Рішення № 12334046, 11.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/35711.11.10 За позовом дочірнього підприємства "Кюне і Нагель"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіфуд"

про стягнення 11 780, 59 грн.

Суддя Пасько М.В.          

Представники:

від позивача Шульга С.М. –предст. за дов.,

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіфуд"про стягнення 11 780, 59 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору № КН.-06 FZ від 02.01.08.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2010 порушено провадження у справі № 43/357 та призначено її розгляд на 13.10.2010.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, у судове засідання представник Відповідача не з’явився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали про порушення провадження у справі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 11.11.10.

08.11.10 від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якого Позивач просить стягнути з Відповідача 9686, 97 грн. основного боргу, 1017, 42 грн. пені, 263, 61 грн. 3 % річних та 54, 32 грн. інфляційних нарахувань.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи представник Відповідача в судове засідання не з’явився.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.08 між дочірнім підприємством "Кюне і Нагель" (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сіфуд"(далі - Відповідач) було укладено Договір доручення на декларування Товару № КН.-06 FZ (далі –Договір).

За умовами Договору Позивач зобов’язувався за плату, за рахунок і за дорученням Відповідача здійснювати дії пов’язані з декларуванням і митним оформленням товарів Відповідача.

Відповідно п. 5.1 Договору, Відповідач виплачує позивачу винагороду за надані послуги, розмір якої залежить від обсягу виконаних доручень з митного оформлення товарів. Розрахунок винагороди здійснюється згідно тарифів Позивача, які погоджені між сторонами в Додатку № 1 до Договору та здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту виконання доручення.

Позивач, на виконання умов Договору надав відповідні послуги, що підтверджується актами виконаних робі від 31.08.09 та від 01.09.09.

Позивачем було виставлено Відповідачу рахунки на оплату наданих послуг у розмірі 10251, 77 грн.

Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, надані послуги оплатив частково.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором доручення на декларування Товару № КН.-06 FZ від 02.01.08 складає: 9686, 97 грн. основного боргу, 1775, 69 грн. пені, 263, 61 грн. 3 % річних та 54, 32 грн. інфляційних нарахувань. Сплата пені передбачена п. 6.5 Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сіфуд" (03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 2, код ЄДРПОУ 32485468, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь дочірнього підприємства "Кюне і Нагель" (08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Садова, 26 а , код ЄДРПОУ 24596990) 9686 (дев’ять тисяч шістсот вісімдесят шість) гривень 97 коп. основного боргу, 1017 (одну тисячу сімнадцять) гривень 42 коп. пені, 263 (двісті шістдесят три) гривні 61 коп. 3 % річних, 54 (п’ятдесят чотири) гривні 32 коп. інфляційних нарахувань, 117 (сто сімнадцять) гривень 81 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя           М.В.Пасько

Дата підписання рішення ____