Ухвала суду № 123311333, 26.11.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

26 листопада 2024 року Справа № 580/11045/24

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) про про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2024 представник позивача, адвокат Воронкова О.І., згідно ордеру, звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі Постанова КМУ №127), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі Постанова КМУ №118), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023, відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24 лютого 2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі Постанова КМУ №168), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024, відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі Постанова КМУ №185), та у зв`язку зі вказаним провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.

Ухвалою суду від 12.11.2024 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом надання уточненої позовної заяви із конкретизацією позовних вимог та обґрунтуванням порушення оскаржуваними діями, з огляду на наявний індивідуальний акт від 08.10.2024, подання заяви про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.

21.11.2024 вх. 54949/24 представник позиваача надала до суду заяву, в якій просить поновити строк звернення до суду та відкрити провадження у справі. В обгрунтування заяви зазначає, що про порушення своїх прав дізнався з моменту отримання рішення (у заяві помилково зазначає відповідь) від 08.10.2024 №232730008550 про відмову в перерахунку пенсії позивачу по заяві від 21.05.2024 щодо перерахунку (індексації) пенсії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №580/7223/24.

Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №10/7164/19).

Усупереч вимог ч.1 ст.5 КАС України позивач сформував вимоги без урахування висновків Верховного Суду у справах (№824/399/17-а - суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог; №9901/35/19 - визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло).

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Усупереч вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України позивач не формує вимоги до відповідач за наявного індивідуального акта згідно п.2 ч.1 ст.5 КАС України.

Обираючи спосіб захисту про визнання протиправними дії позивач не обирає формалізовані наслідки відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України з огляду на те, що формує позовну вимогу: зобов`язати здійснити перерахунок пенсії, позаяк відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2018 у справі № 800/341/17 (9991/944/12) і від 12.11.2019 у справі № 9901/21/19 зазначила, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, у межах позовних вимог.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.04.2020 у справі № 821/1438/17.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21. Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Рішення, яке приймається суб`єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає всім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

Крім того, будь-яких обставин і фактів, які об`єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду зі вказаними вище позовними вимогами, заява про поновлення строку звернення до суду не містить.

Позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку, в якій зазначити інші причини, обставини та факти, які об`єктивно перешкодили звернутися до суду з 01.03.2021, та надати для підтвердження докази або допустимо зменшити позовні вимоги подавши заяву з позовними вимогами в межах 6-місячного строку, оформленої з урахуванням вимог ст.ст.160-165 КАС України для позовних заяв.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Керуючись ст.2, 121, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк для усунення надоліків за адміністративним позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії.

Надати позивачеві для усунення зазначених вище недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали шляхом надання до суду позову в редакції з урахуванням індивідуального акта від 08.10.2024 №232730008550, заяву про поновлення пропущеного строку, в якій зазначити інші причини, обставини та факти, які об`єктивно перешкодили звернутися до суду з 01.03.2021.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО