Ухвала суду № 123307105, 26.11.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 листопада 2024 року Справа №200/8110/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Тарасенко І.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 171 КАС Українисуддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею160, 161, 172цьогоКодексу.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3ст. 161 КАС Українидо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону.

Позивач просить суд: 1) визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області неправомірними та зобов`язати вчинити певні дії: здійснити перерахунок періоду роботи позивача та зарахувати його до пільгового стажу періоди роботи з 04.08.2006 року по 30.09.2006 року, з 02.10.2006 року по 31.05.2007 року, з 02.06.2007 року по 30.07.2007 року, з 19.02.2008 року по 30.06.2010 року, з 01.07.2010 року по 18.02.2013 року.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаєЗакон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VIв редакції від 03.10.2017 року.

Згідност. 1 Закону України «Про судовий збір»судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Розміри ставок судового збору встановленіст. 4 Закону України «Про судовий збір», станом на момент звернення до адміністративного суду. Зокрема, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімумна одну працездатнуособустаном на 1 січня2024року встановлено у розмірі 3028 грн.

Позивачем заявлена вимога немайнового характеру.

Отже, позивач при зверненні до суду із вказаним позовом повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

До адміністративного позову не надано доказів сплати судового збору та документів, які підтверджували би звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовується тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, зазнав величезних втрат від дій агресора, втратив житло і майно в м. Торецьку, зараз орендує житло в місті Кропивницькому, змушений витрачати гроші на придбання зимового одягу, сплату комунальних послуг.

Позивач вказує, що він не працездатний, а розмір його пенсії складає 5400 грн, отже сплата судового збору у розмірі 1211,20 грн ставить його у скрутне становище, що на думку позивача є підставою на відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Розглянувши заявлене клопотання, суд зважає на наступне

За приписами частини першоїстатті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).

Згідно з частиною першоюст. 8 Закону3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 року по справі № 0940/2276/18 наголосила, що частина першастатті 133 КАСвизначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночасстаття 8 Закону України «Про судовий збір»конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для реалізації такого права є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити визначену суму судового збору. Тому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

При цьому, звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов`язком суду.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору є врахування майнового стану сторони. А обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається із такою заявою. Тобто, саме заявник має переконливо довести перед судом відповідні обставини та надати суду належні документи на підтвердження факту об`єктивної відсутності можливості сплати судового збору через свій складний майновий стан.

Суд зазначає, що належними доказами про неспроможність сплати судового збору є банківській виписки про відсутність грошей, виписки з податкової про відсутність отримання доходу та будь-які інші документи, які б підтверджували скрутний фінансовий стан позивача.

Водночас варто зазначити, що факт відсутності офіційних доходів не є безперечним підтвердженням наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки скаржник може отримувати дохід із інших джерел, відомості про які в такому Реєстрі відсутні, як і володіти іншими майновими правами чи коштами, які можуть бути джерелом сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція з даного питання висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.04.2022 року у справі № 9901/377/21.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач перебуває на обліку ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію.

Таким чином наразі до поданого клопотання не додано будь-яких інших документів та доказів, які б підтверджували викладені обставини про скрутне матеріальне становище заявника та відсутність у нього об`єктивної можливості для сплати судового збору в мінімальному розмірі.

Отже, з огляду на викладене і беручи до уваги, що позивач належними доказами не підтвердив свої доводи про неможливість сплати судового збору за подання цього позову, суд доходить висновку про відсутність достатніх правових та фактичних підстав для задоволення клопотання про звільненняпозивача від сплати судового збору.

Додатково суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно ізЗаконом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРта набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

Враховуючи викладене суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1ст. 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відтак, КАС України, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав, є загальним законом.

Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строки для звернення до адміністративного суду, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Позивач разом із позовом надав клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке мотивував тим, що він про порушення своїх прав дізнався в листопаді 2021 року з листа Пенсійного фонду про відмову в перерахунку періоду його роботи на шахті «Нова», проте у зв`язку із повномасштабною агресією російської федерації він не зміг своєчасно звернутися з позовною заявою до суду.

Позивач зазначає, що тільки після облаштування свого бита у літку 2024 року, після евакуації з с. Північне Бахмутського району Донецької області до м. Кропивницькій він зміг звернутися до суду із даним позовом.

Вирішуючи клопотання про поновлення пропущеного строку суд звертає увагу на те, що факт введення воєнного стану не є безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. Суд зазначає, що позивач не надав доказів того, що воєнний стан безпосередньо вплинув на можливість позивача звернутися до суду із цим позовом в межах встановленого частиною 5статті 122 КАС Українистроку звернення до суду. Покликання позивача на введення воєнного стану, як причину пропуску строку звернення до суду, без посилання на конкретні обставини, які є об`єктивно непереборними та такими, що перешкоджали зверненню до суду, не можуть бути визнані судом поважними.

Згідно правових позицій Верховного Суду з даного приводу,у випадку пропускустроку звернення до суду, виключними підставами для визнання судом поважних причин такого пропуску може бути лише наявність об`єктивно непереборних обставин, які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Аналогічна правова позиція щодо даних правовідносин викладена у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.

Щодо введення воєнного стану в Україні, як поважної причини пропуску строку, суд зазначає, що його введення відбулось 24.02.2022 року, а обставини, які зумовили звернення позивача до суду виникли у листопаді 2021 року, тобто ще за три місяці до воєнного стану.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (даліВС) в ухвалі від 18 травня 2022 року у справі № 802/592/17-а відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені причини пропуску строку неповажними та відмовив у відкритті касаційного провадження. Так, Верховний Суд зазначив:«…Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, колегія суддів вважає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану..».

Суд також урахував висновки ВС викладені у постанові від 06.09.2022 року у справі № 420/16598/21, згідно з якими сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збоку у всіх абсолютно випадках. Поновлення строківце виняток, а війназагальна умова для всіх.

Разом з тим, жодних належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано.

Строк може і має бути поновленим судом, але лише в разі наявності достатніх на те поважних причин.

Таким чином, підстави пропуску строку звернення до суду, зазначені позивачем у заяві, не визнаються судом поважними, оскільки є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивачем у позовній заяві не зазначений код ЄДРПОУ Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Крім того, згідно із п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, крім іншого, зазначаються відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В порушення наведених приписів у позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 18 КАС України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Абзацем 3 ч. 8 ст. 18 КАС України встановлено, що особливості використання електронного підпису в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до п. 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, вказане Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем

Згідно з п. 18 цього Положення доступ до підсистем (модулів) ЄСІТС, крім вебпорталу, здійснюється за допомогою Електронного кабінету після обов`язкового проходження особою процедури реєстрації або автентифікації.

Абзацом 3 п. 9 даного Положення встановлено, що Інструкція користувача Електронного кабінету розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою: wiki.court.gov.ua.

За приписами частини 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: документа про сплату судового збору в сумі 1211,20 гривень за наступними реквізитами: отримувач коштів: рахунок: UA308999980313111206084005658, Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або надати доказ про звільнення від сплати судового збору, обґрунтованого клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору із доказами неможливості сплати судового збору; наданням належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням коду ЄДРПОУ Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та зазначенням відомостей про наявність/відсутність у сторін Електронного кабінету в Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (в її окремому модулі); наданням обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Керуючись статтями 2, 5, 126, 132, 143, 160, 161, 169, 248, 251, 256, 294 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 .

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: документа про сплату судового збору в сумі 1211,20 гривень за наступними реквізитами: отримувач коштів: рахунок: UA308999980313111206084005658, Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або надати доказ про звільнення від сплати судового збору, обґрунтованого клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору із доказами неможливості сплати судового збору; наданням належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням коду ЄДРПОУ Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та зазначенням відомостей про наявність/відсутність у сторін Електронного кабінету в Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (в її окремому модулі); наданням обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду.

У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Тарасенко