Рішення № 123307109, 26.11.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року Справа№200/6540/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії № 057350008045 від 16.09.2024;

зобов`язати відповідача призначити пенсію позивачу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком 1, періоди роботи з 24.02.1998 по 20.09.1998, з 01.03.1999 по 29.12.1999, з 21.02.2000 по 01.09.2002, з 16.09.2002 по 14.09.2014, з 16.09.2014 по 01.11.2014, з 27.11.2014 по 28.02.2018, з 01.03.2018 по 04.09.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його загальний та пільговий стаж складає понад 25 років, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зауважує, що позивач неодноразово звертався до органів Пенсійного фонду з заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши при цьому необхідні документи. Проте, відповідачами були прийняті рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років. Позивач звертає увагу, що всі види записів періодів його роботи, які дають йому право на оформлення пільгової пенсії, є в його трудовій книжці.

Отже, позивач вважає рішення відповідача протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 24.09.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

30.09.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що згідно поданих документів, вік позивача становив 45 років 03 місяці 21 день. Страховий стаж 49 років 08 місяців 09 днів ( в тому числі додаткові роки за Список 1 24 роки), пільговий стаж 24 роки 01 місяць 09 днів. За результатом розгляду поданих документів до страхового стажу зараховано усі періоди. Однак, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 24.02.1998 по 20.09.1998, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 24.02.1998, оскільки відсутня довідка яка підтверджує пільговий характер роботи.

Щодо зарахування періодів роботи з 01.03.1999 по 29.12.1999, з 21.02.2000 по 01.09.2002, з 16.09.2002 по 14.09.2014, з 16.09.2014 по 01.11.2014, з 27.11.2014 по 28.02.2018, з 01.03.2018 по 04.09.2024, зазначає, що дані періоди зараховано до пільгового стажу позивача.

26.11.2024 представником позивача було подано пояснення по справі, у якому просив задовольнити позов у повному обсязі та просив встановити зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду, яке буде прийнято за результатами розгляду справи № 200/6540/24, у зв`язку з тим, що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов`язку.

Дослідивши матеріли справи, суд встановив наступне.

07.09.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії.

Рішенням відповідача від 16.09.2024 №057350008045 відмовлено у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в обґрунтування якого зазначено таке. Згідно поданих документів, вік позивача становив 45 р. 03 м. 21 д. Страховий стаж 49 р. 08 м. 09 д. ( в тому числі додаткові роки за Список 1 24 роки), пільговий стаж 24 р. 01 м. 09 д. За результатом розгляду поданих документів до страхового стажу зараховано усі періоди. Однак, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 24.02.1998 по 20.09.1998, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 24.02.1998, оскільки відсутня довідка яка підтверджує пільговий характер роботи.

Позивач не погодився з таким рішенням та діями пенсійного органу, звернувся до суду за захистом своїх прав.

До матеріалів справи зокрема додано:

Довідку від 30.11.2023 №1/2631, яку видано ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» про те, що позивач під час роботи на Дочірньому підприємстві «Добропільське шахтобудівельне управління №5» Державної холдингової компанії «Добропіллявугілля» учнем гірника підземного з 24.02.1998 по 31.03.1998 отримував тарифну ставку гірника підземного; під час роботи навчався на курсах при УКК з професії гірник підземний з 19.02.1998 по 31.03.1998 та отримував тарифну ставку гірника підземного. Підстава: особовий рахунок № 3199;

Згідно трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 24.02.1998 вбачається, що з 24.02.1998 по 20.09.1998 позивач працював учнем гірника та гірником підземний з повним робочим днем у шахті (запис 1-4);

З наданого витягу РС-право вбачається, що позивачу незараховано до пільгового стажу: з 24.02.1998 по 20.09.1998; та з 16.09.2002 по 23.09.2002, з 01.02.2004 по 01.02.2004, з 01.08.2004 по 06.08.2004, 01.05.2005, з 01.06.2005 по 03.06.2005, 01.11.2005, 01.01.2006, 01.05.2007, з 01.12.2007 по 03.12.2007, з 01.01.2009 по 02.01.2009, 01.07.2009, з 01.12.2009 по 05.12.2009, з 01.07.2010 по 02.07.2010, з 01.12.2011 по 03.12.2011, 01.03.2012, з 01.04.2012 по 04.04.2012, з 01.09.2012 по 17.09.2012, 01.02.2013, 01.05.2013, з 01.11.2013 по 02.11.2013, з 01.12.2013 по 02.12.2013, з 01.03.2014 по 04.03.2014, з 01.04.2014 по 04.04.2014, 01.05.2014, з 01.07.2014 по 03.07.2014, з 16.09.2014 по 17.09.2014, з 12.10.2014 по 31.10.2014, з 27.11.2014 по 28.11.2014, 01.04.2015, з 01.10.2015 по 02.10.2015, 01.11.2015, з 01.08.2016 по 06.08.2016, з 01.05.2017 по 02.05.2017, 01.03.2018, з 01.07.2019 по 02.07.2019, з 01.12.2019 по 08.12.2019, з 01.01.2020 по 31.01.2020, з 01.03.2020 по 09.03.2020, з 01.04.2020 по 05.04.2020, з 01.05.2020 по 02.05.2020, з 14.06.2020 по 31.07.2020, з 18.09.2020 по 31.03.2021, з 30.06.2021 по 01.07.2021, з 01.08.2021 по 03.08.2021, 01.09.2021 по 03.09.2021, 01.11.2021, з 01.02.2022 по 02.02.2022, з 01.04.2022 по 03.04.2022, 01.03.2023 до стажу на підземних і відкритих гірничих роботах за списком робіт і професій, затвердженим постановою КМУ №202 від 31.03.1994, без зазначення відповідачем причин.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону №1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою КМУ від 31.03.1994 №202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років" (далі Постанова № 202).

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого ч.1 ст.26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого ч.1 ст.26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 №1788-XII визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені п. 20 Порядку №637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18.05.2021 у справі 229/2330/17 та від 05.12.2019 у справі №219/5643/16-а.

Процедура застосування Списків № 1 і № 2 визначена Порядком застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п.3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).

На час роботи позивача діяли Списки № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені Постановою КМУ від 11.03.1994 №162, що діяв до 16.01.2003. Список №1 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, що діяв до 24.06.2016 та Список № 1, затверджений Постановою КМУ від 24.06.2016 за № 461, які містять в собі розділ 1 підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» у яких передбачено, шо право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 24.02.1998 вбачається, що з 24.02.1998 по 20.09.1998 позивач працював учнем гірника та гірником підземний з повним робочим днем у шахті (запис 1-4); Крім того довідкою від 30.11.2023 №1/2631, яку видано ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» підтверджено те, що позивач під час роботи на Дочірньому підприємстві «Добропільське шахтобудівельне управління №5» Державної холдингової компанії «Добропіллявугілля» учнем гірника підземного з 24.02.1998 по 31.03.1998 отримував тарифну ставку гірника підземного; під час роботи навчався на курсах при УКК з професії гірник підземний з 19.02.1998 по 31.03.1998 та отримував тарифну ставку гірника підземного. Підстава: особовий рахунок № 3199;

Таким чином, враховуючи відомості наявні у трудовій книжці позивача відповідачем неправомірно було не зараховано до пільгового стажу спірні періоди роботи з 24.02.1998 по 20.09.1998.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №174/658/16-а, оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Аналіз вищенаведених норм права дає змогу суду дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу.

Отже, записів у трудовій книжці позивача для визначення пільгового стажу повністю достатньо, оскільки в трудовій книжці позивача зазначені періоди роботи, назви професій, а також визначено, що роботи виконувались повний робочий день в шахті (під землею).

При цьому, суд зауважує, що відповідачами не зазначено, а судом не виявлено доказів того, що записи про спірні періоди в трудовій книжці позивача можна визнати такими, які не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням визначеної процедури.

Позивач зазначає, що до пільгового стажу позивача за Списком 1, відповідачем не зараховано періоди роботи з 24.02.1998 по 20.09.1998, з 01.03.1999 по 29.12.1999, з 21.02.2000 по 01.09.2002, з 16.09.2002 по 14.09.2014, з 16.09.2014 по 01.11.2014, з 27.11.2014 по 28.02.2018, з 01.03.2018 по 04.09.2024.

Як вбачається з витягу РС-право позивачу незараховано до пільгового стажу позивача з 16.09.2002 по 23.09.2002, з 01.02.2004 по 01.02.2004, з 01.08.2004 по 06.08.2004, 01.05.2005, з 01.06.2005 по 03.06.2005, 01.11.2005, 01.01.2006, 01.05.2007, з 01.12.2007 по 03.12.2007, з 01.01.2009 по 02.01.2009, 01.07.2009, з 01.12.2009 по 05.12.2009, з 01.07.2010 по 02.07.2010, з 01.12.2011 по 03.12.2011, 01.03.2012, з 01.04.2012 по 04.04.2012, з 01.09.2012 по 17.09.2012, 01.02.2013, 01.05.2013, з 01.11.2013 по 02.11.2013, з 01.12.2013 по 02.12.2013, з 01.03.2014 по 04.03.2014, з 01.04.2014 по 04.04.2014, 01.05.2014, з 01.07.2014 по 03.07.2014, з 16.09.2014 по 17.09.2014, з 12.10.2014 по 31.10.2014, з 27.11.2014 по 28.11.2014, 01.04.2015, з 01.10.2015 по 02.10.2015, 01.11.2015, з 01.08.2016 по 06.08.2016, з 01.05.2017 по 02.05.2017, 01.03.2018, з 01.07.2019 по 02.07.2019, з 01.12.2019 по 08.12.2019, з 01.01.2020 по 31.01.2020, з 01.03.2020 по 09.03.2020, з 01.04.2020 по 05.04.2020, з 01.05.2020 по 02.05.2020, з 14.06.2020 по 31.07.2020, з 18.09.2020 по 31.03.2021, з 30.06.2021 по 01.07.2021, з 01.08.2021 по 03.08.2021, 01.09.2021 по 03.09.2021, 01.11.2021, з 01.02.2022 по 02.02.2022, з 01.04.2022 по 03.04.2022, 01.03.2023 до стажу на підземних і відкритих гірничих роботах за списком робіт і професій, затвердженим постановою №202 від 31.03.1994, без зазначення відповідачем причин.

З цього приводу суд вказує наступне.

Розділом І Постанови № 202 законодавцем встановлений, зокрема, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку, а саме: I) підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

В той же час Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, включає Розділ І «Гірничі роботи», п.п.1.1а - усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, який дає право на пенсію незалежно від віку.

Таким чином пільговий стаж за Списком № 1 згідно з постановою № 202 повинен включатись до пільгового стажу при обчисленні пенсії.

Також вказує, що Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР (далі Закон, в редакції, чинній на дату відповідної відпустки) у ст. ст. 25, 26 врегульовує випадки надання відпустки без збереження заробітної плати, при цьому у ст. 25 визначено обов`язкові випадки надання такої відпустки, в той час як у ст. 26 зазначено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Аналогічні положення містилися і у КЗпП України, в редакції, чинній на дату відповідної відпустки (ст. 84). Додатково в ст. 214, 218 КЗпП України врегульовано надання відпустки в зв`язку з навчанням.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 №713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році

Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі №423/2860/16-а.

Відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 24.02.1998 та наданих до матеріалів справи довідок №1/451 та №487 не вбачається специфічних записів, які підтверджували, що періоди з 16.09.2002 по 23.09.2002, з 01.02.2004 по 01.02.2004, з 01.08.2004 по 06.08.2004, 01.05.2005, з 01.06.2005 по 03.06.2005, 01.11.2005, 01.01.2006, 01.05.2007, з 01.12.2007 по 03.12.2007, з 01.01.2009 по 02.01.2009, 01.07.2009, з 01.12.2009 по 05.12.2009, з 01.07.2010 по 02.07.2010, з 01.12.2011 по 03.12.2011, 01.03.2012, з 01.04.2012 по 04.04.2012, з 01.09.2012 по 17.09.2012, 01.02.2013, 01.05.2013, з 01.11.2013 по 02.11.2013, з 01.12.2013 по 02.12.2013, з 01.03.2014 по 04.03.2014, з 01.04.2014 по 04.04.2014, 01.05.2014, з 01.07.2014 по 03.07.2014, з 16.09.2014 по 17.09.2014, з 12.10.2014 по 31.10.2014, з 27.11.2014 по 28.11.2014, 01.04.2015, з 01.10.2015 по 02.10.2015, 01.11.2015, з 01.08.2016 по 06.08.2016, з 01.05.2017 по 02.05.2017, 01.03.2018, з 01.07.2019 по 02.07.2019, з 01.12.2019 по 08.12.2019, з 01.01.2020 по 31.01.2020, з 01.03.2020 по 09.03.2020, з 01.04.2020 по 05.04.2020, з 01.05.2020 по 02.05.2020, з 14.06.2020 по 31.07.2020, з 18.09.2020 по 31.03.2021, з 30.06.2021 по 01.07.2021, з 01.08.2021 по 03.08.2021, 01.09.2021 по 03.09.2021, 01.11.2021, з 01.02.2022 по 02.02.2022, з 01.04.2022 по 03.04.2022, 01.03.2023 не підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.

А отже, спірне рішення відповідача від 16.09.2024 № 057350008045, не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, а тому є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню.

Отже судом встановлено, що на дату подання заяви про призначення стаж роботи позивача на підземних і відкритих гірничих роботах за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, відповідачем за даними персоніфікованого обліку зараховано 24 роки 01 місяць 09 днів.

Судом встановлено, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача період з 24.02.1998 по 20.09.1998; та з 16.09.2002 по 23.09.2002, з 01.02.2004 по 01.02.2004, з 01.08.2004 по 06.08.2004, 01.05.2005, з 01.06.2005 по 03.06.2005, 01.11.2005, 01.01.2006, 01.05.2007, з 01.12.2007 по 03.12.2007, з 01.01.2009 по 02.01.2009, 01.07.2009, з 01.12.2009 по 05.12.2009, з 01.07.2010 по 02.07.2010, з 01.12.2011 по 03.12.2011, 01.03.2012, з 01.04.2012 по 04.04.2012, з 01.09.2012 по 17.09.2012, 01.02.2013, 01.05.2013, з 01.11.2013 по 02.11.2013, з 01.12.2013 по 02.12.2013, з 01.03.2014 по 04.03.2014, з 01.04.2014 по 04.04.2014, 01.05.2014, з 01.07.2014 по 03.07.2014, з 16.09.2014 по 17.09.2014, з 12.10.2014 по 31.10.2014, з 27.11.2014 по 28.11.2014, 01.04.2015, з 01.10.2015 по 02.10.2015, 01.11.2015, з 01.08.2016 по 06.08.2016, з 01.05.2017 по 02.05.2017, 01.03.2018, з 01.07.2019 по 02.07.2019, з 01.12.2019 по 08.12.2019, з 01.01.2020 по 31.01.2020, з 01.03.2020 по 09.03.2020, з 01.04.2020 по 05.04.2020, з 01.05.2020 по 02.05.2020, з 14.06.2020 по 31.07.2020, з 18.09.2020 по 31.03.2021, з 30.06.2021 по 01.07.2021, з 01.08.2021 по 03.08.2021, 01.09.2021 по 03.09.2021, 01.11.2021, з 01.02.2022 по 02.02.2022, з 01.04.2022 по 03.04.2022, 01.03.2023, зайнятого повний робочий день в шахті.

Разом з тим, суд вказує, що відповідно до ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини, та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст.58 Закону №1058-IV органом, який призначає пенсії є Пенсійний фонд.

Як встановлено, саме до повноважень Пенсійного органу віднесено вирішення питання щодо зарахування страхового та пільгового стажу для призначення або перерахунку пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм закону, слід зазначити, що суд не є тим органом, якому надані повноваження в сфері призначення пенсій. Суд не може підміняти компетентний орган, не може перебирати на себе функції призначення або переведення з одного виду пенсії на інший, самостійно зарахувати пільговий стаж для призначення пенсії, оскільки такі повноваження не входять до компетенції судів.

Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб`єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

З огляду на наведене, у розглядуваному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.09.2024 про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовна вимога про призначення пенсії згідно з ч.3 ст.114 Закону №1058-IV не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За приписами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Решта доводів позивача висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).

Щодо клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, якою врегульовано питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд звертає увагу, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи характер спірних правовідносин та склад учасників справи, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження обґрунтованості побоювань позивача щодо невиконання відповідачами даного судового рішення, суд вважає, що підстави встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній справі на час його постановлення відсутні, що не виключає право позивача подати відповідну заяву за наявності обґрунтованих підстав для встановлення судового контролю.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 678,27 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Митрополита Андрея, будинок, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.09.2024 №057350008045 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу на підземних і відкритих гірничих роботах за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України №202 від 31.03.1994, періоди роботи ОСОБА_1 24.02.1998 по 20.09.1998; з 16.09.2002 по 23.09.2002, з 01.02.2004 по 01.02.2004, з 01.08.2004 по 06.08.2004, 01.05.2005, з 01.06.2005 по 03.06.2005, 01.11.2005, 01.01.2006, 01.05.2007, з 01.12.2007 по 03.12.2007, з 01.01.2009 по 02.01.2009, 01.07.2009, з 01.12.2009 по 05.12.2009, з 01.07.2010 по 02.07.2010, з 01.12.2011 по 03.12.2011, 01.03.2012, з 01.04.2012 по 04.04.2012, з 01.09.2012 по 17.09.2012, 01.02.2013, 01.05.2013, з 01.11.2013 по 02.11.2013, з 01.12.2013 по 02.12.2013, з 01.03.2014 по 04.03.2014, з 01.04.2014 по 04.04.2014, 01.05.2014, з 01.07.2014 по 03.07.2014, з 16.09.2014 по 17.09.2014, з 12.10.2014 по 31.10.2014, з 27.11.2014 по 28.11.2014, 01.04.2015, з 01.10.2015 по 02.10.2015, 01.11.2015, з 01.08.2016 по 06.08.2016, з 01.05.2017 по 02.05.2017, 01.03.2018, з 01.07.2019 по 02.07.2019, з 01.12.2019 по 08.12.2019, з 01.01.2020 по 31.01.2020, з 01.03.2020 по 09.03.2020, з 01.04.2020 по 05.04.2020, з 01.05.2020 по 02.05.2020, з 14.06.2020 по 31.07.2020, з 18.09.2020 по 31.03.2021, з 30.06.2021 по 01.07.2021, з 01.08.2021 по 03.08.2021, 01.09.2021 по 03.09.2021, 01.11.2021, з 01.02.2022 по 02.02.2022, з 01.04.2022 по 03.04.2022, 01.03.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву від 07.09.2024 ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судові витрати у вигляді судового збору в сумі 678,27 грн.

Повний текст рішення складено і підписано 26.11.2024.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Шинкарьова