Рішення № 123307237, 25.11.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/15070/24

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати, та відповідно зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити нарахування та виплату з 01.05.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України №796-XII, що дорівнює трьом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно.

В обґрунтування позову пенсіонер вказує, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області, зареєстрований і проживає в населеному пункті, який віднесено до зони безумовного (обов`язкового) відселення. Вважає, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 17.07.2018 відновлено його право на отримання доплати до пенсії за статтею 39 Закону №796-XII, а тому відповідач повинен проводити виплату щомісячної доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на радіоактивно забрудненій території.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

17.09.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні через безпідставність заявлених вимог.

Крім того, 17.09.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів вх. №51286/24.

Стосовно клопотання відповідача про витребування доказів на підтвердження факту реєстрації місця проживання позивача, суд зазначає, що в матеріалах справи (а.с.4) міститься копія паспорта громадянина України позивача НОМЕР_1 , яка на думку суду є належним доказом та підтверджує місце реєстрації та проживання позивача в с.Базар, Коростенського (Народицького) району, Житомирської області (2 зона). Крім того, у листі ГУ ПФУ в Житомирській області від 19.07.2024 не зазначені такі підстави для відмови у виплаті позивачу доплати до пенсії відповідно до ст.39 Закону №796-XII, як відсутність доказів про місце проживання позивача в зоні безумовного (обов`язкового) відселення (2 зона). Також, суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що ним вчинялись самостійно дії для отримання зазначених доказів, однак, з незалежних від нього причин відповідач їх не отримав.

Отже суд визнає зазначені докази достатніми та належними в розумінні статей 73, 76, 77 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовляє в задоволенні клопотання відповідача.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Адміністративна справа, що розглядається судом, є типовою відносно зразкової справи №240/4937/18, у якій Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 дійшла висновку про те, з моменту ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону №76-VІІІ визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Тобто із 17.07.2018 відновлено дію статті 39 Закону №796-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015 в частині, яка не змінена Законом №987-VIII. Тому стаття 39 вказаного Закону №796-ХІІ із 17 липня 2018 року має такий зміст:

«Стаття 39. Доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення

Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати».

Отже, з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 17.07.2018 №6-р/2018, відновлено право позивача на отримання підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, на підставі статті 39 Закону №796-ХІІ.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні безумовного (обов`язкового) відселення є протиправною.

Статтею 8 Закону України від 09.11.2023 №3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.

Верховний Суд у постанові від 19.09.2024 у справі №600/2955/22-а зазначив, що положення частини другої статті 8 Закону №3460-IX, яка є чинною (не визнавалася неконституційною) можуть підлягати застосуванню у випадку наявності судового рішення, яке набрало законної сили та резолютивна частина якого містить спосіб захисту порушеного права позивача з визначенням такої величини як «розмір мінімальної заробітної плати» (пункт 90 постанови).

Правовідносини у справі, що розглядається, виникли після 01.01.2024, тобто після набрання чинності Законом №3460-IX, а отже до них підлягають застосуванню положення цього закону в частині визначення розрахункової величини доплати до пенсії, у розмірі визначеному статтею 39 Закону України №796-XII, за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд задовольняє адміністративний позов.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, тому суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.05.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, що визначений статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.05.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює трьом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у якому має бути проведена виплата), щомісячно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін