Рішення № 123308071, 22.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 рокуСправа №160/20329/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.06.2024 за №1236к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції № 3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП", в частині застосування до інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №3 Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №752 о/с від 12.07.2024 "По особовому складу".

Позовна заява обґрунтована тим, що накази Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.06.2024 за №1236к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції № 3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП" та №752 о/с від 12.07.2024 "По особовому складу" є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки під час вирішення питання обрання позивачу заходу дисциплінарного стягнення, ніяким чином не було враховано його попередню ефективну діяльність на посаді, відсутність діючих дисциплінарних стягнень, тобто попередню бездоганну поведінку, а також усвідомлення та визнання його провини у вчиненні дисциплінарного проступку. Крім того позивач зауважив, що порушення було допущено через необережність і немало прямого умислу. З огляду на що, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів - залишено без руху.

Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів, з моменту отримання копії ухвали, шляхом: надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 726,72 грн, сплаченого на реквізити: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, МФО - 899998, кодкласифікації доходів бюджету- 22030101.

05.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого додано квитанцію №2280-8662-7297-6952 від 08.05.2024 на суму 727,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 відкрито провадження і адміністративній справі №160/20329/24 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

26.08.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України ГУНП в Дніпропетровській області діяло, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, ст. 2, 6, 7, 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначають, що одним із основних завдань поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності, при цьому поліція зобов`язана виконувати свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом на принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності тощо. Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та Присяги працівника поліції кожен поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, сумлінно виконувати свої службові обов`язки, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, гідністю нести високе звання поліцейського. Згідно пункту 28 розділу Х Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 10.11.2018 №828, передбачено, що курки зброї, що знаходиться в шафах, має бути спущено з бойового зводу, перевідники - поставлено на запобіжник, відкидні приклади - у похідному (складеному) положенні, хомутики прицільних планок - установлено на нульових позначках. Магазини має бути від`єднано від зброї і розряджено (крім магазинів до автоматів, що знаходяться в тривожних шафах). Магазини та багнети-ножі зберігаються в спеціальних гніздах шафи зі зброєю. Сумки для магазинів поміщають до тієї самої шафи. Так, вказана надзвичайна подія стала можливою через його особисту недисциплінованість, відсутності в нього глибокого усвідомлення дисциплінованості й порядності, як одних із головних фахових і людських якостей, нехтування основними обов`язками поліцейського, ігнорування вимог чинного законодавства. Таким чином, спеціальні юридичні і моральні норми пред`являють підвищені вимоги до почуття відповідальності працівника поліції, та покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, бездоганному виконанні вимог Присяги Поліцейського, статутів, наказів. Так, за твердженням відповідача, ОСОБА_1 , склавши Присягу, добровільно взяв на себе вищевказані зобов`язання, і був обізнаний, що за порушення цих вимог її буде притягнуто до суворої дисциплінарної відповідальності аж до пониження у спеціальному званні на один ступінь. Також відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 22.12.2023 №921 о/с відповідно до пункту 2 частини 1 статті 69 Закону України «Про Національну поліцію» з 22.12.2023 та на момент виникнення надзвичайної події 23.04.2024 (за участю поліцейського ВП №3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП під час отримання вогнепальної зброї), тимчасове виконував обов`язків начальника чергової частини відділення поліції №3 Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на період відрядження майора поліції ОСОБА_2 . Разом з цим, відповідно до затверджених графіків чергування в добових нарядах працівників поліції відділення поліції №3 Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у квітні 2024 року, Позивач заступав на добове чергування виключно доба через дві доби, що повністю відповідає пункту №13 розділу I Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, крім заступання на добове чергування ОСОБА_1 23.04.2024 у зв`язку із службовою необхідністю на підставі його вмотивованого рапорту, оформленого відповідно до пункту 2 розділу VIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 №357, у зв`язку з чим твердження позивача, щодо несення ним служби доба через добу, що і призвело до зниження його уваги при виконанні службових обов`язків не відповідає дійсності. Враховуючи наведене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить службу на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та мав спеціальне звання капітан поліції.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 27.06.2024 №1236к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції №3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України» та пункту 28 розділу Х Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 10.11.2018 №828, посадової інструкцій старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №3 Синельниківського районного управління ГУНП в Дніпропетровській області або особи, що виконує такі обов`язки за посадою від 22.01.2024 №49.3-538, що виразилося у прийнятті 23.04.2024 від поліцейського автомату «АКС-74у» (серійний №548020, 1989р. виг.) з спорядженими магазинами, один з яких був приєднаний до ствольної коробки цього автомату, а також його зберігання у нерозрядженому стані у кімнаті зберігання зброї ВП, що призвело до здійснення поліцейським ОСОБА_3 пострілу у кулеуловлювач під час отримання цієї зброї, до ОСОБА_1 було застосовано, дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.

У подальшому наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 12.07.2024 №725 о/с відповідно до частини першої статті 85 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь) статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції № 3 Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 було понижено у спеціальному званні на один ступінь до спеціального звання старший лейтенант поліції.

Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 став висновок службового розслідування від 29.05.2024 про результати службового розслідування щодо надзвичайної події 23.04.2024 за участю поліцейського ВП №3 Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області під час отримання ним вогнепальної зброї (інформаційна довідка начальника УГІ ГУНП полковника поліції ОСОБА_4 від 23.04.2024 №50/2-120).

Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 22.04.2024 о 09.36 старшим інспектором-черговим чергової частини цього ВП майором поліції ОСОБА_5 було видано автоматичну зброю - «АКС-74у» серійний №548020, 1989 р. виг., поліцейському сектору реагування патрульної поліції зазначеного відділення поліції старшому сержанту поліції ОСОБА_6 , для несення служби у складі наряду ГРПП ВП.

23.04.2024 о 09.37 ОСОБА_6 здав до чергової частини ВП №3 отриману автоматичну зброю («АКС-74у» серійний №548020, 1989 р. виг.), з приєднаним до її ствольної коробки магазином спорядженим 30 набоями (кал 5.45 мм) та підсумок зі спорядженими трьома магазинами 30 набоями кожний (кал 5.45 мм). При цьому, ОСОБА_6 чотири магазини споряджених 120 набоями не розрядив, наявність патрона в патроннику автомата не перевірив, на запобіжник не поставив. Вказана автоматична зброя, в порушення порядку здачі зброї до чергової частини, була прийнята старшим інспектором-черговим чергової частини відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 , який не забезпечив її розряджання, а зберігав її у кімнаті зберігання зброї вказаного відділення поліції у спорядженому стані.

В подальшому 23.04.2024 о 09.39 старшим інспектором-черговим чергової частини відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 в порушення порядку видачі зброї було видано споряджену автоматичну зброю інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 , що призвело до здійснення останнім неконтрольованого пострілу у кулеуловлювач.

Поясненнями наданими під час службового розслідування ОСОБА_1 повністю підтверджуються зазначені обставини. Крім того, факт дисциплінарного правопорушення ОСОБА_1 зафіксовано на камери відеоспостереження розміщені у коридорі, біля вікна видачі озброєння та спецзасобів, та кімнаті зберігання зброї, розташованих в адміністративній будівлі відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП. Разом з цим, членами дисциплінарної комісії під час проведення службового розслідування у присутності поліцейських, відносно яких проводилось службове розслідування було переглянуто архівні записи відеофіксації, про що складено відповідний акт від 24.05.2024 №12/2-4752.

Позивач, не погодившись з наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді пониження у спеціальному званні на один ступінь, а також за наказом про пониження у спеціальному званні на один ступінь, вважаючи їх незаконними та безпідставними, звернувся до суду з позовною заявою про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Поняття службової дисципліни закріплено ст. 1 Дисциплінарного статуту, де зазначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного Статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний:

1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського;

2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;

3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського;

4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;

5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;

6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;

7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;

8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту Закону № 580-VIII за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

При цьому, кожний наступний вид дисциплінарного стягнення є суворішим за попередні.

За приписами ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Згідно ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Приписами ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту встановлено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Умовами ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Аналіз наведених норм Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку про те, що виключно за вчинення поліцейським дисциплінарного проступку та у разі встановлення його вини у вчиненні цього дисциплінарного проступку, до поліцейського застосовується дисциплінарне стягнення.

Положеннями ч. 1ст. 85 Закону України «Про Національну поліцію»передбачено, що поліцейський може бути понижений у спеціальному званні на один ступінь унаслідок застосування відповідного дисциплінарного стягнення на підставах і в порядку, визначених Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Зміст положень Дисциплінарного статуту службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

В той же час, за Дисциплінарним статутом, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.

Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Таким чином, службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.

При цьому необхідно враховувати, що законодавець чітко визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Так, у вказаній справі у ході проведення службового розслідування дисциплінарна комісія зробила висновок, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліції України», п. 2, пп. 1, 2, 4, 5, 6 і 7 п. 2 розділу III Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.12.2016 №70 (далі - Інструкція).

Судом в ході розгляду справи недоліків у проведенні службового розслідування не встановлено. Позивач згідно доводів позовної заяви на наявність таких недоліків не вказував.

Таким чином суд з наведеними висновками погоджується та зазначає, що п. 2 Розділу ІІІ Інструкції передбачено порядок здачі вогнепальної зброї і боєприпасів.

Так, вогнепальна зброя і боєприпаси після виконання службових обов`язків або в разі відсутності потреби негайно здаються на зберігання до чергової частини органу (закладу, установи) поліції.

Про необхідність здачі зброї та боєприпасів поліцейськими керівник (заступник керівника, уповноважена особа від керівництва) органу (закладу, установи) поліції повідомляє оперативного чергового, який їх приймає.

З дозволу оперативного чергового під контролем керівника (заступника керівника, уповноваженої особи від керівництва) органу (закладу, установи) поліції поліцейські по одному заходять до спеціально обладнаної кімнати чергової частини для здачі зброї та боєприпасів, проводять розряджання зброї і здають її та боєприпаси оперативному черговому.

Розряджання зброї проводиться біля кулеуловлювача, при цьому ствол зброї повинен бути спрямований в його напрямку.

При розряджанні зброї необхідно:

1) не виймаючи пістолет з кобури, витягти магазини з основи рукоятки і з кишені кобури (не змінюючи положення автомата, від`єднати основний магазин та вийняти з підсумка запасний);

2) самостійно вийняти патрони з магазинів, перевірити їх кількість та стан;

3) від`єднати пістолет від пістолетного ремінця та дістати його з кобури (спеціального спорядження) (зняти автомат з положення «на ремні», «на грудях», «на плечі»);

4) перевірити наявність патрона в патроннику (вимкнути запобіжник, відвести затвор (затворну раму з газовим поршнем) у заднє положення, поставити його на затворну затримку (утримувати затворну раму з газовим поршнем у задньому положенні) та оглянути патронник);

5) переконавшись у відсутності патрона в патроннику, повернути затвор у переднє положення (відпустити затворну раму з газовим поршнем);

6) здійснити спуск курка з бойового взводу в напрямку кулеуловлювача;

7) ввімкнути запобіжник.

При прийманні від поліцейського вогнепальної зброї і боєприпасів оперативний черговий звіряє їх номери і кількість, візуально перевіряє їх стан (змащення), розкладає по встановлених для зберігання шафах та місцях і повертає картку-замісник.

Про факти втрати (затримки із здачею) вогнепальної зброї і боєприпасів поліцейськими оперативний черговий доповідає в установленому порядку керівнику (заступнику керівника, уповноваженій особі від керівництва) органу (закладу, установи) поліції і далі діє за його вказівкою відповідно до законодавства.

