Постанова № 12333070, 15.11.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2010 року Справа № 10/261-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Завалко Ю.М., головний лікар, витяг з наказу №171-0 від 26.09.08 (був присутнім в судовому засіданні 01 листопада 2010 року); Шитікова В.Б., представник, довіреність № 19 від 08.01.10;

від відповідача: Шипіло Д.О., представник, довіреність № б/н від 13.04.10; Нестеренко В.Б., директор, наказ №23/01-03 від 23.01.03 (був присутнім в судовому засіданні 01 листопада 2010 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “ВІВОН”, м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2010 року у справі №10/261-10

за позовом Комунального закладу “Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня”, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства “ВІВОН”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 138 683,11 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2010 року (суддя Кощеєв І.М.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 38 683 грн. 11 коп. збитків, судові витрати по справі, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 100 000 грн. моральної шкоди відмовлено.

Рішення господарського суду вмотивовано ст.ст.621, 678 Цивільного кодексу України. Відмовляючи в стягненні моральної шкоди господарський суд послався на ст.33 Господарського процесуального кодексу України те, що позивачем не доведені обставини, щодо дійсності приниження ділової репутації підприємства, не визначено розмір моральної шкоди.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права та неповним зясуванням обставин справи.

Скаржник вважає, що судом було допущене неправильне застосування ст.678 Цивільного кодексу України, до спірних правовідносин слід застосовувати приписи ч.8 ст.269 Господарського кодексу України, ч.2 ст.258, ст.ст.680, 681 Цивільного кодексу України.

Скаржник зазначає, що позивач дізнався про наявність недоліків у поставленому йому товарі 04 грудня 2008 року, у звязку з чим мав право предявити позов, що випливає з поставки товару неналежної якості до 04 травня 2009 року, чого ним зроблено не було.

Відповідач вважає, що строк спеціальної позовної давності закінчився 04 грудня 2009 року, позивачем він пропущений, тому господарський суд повинен був відмовити в позові.

Актом від 07 листопада 2008 року підтверджується той факт, що відповідач провів установку та налагодження Рентгенодіагностичного комплексу на 3 робочих місця з підсилювачем рентгенівського зображення та цифровим приймачем КРД 50 Індіаком 02 відповідно до договору. Вказаний акт господарським судом не прийнятий до уваги. Відповідач вважає, що повністю виконав умови договору поставки від 19 березня 2008 року.

Скаржник просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2010 року скасувати, в позові відмовити.

Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 01 листопада 2010 року оголошувалась перерва до 15 листопада 2010 року.

08 листопада 2010 року від відповідача надійшло письмове клопотання, яким він просить надіслати повідомлення до правоохоронних органів про вчинення злочину службовими особами Комунального закладу “Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня”.

Клопотання обґрунтоване тим, що посадові особи лікарні безпідставно, зловживаючи своїми службовими обовязками, в особистих інтересах або інтересах третіх осіб, перерахували 38 683 грн. 11 коп. бюджетних коштів на користь комерційного підприємства без вмотивованої підстави, що спричинило істотної шкоди державним інтересам.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 20 вересня 2005 року між Приватним підприємством “Вівон” (постачальник) та Комунальним закладом “Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня” (замовник) згідно з рішенням тендерної комісії від 08 вересня 2005 року № 54 укладений Договір поставки продукції №182, предметом якого є поставка постачальником замовнику устаткування медичного, хірургічного та ортопедичного відповідно до специфікації, яка є невідємною частиною договору. Постачальник зобовязався поставити, установити та налагодити обладнання, провести навчання персоналу та проводити гарантійне обслуговування на протязі не менше 1 року та післягарантійне обслуговування, а замовник зобовязався прийняти товар згідно специфікації і своєчасно здійснити його оплату (п.1 договору ).

За видатковою накладною від 26 вересня 2005 року № 361 Приватне підприємство “Вівон” поставило позивачу комплект Рентгенодіагностичного комплексу на 3 робочих місця з підсилювачем рентгенівського зображення та цифровим приймачем КРД 50 Індіаком 02 вартістю 829 400 грн., який прийнятий за актом приймання передачі основних засобів та приймальним актом від 26 вересня 2005 року №73.

Вказаний комплект оплачено позивачем платіжним дорученням №1878 від 27 вересня 2005 року.

Предметом даного спору є стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 38 683 грн. 11 коп., що становить вартість послуг щодо усунення дефектів та відмов у роботі РДК КРД 50 “Індіаком 02”, які перешкоджають введенню в експлуатацію, повязаних з заміною вузлів та деталей.

Також до стягнення заявлена моральна шкода в розмірі 100 000 грн.

Матеріали справи свідчать, що Приватне підприємство “Вівон” неналежним чином виконав умови договору поставки від 20 вересня 2005 року (а.с.9), а саме не установив, не налагодив поставлене обладнання, не провів навчання персоналу щодо роботи на ньому.

Зазначене підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 березня 2008 року у справі № 21/249-07, яка набула законної сили і якою суд зобовязав відповідача виконати зобовязання за договором в частині установлення, налагоджування обладнання та проведення навчання персоналу для роботи на ньому.

Вказане судове рішення Приватне підприємство “Вівон” не виконало умисно, що підтверджується постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2009 року у справі № 1-56/2009 (а.с.18).

Обставини, встановлені постановою Самарського районного суду відповідно до положень частини 3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України прирівнюється до вироку суду у кримінальній справі та мають преюдиційне значення.

Отже, матеріалами справи підтверджується вина Приватного підприємства “Вівон” в невиконанні ним своїх зобовязань за договором поставки від 20 вересня 2005 року в частині встановлення та налагодження поставленого обладнання, навчання персоналу лікарні для роботи на цьому обладнанні.

Стаття 611 Цивільного кодексу України до правових наслідків порушення зобовязання відносить зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або Законом.

За своєю правовою природою договір поставки продукції №182 від 10 вересня 2005 року (а.с.9) має ознаки, як договору поставки, так й договору підряду.

Оскільки відповідачем зобовязання з монтажу обладнання не були виконані, позивач змушений був звернутись до фахівців Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрмедтехніка”.

В ході підготовки спеціалістами Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрмедтехніка” до монтажу комплекса КРД 50 “Індіаком 02 було встановлено, що вказаний комплекс не відповідає вимогам ТУ У33. 1-25461966-005-2002, укомплектований морально застарілими вузлами, що підтверджується актом технічного огляду від 04 грудня 2008 року (а.с.45).

На пропозицію позивача про усунення технічних недоліків у роботі комплексу КРД 50 “Індіаком 02” відповідач не отреагував (лист від 08 грудня 2008 року а.с.47), недоліки не усунув.

На підставі договору №76 від 03 листопада 2009 року, укладеного лікарнею з Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрмедтехніка”, останній виконав роботуи з заміни вузлів та деталей комплексу КРД 50 “Індіаком 02” та його монтажу, внаслідок чого позивачем сплачено товариству з обмеженою відповідальністю “Укрмедтехніка” за виконані роботи суму в розмірі 38 683,11 грн. (а.с.20-26).

Відповідно до ст.678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно ч.1 ст.852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, позивач мав право виправити виявлені недоліки в поставленому обладнанні за свій рахунок.

Судова колегія погоджується з висновками господарського суду щодо відсутності підстав для стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000 грн., оскільки позивач в порушення приписів ст.ст.32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України не довів факту приниження ділової репутації юридичної особи та не обгрунтував визначений ним розмір моральної шкоди.

Судова колегія не приймає до уваги акт установки, налагодження та навчання персоналу від 07 листопада 2008 року, оскільки обставини, які викладені в даному акті, спростовуються постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2009 року, якою встановлена вина директора Приватного підприємства “Вівон” в умисному невиконанні постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 березня 2008 року по справі № 21/249-07.

Стосовно застосування спеціального строку позовної давності, який як стверджує скаржник, закінчився 04 грудня 2009 року, судова колегія вважає, що цей строк не сплинув, оскільки його початком слід вважати дату складання дефектного акту від 10 вересня 2009 року, в якому зазначено які комплектуючі потребують заміни (а.с.21).

З врахуванням дати подачі позову до господарського суду 27 липня 2010 року, річний строк спеціальної позовної давності не сплинув.

Судова колегія не вбачає підстав для направлення повідомлення до правоохоронних органів щодо зловживання своїми обовязками посадовими особами Комунального закладу “Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня”, у звязку з чим відхиляється відповідне клопотання відповідача.

З врахуванням викладеного, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2010 року відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2010 року у справі №10/261-10 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства “ВІВОН”, м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М. Лисенко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 18.11.10р.)