідач зобов’язаний оплати рахунок до 10 числа поточного місяця.

Корегування (зміна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами п.п. 6.1-6.2 договору.

Відповідно до умов п. 6.3 договору в редакції додатку № 4 до нього змінений за правилами п.п. 6.1, 6.2 цих загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Крім того, відповідно до умов п. 4.1 договору відповідач за договором зобов’язався сплачувати відсотки за фінансування придбання предмета лізингу.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявними у матеріалах копіями вищезгаданих договорів, угодами та додатками до них.

На виконання умов спірного договору позивач передав відповідачу причіпний стабілізатор грунта WS 2500 фірми Wirtger, що підтверджується актом приймання-передачі предмету лізингу від 23 квітня 2007 р.

Поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи рахунками-фактурами №№ LC448-04/10/4-004 від 1 липня 2010 р., LC448-04/10/5-005 від 2 серпня 2010 р., LC448-04/10/6-007 від 1 вересня 2010 р. стверджується факт заборгованості відповідача за договором № LC448-03/07 у розмірі 134911 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 134911 грн. боргу.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” м. Києва задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецбудбетон” (03680, м. Київ, вул. Качалова, 5, код 34731008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” (04073, м. Київ, пр-т Московський, 9, корпус 5, оф. 101, код 34480657) 134911 грн. боргу, 1349,11 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                   П.І.Паламар