Водночас, пунктом 28 розділу Х Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 10.11.2018 №828 передбачено, що курки зброї, що знаходиться в шафах, має бути спущено з бойового зводу, перевідники - поставлено на запобіжник, відкидні приклади - у похідному (складеному) положенні, хомутики прицільних планок - установлено на нульових позначках. Магазини має бути від`єднано від зброї і розряджено (крім магазинів до автоматів, що знаходяться в тривожних шафах).

З урахуванням викладеного обґрунтованими слід визнати висновки дисциплінарної комісії, за якими порушення службової дисципліни, за наслідками якого проводилася перевірка, стали можливими внаслідок наявності в діях старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №3 Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, а саме: недотримання вимоги п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліції України» та п. 28 розділу Х Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 10.11.2018 №828, посадової інструкції старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №3 Синельниківського районного управління ГУНІІ в Дніпропетровській області або особи, що виконує такі обов`язки за посадою від 22.01.2024 №49.3-538, що виразилося у прийнятті 23.04.2024 від поліцейського автомату «АКС-74у» (серійний №548020, 1989 р. виг.) зі спорядженими магазинами, один з яких був приєднаний до ствольної коробки цього автомату, а також його зберігання у нерозрядженному стані у кімнаті зберігання зброї ВП, що призвело до здійснення поліцейським ОСОБА_3 пострілу у кулеуловлювач під час отримання цієї зброї.

Таким чином, суд робить висновок про наявність складу дисциплінарного проступку в діях позивача, що виразилися в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліції України», пункту 2, підпунктів 1, 2, 4, 5, 6 і 7 пункту 2 розділу III Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.12.2016 №70 та пункту 28 розділу Х Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 10.11.2018 №828.

Що стосується виявлення пом`якшуючих та обтяжуючих обставин скоєння дисциплінарного проступку, а також співмірності застосованого дисциплінарного стягнення слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 3, 4, 5, 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

В даній справі судом встановлено, що під час проведення службового розслідування досліджувалося питання наявності обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 . При цьому у ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією пом`якшуючих обставин встановлено не було. При проведенні службового розслідування вивчено характеристику позивача, яка зазначена, як «добре».

Надаючи оцінку вказаному, суд зауважує, що надані до суду матеріали службового розслідування та, зокрема, пояснення позивача не містять вказівок про усвідомлення позивачем та визнання ним своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку.

Відтак, слід погодитися з висновками про відсутність пом`якшуючих обставин, які вплинули на відповідальність позивача.

Щодо посилання позивача у позовній заяві на те, що несення ним служби доба через добу призвело до зниження його уваги при виконанні службових обов`язків, суд вважає хибними, оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи графіків чергування в добових нарядах працівників поліції відділення поліції №3 Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, зокрема і у квітні 2024 року, позивач заступав на добове чергування доба через дві доби. Водночас, слід звернути увагу, на те, що заступання на добове чергування ОСОБА_1 23.04.2024 відбулося не через дві доби, а саме у зв`язку із службовою необхідністю на підставі його вмотивованого рапорту, оформленого відповідно до пункту 2 розділу VIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 №357, що свідчить про обізнаність позивача про вчинення таких дій.

Крім того, суд зауважує, що в умовах воєнного стану контроль за зберіганням, використанням та обліком зброї набуває особливого значення та покладає додаткову відповідальність на посадових осіб, які є відповідальними за вказані напрямки роботи органів Національної поліції, наслідком чого є застосування найсуворіших видів дисциплінарної відповідальності за вказані порушення.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що допущений позивачем в умовах воєнного стану проступок відповідає застосованому до нього дисциплінарному стягненню як пониження у спеціальному званні на один ступінь. Зазначене покарання є співмірним з протиправними діями позивача.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.

В рішенні №37801/97 від 01.07.2003 по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Як зазначено в рішенні по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) АС 591 at 638. сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь які правові наслідки настануть. Крім того, принцип презумпції невинуватості перш за все є гарантією процесуального характеру по кримінальних справах, але за висновками ЄСПЛ його сфера застосування є значно ширшою: він є обов`язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Так, на думку Суду, замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За умовами ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд робить висновок про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, буд. 20А, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський