Рішення № 123309027, 25.11.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 р. № 400/8914/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, майдан Свободи, 5, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022, майдан Свободи,5, Держпром, під`їзд 3, пов.2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022

провизнання протиправним та скасування рішення від 16.09.2024 №204750010903 та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 1) в якому позивач просила суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 16.09.2024 року № 204750010903 щодо відмови в врахуванні при обрахунку пенсії ОСОБА_1 довідок про заробітну плату до 2000 року, виданих Міжрегіональним комерційним архівом у формі приватного підприємства від 15.08.2024 року № 278 та № 279;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати при обрахунку пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату до 2000 року, видані Міжрегіональним комерційним архівом у формі приватного підприємства від 15.08.2024 року № 278 та № 279, починаючи з моменту звернення, а саме з 07.09.2024 року.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що вона звернулась до органу Пенсійного фонду України з заявою, в якій просила перерахувати пенсію з урахуванням довідок про заробітну плату до 2000 року. Відповідач 1 відмовив у задоволенні заяви з тієї підстави, що перерахунок зробити неможливо, оскільки не надано первинних документів. Позивачка зазначає, що нею надано архівні довідки про нараховану і виплачену заробітну плату, які безпідставно не враховані відповідачем 1. Відтак позивачка вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області протиправною, просить позов задовольнити.

Ухвалою від 25.09.2024 суд відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін, запропонував сторонам подати заяви по суті справи.

11.10.2024 на адресу суду від відповідача 1 надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Надані позивачем архівні довідки потребують підтвердження первинними документами. Копії первинних документів, на підставі яких вони були видані, позивачем надано не було. Відповідач 1 підсумовує, що оскільки відомості, зазначені в довідках про заробітну плату, не підтверджені первинними документами, тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням вказаних довідок. Просить у задоволенні позову відмовити.

Також відповідачем 1 заявлено клопотання про залучення до участі у справі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому позивач перебуває на обліку.

Ухвалою від 21.10.2024 клопотання відповідача 1 задоволено, залучено до участі в справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( далі - відповідач 2)

Відповідач 2 відзив на позовну заяву до суду не надав. Позовна заява і ухвала від 21.10.2024 доставлені до кабінету відповідача 2 в системі «Електронний суд» 22.10.2024.

Позивач не скористалась своїм правом на відповідь на відзив.

Справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Позивачка є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача 2 та отримує пенсію за віком, що не є спірним між сторонами і підтверджується заявами сторін по суті.

Позивач в період з 02.03.1993 по 10.09.1993 працювала в Ізюмському ГККП ЮЖД техніком-технологом І категорії та з 20.09.1993 по 12.12.2000 на Ізюмському хлібозаводі (22.05.1997 перетворено у ВАТ «Ізюмський хлібозавод») що підтверджується наявною в матеріалах справи трудовою книжкою від 11.04.1983 серія НОМЕР_1 .

Позивач 07.09.2024 звернулася із заявою через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України про зміну страхового стажу, набутого до 01.01.2004.

До заяви додано, зокрема, архівні довідки про заробітну плату: від 24.07.2024 № НАС-06-К/32-21, видана УЗ Південна залізниця регіональна філія адміністративно - господарська служба; від 15.08.2004 № 278, 279, видані «Міжрегіональним комерційним архівом» у формі приватного підприємства.

З урахуванням принципу екстериторіальності вказану заяву позивача про перерахунок пенсії розглянуто відповідачем 1, яким 16.09.2024 прийнято рішення, викладене в листі за від 16.09.2024 №17991/03-16 о/р НОМЕР_2 (позивач помилково зазначає номер рішення як 204750010903) про відмову у перерахунку пенсії, оскільки надані до заяви від 07.09.2024 архівні довідки про заробітну плату не підлягають врахуванню, оскільки не підтверджені первинними документами.

Не погоджуючись з таким діями суб`єкта владних повноважень, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1 від 16.09.2024 та зобов`язання відповідача 1 врахувати архівні довідки № 278 і № 279 від 15.08.2024.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

В силу приписів ч.1 ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно з ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Отже, заробітна плата для обчислення пенсії враховується за увесь час, починаючи з 01.07.2000, та, за бажанням пенсіонера, за будь-які 60 місяців страхового стажу підряд за періоди до 01.07.2000. Тобто, на підставі довідок про заробітну плату (підтверджених первинними документами) враховується заробітна плата за будь-які 5 років страхового стажу до 01.07.2000.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), визначено перелік документів, необхідних для призначення та перерахунку пенсії за віком.

Згідно з пп.3 п.2.1 зазначеного Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п.2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.

