Рішення № 123308736, 26.11.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 рокусправа № 380/10976/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про стягнення заробітної плати,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; код ЄДРПОУ 40108833, далі ГУ НП у Львівській області, відповідач) з такими вимогами (згідно заяви про зміну предмету позову від 05.06.2024):

- визнати протиправною бездіяльність ГУ НП у Львівській області щодо ненарахування та невиплати в повному розмірі грошового забезпечення, а саме виплати (додаткової винагороди), передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 02.05.2023 по 15.05.2023 та з 02.01.2024 по 08.01.2024;

- зобов`язати ГУ НП у Львівській області нарахувати та виплатити виплату (додаткову винагороду), передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в повному розмірі, з урахуванням висновків суду, за період з 02.05.2023 по 15.05.2023 та з 02.01.2024 по 08.01.2024, без урахування податків і зборів.

Позов обґрунтований тим, що відповідач протиправно відмовив у виплаті додаткової винагороди у повному обсязі, мотивуючи це тим, що позивач перебував у відповідні періоди на амбулаторному лікуванні. З посиланням на п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, вважає, що йому повинна виплачуватись додаткова винагорода у повному обсязі.

Ухвалою від 27.05.2024 суддя залишила позовну заяву без руху.

Позивач подав клопотання про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 40864).

Ухвалою від 04.06.24 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву 28.06.2024 вх. № 49335, у якому проти задоволення позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до п.п. 6 п. 14 Порядку № 775 передбачено, що додаткова винагорода не виплачується за умов, якщо поліцейські звільнені від виконання службових обов`язків на підставі документа, що підтверджує тимчасову непрацездатність (крім випадків, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку та умов, а також крім поліцейських, які направлені за рішенням лікарсько-консультативної комісії для отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги або які направлені згідно із законодавством для лікування за кордон, або які перебувають на амбулаторному лікуванні внаслідок обставин, визначених підпунктом 1 пункту 4 згаданого Порядку та умов),- з дня звільнення від виконання службових обов`язків. Відповідач звертає увагу суду на те, що в період з 02.05.2023 по 15.05.2023, з 02.01.2024 по 08.01.2024 позивач перебував на амбулаторному лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності позивача. Тому, у вказаний період позивач фактично не ніс службу в поліції, а винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» є платою за працю чи нагородою за заслуги та досягнення та визначається згідно з п. 13 Порядку №775 як сума встановлених винагород за кожен календарний день. У зв`язку з цим, відповідач вважає, що підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди за вищевказаний період відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Інспектор ВРПП Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 добровільно зголосився нести службу в зоні бойових дій, у зв`язку з чим був відряджений до Харківської області наказом ГУ НП у Львівській області 14.09.2022 у складі загону.

02.12.2022 позивач, згідно затвердженого графіку, ніс службу на території блокпоста, який згідно вимог світломаскування не освітлювався. Приблизно о 18:50 год. 02.12.2022 (захід сонця у м. Балаклія станом на 02.12.2022 о 16 год. 37 хв.), направляючись для перевірки автомобіля, під час виконання службових обов`язків, отримав травму ноги (перелом).

Наказом ГУ НП у Львівській області ОСОБА_1 відкликано з відрядження 05.12.2022 та він вибув з підпорядкування ГУ НП в Харківській області.

З 05.12.2022 по 31.03.2023 та з 02.05.2023 по 15.05.2023 ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні та був тимчасово непрацездатний у зв`язку з отриманою травмою під час виконання службових обов`язків в зоні бойових дій, діагноз: «з/внутрісуглобовий перелом заднього краю лівої в/гомілкової кістки та границі н/з та в/з лівої малогомілкової кістки з незначним зміщенням к/відламків та підвивихом ступні до зовні».

Самбірським РВП ГУ НП у Львівській області проведено розслідування нещасного випадку. Згідно висновку комісії, поліцейський отримав травму в період проходження служби під час виконання службових обов`язків.

Позивачу надано статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .

За період з 06.12.22 по 31.03.23 протягом якого позивач перебував на амбулаторному лікуванні у зв`язку з отриманою травмою в зоні бойових дій та на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 у справі № 380/10598/23 відповідачем була виплачена виплата передбачена позивачу Постановою № 168.

В подальшому, у зв`язку з ускладненнями від отриманої травми, позивач знову перебував на лікуванні з 02.05.23 по 15.05.23 та з 02.01.24 по 08.01.24, що підтверджується долученими до матеріалів справи листками непрацездатності, проте відповідач відмовив у здійсненні виплати посилаючись на те, що позивач перебував на амбулаторному лікуванні і фактично не ніс службу в поліції, а винагорода згідно Постанови № 168 є платою за працю чи нагородою за заслуги та досягнення та визначається Порядком № 775 як сума встановлених винагород за кожен календарний день

Не погоджуючись з таки рішенням відповідача, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 4 ч. 10 ст. 62 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із п. п. 3, 4 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок № 260) грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади (зарахованих у розпорядження) в Національній поліції, та здобувачам ЗВО.

За приписами п. п. 6, 7 розділу І Порядку № 260 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат. Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.

Згідно зі ст. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023) з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 року прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168).

Пункти 1, 3 Постанови (в первісній редакції) визначали, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 «Про внесення змін до постанови КМУ від 28.02.2022 № 168» (згідно із п. 2 згаданої постанови, вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022) внесені зміни до постанови № 168, а саме у п. 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

Відповідно до п. 1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабміну від 07.07.2022 №793) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно із п. п. 2-1, 3 Постанови № 168 (в чинній редакції) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Отже, на період дії воєнного стану, співробітникам, зокрема, Національної поліції України Постановою №168 передбачена виплата додаткової винагороди.

У первинній редакції Постанови №168 розмір додаткової винагороди для поліцейських Національної поліції, крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, був визначений у фіксованому розмірі - 30000 грн. щомісячно.

Водночас, з урахуванням змін до Постанови № 168, внесених Кабінетом Міністрів України постановою від 07.07.2022 № 793, розмір цієї додаткової винагороди визначений у граничному розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Проте, в обох зазначених постановах Кабінету Міністрів України (№ 168 і № 793) передбачено, що вони набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24.02.2022.

Зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 38 «Про затвердження Змін до Порядку і умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану» (далі Наказ № 38) затверджено зміни до Порядку і умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.11.2022 № 775, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2022 за № 1514/38850.

Такий наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01.02.2023.

Так, згідно з п. 2 Наказу № 38 та п. 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 28.11.2022 №775 «Про затвердження Порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану» (далі Порядок № 775), на період дії воєнного стану додаткова винагорода поліцейським виплачується в розмірах:

1) до 10000 гривень - поліцейським, крім тих, що визначені в підпункті 2 цього пункту,- пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які здійснюють повноваження поліції в місцях завдання ракетних ударів та/або ударів безпілотних літальних апаратів (далі - удари), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу їх здійснення;

2) до 30000 гривень - поліцейським, які проходять службу на територіях Харківської, Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей, Нікопольської, Марганецької міських, Червоногригорівської селищної, Покровської, Мирівської сільських територіальних громад Нікопольського району, Зеленодольської міської, Грушівської сільської територіальних громад Криворізького району Дніпропетровської області, Новопавлівської, Великомихайлівської сільських, Покровської селищної територіальних громад Синельниківського району Дніпропетровської області, Очаківської міської, Куцурубської сільської територіальних громад Миколаївського району Миколаївської області, Сновської, Корюківської міських територіальних громад Корюківського району, Семенівської та Новгород-Сіверської міських територіальних громад Новгород-Сіверського району, Городнянської міської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, Середино-Будської, Дружбівської, Глухівської міських, Зноб-Новгородської, Свеської, Есманьської, Шалигинської селищних територіальних громад Шосткинського району, Путивльської міської, Новослобідської сільської територіальних громад Конотопського району, Білопільської міської, Краснопільської, Хотінської селищних, Миропільської, Юнаківської сільських територіальних громад Сумського району, Великописарівської селищної територіальної громади Охтирського району Сумської області пропорційно в розрахунку на місяць.

3) до 100000 гривень - поліцейським, зазначеним у підпунктах 1, 2 цього пункту, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно участі в бойових діях або заходах.

Суд погоджується із твердженнями відповідача, що позивач, який є інспектором відділу реагування РВП ГУ НП у Львівській області не відноситься до категорії поліцейських, зазначених у п.п. п.п. 2, 3 п. 2 Порядку № 775, а відтак, він має право на виплату додаткової винагороди у розмірі до 10000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Відповідно до п. 7 Порядку № 775 виплата додаткової винагороди поліцейським здійснюється на підставі наказів керівників органів (підрозділів) поліції за місцем постійного проходження служби поліцейського, де він призначений на штатну посаду, а керівникам органів (підрозділів) поліції, заступникам Голови Національної поліції України - на підставі наказу Голови Національної поліції України або особи, яка виконує його обов`язки. Виплата додаткової винагороди Голові Національної поліції України здійснюється на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 9 Порядку № 775 передбачено, що для підготовки наказів про виплату додаткової винагороди поліцейським керівники структурних підрозділів або відокремлених підрозділів органів (підрозділів) поліції надають до підрозділу кадрового забезпечення органів (підрозділів) поліції розрахунок винагороди за час безпосередньої участі в бойових діях та заходах, час проходження служби поліцейських за формою, наведеною в додатку до цього Порядку та умов (далі - розрахунок винагороди).

Згідно з п. 11 Порядку № 775 видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця за попередній. У разі надходження всіх необхідних документів, передбачених пунктом 5 цього Порядку та умов, у більш пізній період, видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця.

Відповідно до п. 13 Порядку № 775 додаткова винагорода в розмірі до 10000 гривень згідно з підпунктом 1 пункту 2 цього Порядку та умов, а також додаткова винагорода, збільшена до 30000 гривень згідно з підпунктом 2 пункту 2 цього Порядку та умов, виплачується поліцейським із розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби з урахуванням пункту 14 цього Порядку та умов.

Розмір додаткової винагороди до 30000 грн. та додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн., за 1 календарний день визначається шляхом ділення максимального розміру (10000, 30000 або 100000 гривень) на кількість календарних днів у відповідному календарному місяці та встановлюється у відповідний день залежно від наявності обставин, передбачених пунктом 2 цього Порядку та умов, з урахуванням п. 14 цього Порядку та умов.

Розмір додаткової винагороди за відповідний календарний місяць визначається як сума встановлених винагород за кожен календарний день.

Пункт 14 Порядку № 775 передбачає, що додаткова винагорода не виплачується за умов, якщо поліцейські:

1) перебувають під домашнім арештом, узяті під варту - за час перебування під домашнім арештом чи під вартою;

2) перебувають у відпустках - за час перебування у відпустках;

3) відсторонені від виконання службових обов`язків (посади) відповідно до Дисциплінарного статуту, відсторонені від посади відповідно до Кримінального процесуального кодексу України - з дня відсторонення від виконання службових обов`язків (посади), відсторонення від посади до закінчення застосування таких заходів;

4) перебувають у службовому відрядженні за кордоном (крім поліцейських, які забезпечують отримання, перевезення чи супроводження небезпечних вантажів, гуманітарної допомоги, міжнародної технічної допомоги, організацію закупівель чи виконання умов договорів (контрактів), удосконалюють чи отримують необхідні знання та навички для виконання обов`язків під час дії воєнного стану) - за час перебування у службовому відрядженні;

5) відсутні на службі (за місцем дислокації) органу (підрозділу) поліції без поважних причин - за час відсутності на службі без поважних причин;

6) звільнені від виконання службових обов`язків на підставі документа, що підтверджує тимчасову непрацездатність (крім випадків, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку та умов, а також крім поліцейських, які направлені за рішенням лікарсько-консультативної комісії для отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги або які направлені згідно із законодавством для лікування за кордон, або які перебувають на амбулаторному лікуванні внаслідок обставин, визначених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку та умов),- з дня звільнення від виконання службових обов`язків;

7) проходять первинну професійну підготовку (крім тих, які здійснюють професійну підготовку без відриву від служби),- з дня направлення на первинну професійну підготовку;

8) добровільно здалися в полон - із дня добровільної здачі в полон;

9) відряджені до державних органів, установ та організацій, крім тих, які залучаються в установленому порядку до безпосереднього виконання повноважень поліції;

10) є здобувачами освіти денної форми навчання закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, крім тих, які залучаються в установленому порядку до виконання повноважень поліції.

Підпунктом 6 п. 14 Порядку №775, як виняток, визначено необхідність нарахувати та виплатити доплату (додаткову винагороду) поліцейському, який перебуває на амбулаторному лікуванні, за умови, що така непрацездатність є наслідком поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого при умовах, визначених п.п. 1 п. 4 Порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, затвердженого наказом МВС України від 28.11.2022 №775, а саме у зв`язку з участю в бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх проведення.

У період з 05.12.2022 по 31.01.2023 позивач мав право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн., а у період з 01.02.2023 по 31.03.2023 позивач мав право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 10000 грн.

Оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення, то вказані вище норми також узгоджуються і з положеннями п. 3 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, відповідно до якого, поліцейським, звільненим від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність зберігається виплата грошового забезпечення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення).

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

З урахуванням викладеного, а також дослідивши матеріали справи, суд встановив, що в довідці про тимчасову непрацездатність позивача № 760 від 02.05.2023 за період з 02.05.2023 по 15.05.23 чітко зазначено, що така видана у зв`язку із травмою, отриманою під час служби та її наслідками.

Щодо інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров`я, медичний висновок № Т43Н-9КВ6-85Н6-Н724 від 02.01.2024, виданої за період з 02.01.2024 по 08.01.2024, то суд бере до уваги, що у такій зазначено, що остання видана у зв`язку із захворюванням або травмою загального характеру, а не у зв`язку із травмою отриманою під час служби та її наслідками.

Відтак, суд може констатувати протиправну бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виключно за період з 02.05.2023 по 15.05.2023.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд вважає, що в даному випадку належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити виплату (додаткову винагороду), передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 02.05.2023 по 15.05.23., без урахування податків і зборів.

В іншій частині позовних вимог належить відмовити.

Суд також звертає увагу, що відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Відповідно до п. 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Відповідно до п. 4 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку, виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Відповідно до пункту 5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку, грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу розмірі 4000,00 грн., то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що 02.01.2023 позивачем укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Золотухіним О.О., проте акту здавання-приймання робіт за цим договором по даній справі не надано, тільки зазначено у позовній заяві, що попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 4000,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, висвітленої в додатковій постанові від 08.09.2020 у справі №640/10548/19 та постанові від 29.10.2020 у справі №686/5064/20 витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Водночас, наявність такої позиції не звільняє сторону позивача від обов`язку підтвердити реальність та обсяг наданої правової допомоги.

Відтак, суд приходить до висновку, що розмір понесених витрат на правничу допомогу має бути належно підтверджений, а тому такі не підлягають задоволенню у даній справі.

Щодо судового збору за подання позовної заяви, то суд зазначає, що позивач звільнений від його сплати відповідно до п. п. 1, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому такий розподілу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненарахування та невиплати інспектору ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в повному розмірі грошового забезпечення, а саме виплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 02.05.2023 по 15.05.2023.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833, адреса юридичної особи: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) виплату, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в повному розмірі за період з 02.05.2023 по 15.05.2023.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати в цій справі стягувати не належить.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26.11.2024.

Суддя Потабенко Варвара Анатоліївна