Рішення № 12333052, 19.11.2010, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                 тел. 77-44-62

проспект Миру, 20          

іменем України

РІШЕННЯ

« 16 » листопада 2010 року справа № 3/57

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго” м.Чернігів, вул.Комсомольська, 55/Б

до Куликівської районної ради 16300, смт.Куликівка, вул.Щорса, 67 про стягнення 74954,92 грн. Суддя В. М. Репех

Представники сторін :

від позивача: Рябчук С. В. –юрисконсульт ВАТ «Облтеплокомуненерго», довіреність № 63/1 від 01.11.2010р.

від відповідача: Борщан Л. Л. –головний бухгалтер районної ради, довіреність № 01-03/148 від 09.11.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Рішення прийнято після перерви оголошеної в засіданні згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач заявив позов про стягнення заборгованості за надані послуги постачання теплової енергії в сумі 60604,77 грн. за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року, пені в сумі 8055,38 грн., 3% річних в сумі 1416,98 грн. та втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 4877,79 грн., всього 74954,92 грн.

В процесі розгляду справи позивач надав письмові пояснення по справі та зазначив, що 08.11.2010р. (після порушення провадження у справі) відповідач сплатив основний борг в сумі 60604,77 грн., про що надав копію банківської виписки. Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1416,98 грн., втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 4877,79 грн., державне мито в розмірі 749,55 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. На стягненні пені в сумі 8055,38 грн. позивач не наполягає.

Представник відповідача надав письмові пояснення по справі, вказує на те, що районна рада фінансується з районного бюджету. Кошторисом видатків на 2010 рік на теплопостачання передбачено 14600,00 грн. Цих коштів достатньо, щоб оплатити кількість спожитої теплової енергії районною радою. Заборгованість перед ВАТ «Облтеплокомуненерго»виникла за рахунок несвоєчасного відновлення видатків за теплопостачання орендарями, які фінансуються з державного бюджету. Приміщення площею 1352,40 кв.м. знаходиться на балансі районної ради, із них 135,30 кв.м. (10 % від загальної площі) у користуванні районної ради. 08 листопада 2010 року перерозподілом коштів районного бюджету, за рахунок установ соціальної сфери району, кошторисні призначення районної ради збільшені на 56000,00 грн. для оплати спожитого тепла.

В судовому засіданні 16 листопада 2010 року відповідач повідомив про те, що завдяки збільшенню кошторисних призначень у листопаді 2010 року, заборгованість перед ВАТ «Облтеплокомуненерго»за спожиту теплову енергію у 2010 році сплачена повністю, що підтверджує копіями платіжних доручень №№ 296, 297 від 08.11.2010р.

У зв’язку із значним дефіцитом коштів в районному та державному бюджетах, відповідач просить не стягувати пеню, 3% річних, втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:

01.01.2004р. між сторонами по справі було укладено договір № 9-0051 на постачання теплової енергії.

          Відповідно до умов зазначеного договору позивач взяв на себе зобов’язання виробляти, транспортувати та постачати відповідачу теплову енергію для об’єктів, перерахованих в додатку № 1 до договору, а відповідач згідно п.6.5 договору (в редакції додаткової угоди від 04.04.2009р.) зобов’язався здійснювати розрахунки щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент подачі позову до господарського суду відповідач своїх обов’язків за договором на постачання теплової енергії не виконав. Отже, сума боргу відповідача перед позивачем за отримані послуги в період з жовтня 2009р. по вересень 2010р. становила 60604,77 грн.

Але, після порушення провадження у справі, 08.11.2010р. відповідач сплатив основний борг в сумі 60604,77 грн., що підтверджується копією банківської виписки.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На підставі п.1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

          За порушення порядку розрахунків, передбаченого пунктом 6.5 договору № 9-0051 –споживач сплачує пеню у розмірі 1 % від сум простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3 % річних від простроченої суми (п.7.3.3 договору в редакції додаткової угоди від 04.04.2009р.).

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строків оплати згідно п.7.3.3 договору, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.625 Цивільного кодексу України відповідачу нарахована пеня в сумі 8055,38 грн., 3% річних в сумі 1416,98 грн. та втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 4877,79 грн., розрахунки додано до матеріалів справи.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені факти порушення відповідачем договірних зобов'язань, наявність підстав щодо нарахування позивачем пені, річних та індексу інфляції є правомірним.

Однак, приймаючи до уваги, що відповідач, є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється за рахунок бюджетних коштів і згідно ст. 51 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи та організації, проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, суд, відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, вважає за можливе звільнити відповідача від сплати пені, нарахованої позивачем у розмірі 8055,38 грн.

Клопотання відповідача про відмову позивачу в частині стягнення 3% річних та втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, у зв’язку з несвоєчасною оплатою за надані послуги за поставку теплової енергії, оскільки відповідач є бюджетною організацією, є безпідставні і судом до уваги не можуть бути прийняті, оскільки умовами Договору № 9-0051 на постачання теплової енергії від 01.11.2004 року та додатковими угодами до нього не передбачено залежність оплати відповідачем отриманих послуг за поставку теплової енергії від отримання коштів з Державного бюджету. Також нормами чинного законодавства не передбачено звільнення бюджетних організацій від сплати інфляційних втрат та трьох відсотків річних в разі прострочки виконання взятих на себе зобов’язань.

Клопотання відповідача про звільнення від сплати державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також задоволенню не підлягають, оскільки ст.49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Приймаючи до уваги, що відповідачем після порушення провадження у справі сплачено основний борг в сумі 60604,77 грн., що підтверджується копією банківської виписки, доданої позивачем до матеріалів справи в судовому засіданні 16.11.2010 року, суд доходить висновку що спір між сторонами в частині стягнення основної заборгованості в сумі 60604,77 грн. врегульовано, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення 60604,77 грн. боргу підлягає припиненню.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення три відсотки річних в сумі 1416,98 грн. та 4877,79 грн. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів. В частині стягнення 60604,77 грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у зв’язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 749,55 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення в сумі 236 грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

          Провадження у справі в частині стягнення 60604,77 грн. основної суми боргу припинити.

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Куликівської районної ради ( 16300, смт.Куликівка, вул.Щорса, 67, р/р 35417009000807 в УДК в Чернігівській області, МФО 353348, код 24841900 ) на користь Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго” ( м.Чернігів, вул.Комсомольська, 55/Б, 26004300000976 в ВАТ банк „Демарк” м.Чернігова, МФО 353575, код 03357671 ) 3% річних в сумі 1416,98 грн., втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 4877,79 грн., 749,55 грн. держмита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя В. М. Репех

19.11.10