Судом з`ясовано, що позивачем при поданні заяви про перерахунок пенсії надано відповідачу довідки про заробітну плату № 278 та № 279 від 15.08.2024, які видані Міжрегіональним комерційним архівом у формі приватного підприємства.

Суд зауважує, що в оскаржуваному рішенні відповідачем 1 не наведено будь-яких посилань на невідповідність наданих позивачем довідок чинному законодавству або їх недостовірності.

Також, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

За підпунктом 3 пункту 4.2. Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності), а відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1, у випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відтак, враховуючи вищенаведене, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, та перевірку відомостей, викладених у поданих для призначення пенсії документах. При цьому суд зазначає, що така перевірка повинна проводитись в розумні строки з метою недопущення порушення прав пенсіонера на отримання пенсії в належному розмірі з моменту її призначення, чого в даному випадку відповідачем не було дотримано.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що пенсіонер має подати саме довідку про заробітну плату, в якій мають бути зазначені первинні документи, на підставі яких вона видана, а орган пенсійного фонду має право вимагати від підприємств, установ та організацій, її до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, а також перевіряти обґрунтованість її видачі. Після надходження документів пенсійний орган вирішує питання про перерахунок пенсії.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 30.10.2018 у справі №667/4633/15-а, яка враховується судом в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

З огляду на зазначене, в даному випадку саме органи Пенсійного фонду України мають право перевіряти обґрунтованість видачі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії та достовірність відомостей, зазначених у таких довідках.

У постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що «перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії». Вказана позиція в подальшому підтримана Верховним Судом у постановах від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17, від 03 червня 2021 року у справі № 127/8001/17.

Суд також зауважує, що відповідачами не надано доказів, які б підтверджували, що ними здійснювалась будь-яка перевірка обґрунтованості видачі довідок № 278 та № 279 від 15.08.2024 Міжрегіонального комерційним архівом у формі приватного підприємства та перевірка особових рахунків по нарахуванню заробітної плати для виявлення достовірності подання позивачем довідок про заробіток для обчислення пенсії.

При цьому, в довідках № 278, 279 від 15.08.2024 архівною установою зазначено: «не заперечуємо проти проведення перевірки первинних документів за період , зазначений у цій довідці»

Окрім того, як вбачається із записів трудової книжки позивача від 11.04.1983 серія НОМЕР_1 , позивач 02.03.1993 по 10.09.1993 працювала в Ізюмському ГККП ЮЖД техніком-технологом І категорії та з 20.09.1993 по 12.12.2000 на Ізюмському хлібозаводі (22.05.1997 перетворено у ВАТ «Ізюмський хлібозавод»).

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи та період роботи, є трудова книжка.

Тобто, період, за який надана довідка про заробітну плату підтверджується записами в трудовій книжці.

Відтак, з огляду встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для перерахунку пенсії із урахуванням заробітної плати, вказаної в довідках № 278 та № 279 від 15.08.2024 Міжрегіонального комерційного архіву у формі приватного підприємства, а тому під час обчислення розміру пенсії позивача підлягає врахуванню також заробітна плата (дохід) за вказаний у таких довідках період роботи позивача, оскільки відповідачі не надали для суду беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності неврахування таких довідок.

Зважаючи на те, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), суд вважає, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пунктах 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» від 01.06.2006 року Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, № 44277/98, рішення від 24.04.2003 року).

Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно Закону №1058, мала законні сподівання на своєчасне отримання належно перерахованої пенсії у визначеному законодавством порядку в повному обсязі.

Керуючись принципом верховенства права, та з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням архівних довідок.

Щодо дати перерахунку пенсії, суд зазначає, що оскільки позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 07.09.2024 і надала спірні довідки про заробітну плату, які не були враховані відповідачем 1, тому позовні вимоги слід задовольнити з 07.09.2024.

Згідно з частиною першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатньо належних і достовірних доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який прийняв протиправне рішення (відповідач 1) підлягає судовий збір у розмірі 1211,20 грн, сплачений відповідно до квитанції, яка міститься в матеріалах справи.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022 ЄДРПОУ 14099344) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 16.09.2024 за о/р 204750010903, викладене в листі від 16.09.2024 № 17991/03-16 щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням архівних довідок про заробітну плату до 2000 року, виданих Міжрегіональним комерційним архівом у формі приватного підприємства від 15.08.2024 року № 278 та № 279.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати при обрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 довідки про заробітну плату до 2000 року, видані Міжрегіональним комерційним архівом у формі приватного підприємства від 15.08.2024 року № 278 та № 279, починаючи з моменту звернення, а саме з 07.09.2024 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко