Рішення № 123338678, 26.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 рокуСправа №160/21969/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Фізичної особи-підприємцяь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького 75, кімната 501, код ЄДРПОУ 40970588) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

14 серпня 2024 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати припис Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 08.08.2024 року № 000459/24.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що інформація на фасадній конструкції, яка розміщена на нежитловому приміщенні, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , не може вважатися рекламою. На фасадній конструкції міститься зображення знаку для товару та послуг, який використовує позивач у власній господарській діяльності.

Таким чином, позивач не є розповсюджувачем реклами та розміщена вивіска не є рекламою у розумінні чинного законодавства України.

Ухвалою від 19 серпня 2024 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки на виконання передбачених чинним законодавством України положень, які регулюють відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, посадова особа Департаменту заступником начальника управління споживчого ринку та реклами за результатами здійснення заходів самоврядного контролю за додержанням законодавства в сфері благоустрою та реклами склала і видала припис від 08.08.2024 № 000459/24, у якому було вказано всі відомості щодо виявлених порушень у сфері благоустрою та реклами, місце їх виявлення із зазначенням повної адреси та найменування суб`єкта господарювання, який здійснював відповідну діяльність, конкретні вимоги стосовно усунення виявлених порушень шляхом очищення поверхні фасаду будівлі від самовільно розміщеної фасадної конструкції, а також строк виконання припису і наслідки його невиконання.

Зокрема під час самоврядного контролю було виявлено, що розташована за вказаною адресою фасадна конструкція не відповідає положенням пп. 19.2.1, 19.2.18 Правил благоустрою, а також вимогам щодо заборонених зон встановлення фасадних конструкцій, передбаченим п. 6.2 Принципів, які є обов`язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування на території міста Дніпра.

Як видно з долученою до позову фотокартки місця розташування фасадної конструкції, остання явно розташована над вхідними та віконними прорізами, геометрична площина та об`ємний елемент якої виходить за межі прорізу, на яким розташована ця конструкція

Отже, посадова особа відповідача в межах повноважень правомірно вчинила дії щодо складання припису за результатами виявлених порушень розміщення конструкції на фасаді будівлі за вищевказаною адресою у вигляді недотримання дозволених зон для її встановлення.

Відповідач не заперечує проти доводів позивача про те, що використання на фасадній конструкції «ЭКСПРЕСС СТРИЖКА міжнародна мережа перукарських салонів» є використанням саме торговельної марки за свідоцтвом №331738, водночас сама зона розміщення цієї фасадної конструкції не відповідає вимогам п. 6.2 Принципів, які було розроблено для дотримання благоустрою міста та є обов`язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування, а також фізичними особами, які здійснюють розміщення рекламних конструкцій, вивісок та табличок на фасадах будинків, будівель чи спорудах на території м. Дніпра.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписамистатті 262 Кодексу адміністративного судочинства Українибез повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в податковому органі та здійснює господарську діяльність (в Торгівельному комплексі за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 33,8 кв.м.), а саме: надає послуги перукарні.

Видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є: 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси. 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах. 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах. 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. 77.39 Надання в оренду тінших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у. 96.04 Діяльність із забезпечення фізичного комфорту. 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.

01.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТ СТРІТ» (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди №5/3, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) приміщення № НОМЕР_2 в Торговельному комплексі, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 33,8 кв.м.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність за вказаною адресою, а саме: надає послуги перукарні.

08.08.2024 року заступником начальника управління споживчого ринку та реклами Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради ОСОБА_2 з посиланням на вимоги Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою території міста Дніпра, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 №44/43 (зі змінами), Принципів візуальної організації розміщення рекламних засобів, вивісок і табличок на фасадах будівель м. Дніпра, затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради від 18.12.2018 №1250, та Положення про департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 31.01.2024 №82/46 склав та видав ФОП ОСОБА_1 припис про те, що за результатами здійснення заходів самоврядного контролю за додержанням законодавства у сфері благоустрою та реклами за адресою: м. Дніпро вул. Паршина, буд.14, встановив порушення вимог пп. 19.2.1, 19.2.17 Правил благоустрою території міста Дніпра та п. 6.2 Принципів візуальної організації розміщення рекламних засобів, вивісок і табличок на фасадах будівель м. Дніпра.

Зазначеним приписом вимагається усунути виявлені недоліки, порушення у сфері благоустрою та реклами шляхом очищення поверхні фасаду будівлі від самовільно розміщенних фасадних конструкцій, які суперечать принципам конструкції «Экспресс Стрижка» в термін до 22.08.2024 року.

Не погоджуючись з вказаним приписом, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідачів, викладеним в відзивах на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено перелік власних (самоврядних) та делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку.

Зокрема цією статтею врегульовано право виконавчих органів відповідних рад на організацію благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах із цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, тощо.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Частиною першою статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" встановлено, що елементами (частинами) об`єктів благоустрою є, зокрема, засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами та малі архітектурні форми. Крім того, частиною другою цієї ж статті передбачено, що до малих архітектурних форм належать, зокрема, інформаційні стенди, дошки, вивіски.

Порядком розміщення зовнішньої реклами в м. Дніпрі від 16.02.2004 №325 передбачено порядок розміщення реклами не інформаційних стендів чи вивісок.

Вказаним порядком регламентовано отримання дозволу виключно на розміщення реклами, а не інформаційних стендів чи вивісок.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.11.2013 № 44/43 (зі змінами) були затверджені Правила благоустрою території міста Дніпра (далі - Правила благоустрою).

Пунктам 19.2.1 Правил благоустрою визначено, що розташування засобів зовнішньої реклами на території міста здійснюється на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, наданих у порядку, встановленому міською радою.

Положеннями пп. 19.2.11 Правил благоустрою встановлено, що розташування всіх видів рекламних засобів, вивісок і табличок в оновлених частинах міста обмежене необхідністю збереження просторового сприйняття площ, проспектів та вулиць міста після їх реконструкції, а також Принципами.

Пунктом 19.2.18 Правил благоустрою визначено, що рекламні засоби, вивіски і таблички, які розташовуються на будинках (дахах) і впритул до них, не повинні вступати у візуальний конфлікт з архітектурою цих будинків та суттєво міняти вигляд фасадів, а також суперечити Принципам.

Засади рекламної діяльності в Україні, а також відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами на території України регулює Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96- ВР (далі Закон України «Про рекламу»).

Статтею 1 Закону України «Про рекламу» визначено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Цією ж статтею передбачено, що зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з ч. 8 ст. 8 Закону України «Про рекламу», розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Положеннями ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» встановлено, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Статтею 16 Закону України «Про рекламу» передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб`єктом, не є рекламою у розумінні ч. 8 ст. 8 та ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу», а отже її розміщення не потребує одержання відповідного дозволу.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами, які регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29 грудня 2003 року (далі - Типові правила).

Відповідно до п. 2 Типових правил спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та не наземні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами; вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

У п. 3 Типових правил зазначається, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

За приписами п. 45 Типових правил контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 46 Типових правил у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих правил звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

Згідно з п. 48 Типових правил № 2067 вивіски чи таблички повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов`язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються; не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків; не повинні розміщуватися на будинках або спорудах - об`єктах незавершеного будівництва; площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв. метрів. Забороняється вимагати від суб`єктів господарювання будь-які документи для розміщення вивісок чи табличок, не передбачені законодавством.

Відповідно до п. 49 Типових правил демонтаж вивісок чи табличок, розміщених з порушенням вимог цих Правил, здійснюється у разі: припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи - підприємця; невідповідності розміщення вивіски чи таблички вимогам щодо її розміщення, наданим у визначенні, та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам; порушення благоустрою території.

Розміщені вивіски чи таблички підлягають демонтажу за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, якими вони були встановлені.

З аналізу вказаних правових норм висновується, що інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб`єктом, не є рекламою у розумінні частини сьомої статті 8 та частини шостої статті 9 Закону України "Про рекламу".

Аналогічний висновок міститься зокрема у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі № 323/1360/17 (2-а/323/37/17), від 18 грудня 2019 року у справі № 809/459/18 та від 25 березня 2020 року у справі № 461/4489/16-а.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.12.2018 № 1250 були затверджені Принципи візуальної організації розміщення рекламних засобів, вивісок і табличок на фасадах будівель міста Дніпра.

Згідно з Розділом 1 Принципів візуальної організації, ці Принципи розроблені з метою забезпечення дотримання Правил благоустрою території міста, захисту культурних і майнових інтересів територіальної громади м. Дніпра, поліпшення зовнішнього вигляду міського середовища та врегулювання візуальної організації розміщення рекламних засобів, вивісок і табличок на фасадах будинків, будівель чи споруд (п. 1.1), та є обов`язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування, а також фізичними особами, які здійснюють розміщення рекламних конструкцій, вивісок та табличок на фасадах будинків, будівель чи спорудах на території м. Дніпра (п.1.2).

Таким чином, Принципи візуальної організації розміщення рекламних засобів, вивісок і табличок на фасадах будівель м. Дніпра, затверджені рішенням Виконавчого комітету міської ради від 18.12.2018 року №1250, можуть бути застосовані виключно у випадках, якщо на такі конструкції поширюються вимоги Закону України "Про рекламу".

Як видно з матеріалів справи, на фасаді будівлі, а саме, на частині приміщення що орендує позивач, над входом розмішена інформаційна вивіска з написом «ЭКСПРЕСС СТРИЖКА міжнародна мережа перукарських салонів», що, на переконання суду, носить інформаційний характер про зареєстроване найменування особи, не містить закликів до придбання товару чи надання послуги, не є інформацією, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи товару (послуги), така вивіска розміщена не вище поверху, де знаходиться приміщення, що використовується як магазин «ЭКСПРЕСС СТРИЖКА міжнародна мережа перукарських салонів», при цьому вивіска не закриває жодних архітектурних чи декоративних елементів будинку, в зв`язку з їх фактичною відсутністю.

Відповідач у відзиві зазначає, що згідно із п. 6 Типових правил до повноважень робочого органу належать зокрема розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради.

Суд зазначає, що законного порядку отримання дозволу на розміщення таблички, яка не є рекламою, відповідач не наводить.

Положеннями пп. 4.5.3, 4.5.6 Принципів встановлено, що фасадні конструкції забороняється встановлювати паралельно до фасаду, поверх будь-яких архітектурних і декоративних елементів, а також з виходом за межі одного архітектурного елемента, за винятком рустового малюнка.

Суд звертає увагу, що оскаржуваний припис не містить жодних доказів того, що вивіска перекриває якісь архітектурні або декоративні елементи.

Відповідач не навів, який саме архітектурний елемент (його назва, вид, історична чи декоративна цінність) перекривається вивіскою. З наданим позивачем фотографій цього також не можливо встановити.

У постанові Верховного Суду від 04 09.2019 по справі №1340/4421/18 зазначено: «Певна інформація може бути визнана рекламою тоді, коли вона вказує на конкретну, індивідуально визначену особу, або на конкретний, індивідуально визначений товар, із зазначенням найменування, якісні показники, країну походження, виробника тощо. Враховуючи те, що на спірній вивісці міститься інформація, яка не містить закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг позивача, вона не є інформацією, призначеною сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається підприємством, а тому суди вважали, що така вивіска не є рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами».

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, вивіска «ЭКСПРЕСС СТРИЖКА міжнародна мережа перукарських салонів» повністю підпадає під поняття вивіски, яке надає законодавець, що означає, що вона не є рекламною конструкцією, а отже, не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами та не підлягає демонтажу.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд зробив висновок про обґрунтованість заявлених позовних вимог та про наявність правових підстав для їх задоволення.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії» серія А. 303-А; пункт 29).

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, суд робить висновок про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач діяв не у спосіб встанвлений ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1921,00 грн, що документально підтверджується квитанцією від 12.08.2024 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємцяь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького 75, кімната 501, код ЄДРПОУ 40970588) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 08.08.2024 року № 000459/24.

Стягнути з Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького 75, кімната 501, код ЄДРПОУ 40970588) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємцяь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук