Ухвала суду № 123320202, 25.11.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.11.2024Справа № 905/1198/24

За позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"

до Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної

податкової служби у Донецькій області

про стягнення 233 583,70 грн

Суддя Привалов А.І.

Без участі представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області та Державної податкової служби України про стягнення солідарно вартості безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 233583,70 грн.

Позов обґрунтований тим, що Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області у січні-лютому 2022 року було спожито теплову енергію за адресою: м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 26 , без укладання договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальній сумі 233 583,70 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачів солідарно.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.09.2024 у справі № 905/1198/24 позовну заяву Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області та Державної податкової служби України про стягнення солідарно вартості безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 233583,70 грн передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків.

08.11.2024 до адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких позивачем, на підставі ст. 48 ГПК України, визначено відповідачем у справі Державну податкову службу України в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області.

Також, позивач на підставі ч. 3 ст. 46 ГПК України подав заяву про зміну предмету позову, в якій просить стягнути заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 233 583,70 грн з Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, судом прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову та з урахуванням пояснень позивача визначено особу відповідача, як Державну податкову службу України в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області. Суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

22.11.2024 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечує, та просить здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Розглянувши заяву відповідача про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 1-3 ст. 247 Господарського кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Частиною 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін;

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, приймаючи до уваги наведені вище приписи Господарського процесуального кодексу України, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію даної справи, обсяг та характер доказів у справі, а також те, що справа не є складною з огляду на наявні в ній матеріали та те, що предмет спору, пов`язаний зі стягненням малозначної суми в розмірі 233 583,70 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд приходить до висновку, що зазначені у відзиві обставини не є підставою для призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 234, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

3. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, яка розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/

Суддя А.І. Привалов