Рішення № 123306947, 26.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 рокуСправа №160/14866/24

Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери буд.43 м. Суми код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій неправомірними та скасування рішення,

установив:

06 травня 2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 15.05.2024р. за №046550007926 Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову в призначенні пенсії за віком.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути мою заяву про призначення мені пенсії за віком від 08.05.2024 року та зарахувати до мого страхового стажу періоди моєї трудової діяльності вказані у трудовій книжці НОМЕР_2 від 05.12.1980 року, в колгоспі ім.«ЧАПАЄВА» П`ятихатського району Дніпропетровської області з 17.08.1993 по 22.03.2000 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що вона звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. Проте, Головним управління ПФУ в Сумській області повідомлено про відмову у призначенні пенсії. Як вбачається з рішення про відмову у призначенні пенсії до його страхового стажу роботи не зараховано певні періоди її трудової діяльності. Так, з підставами відмови в призначенні пенсії позивачка не згодна та вважає, що має достатній страховий стаж для призначення пенсії за віком. Вважає, що рішення Головного управління ПФУ в Сумській області від 15.05.2024р. за №046550007926 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач отримав ухвалу суду 17.06.2024 р., але відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються цього предмету спору, до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що позивачка 08.05.2024 р. звернулась до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління ПФУ в Сумській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

Рішенням Головного управління ПФУ в Сумській області від 15.05.2024 р. №046550007926 позивачці було відмовлено у призначенні пенсії відповідно до заяви від 08.05.2024р. у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

У вказаному рішенні зазначено, що до страхового стажу не враховано період роботи з червня 1993 року по березень 2000 року згідно архівної довідки від 05.02.2020 №101, оскільки прізвище, ім`я та по батькові, яке вказано в довідці, не відповідає паспортним даним.

Згідно із трудовою книжкою НОМЕР_3 від 05.12.1980 р. ОСОБА_1 у спірний період:

- з 17.08.1993 р. по 22.03.2000 р. працювала дояркою у колгоспі ім.Чапаєва. (з 23.04.1994р. відпустка по догляду за дитиною; з 03.04.2000 р. відпустка по догляду за дитиною).

Не погоджуючись із відмовою відповідача у зарахуванні спірного періоду її роботи до страхового стражу, позивачка звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частина перша статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Положенням частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац 9 частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків; в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Як встановлено судом, згідно із трудовою книжкою НОМЕР_3 від 05.12.1980 р. ОСОБА_1 у спірний період:

- з 17.08.1993 р. по 22.03.2000 р. працювала дояркою у колгоспі ім.Чапаєва. (з 23.04.1994р. відпустка по догляду за дитиною; з 03.04.2000 р. відпустка по догляду за дитиною).

Відтак, даними трудової книжки НОМЕР_3 від 05.12.1980 р. підтверджено трудову діяльність позивачки в оскаржуваний період.

Однак, у спірному рішенні зазначено, що до страхового стажу не враховано період роботи з червня 1993 року по березень 2000 року згідно архівної довідки від 05.02.2020 №101, оскільки прізвище, ім`я та по батькові, яке вказано в довідці, не відповідає паспортним даним.

Оцінюючи існуючу невідповідність написання даних позивачки в архівній довідці та паспортних даних, суд зауважує, що у довідці вказано, що « ОСОБА_2 », « ОСОБА_3 », « ОСОБА_4 » « ІНФОРМАЦІЯ_1 », « ОСОБА_5 » працювала у колгоспі ім. ОСОБА_6 .

При цьому з довідки від 05.02.2020 р. №101 можна встановити, що не зазначені людино-дні за період з березня 1996 року, адже у цей період позивачка перебувала у відпустці по догляду за дитиною.

Відтак, аналіз довідки №101 від 05.02.2020 р. та записів у трудовій книжці НОМЕР_3 від 05.12.1980 р. дозволяє однозначно встановити, що ОСОБА_1 була працівником колгоспу імені ОСОБА_6 .

Отже, незважаючи на те, що по дані позивачки у вказаній довідці вказано скорочено, відсутні підстави вважати, що вона не відповідає паспортним даним позивачки, та дійти висновку про те, що довідка видана не стосовно позивачки.

Крім цього, вказані періоди співпадають з відомостями трудової книжки.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 25.04.2019 в справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 в справі №638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що відповідач обрав упереджений підхід при наданні оцінки архівній довідці позивача та протиправно відмовив у зарахуванні позивачу страхового стажу роботи на підставі відомостей трудової книжки та вищезазначеної архівної довідки.

Отже, з метою відновлення прав позивачки у частині зарахування стажу роботи суд вважає, що з урахуванням вимог щодо чіткості, ефективності та належності способу захисту, суд має прийняти рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу періоди трудової діяльності ОСОБА_1 , вказані у трудовій книжці НОМЕР_3 від 05.12.1980 р. та у довідці від 05.02.2020р. №101.

За таких обставин суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 15.05.2024р. за №046550007926.

З урахуванням викладеного, позов належить задовольнити.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з Головного управління ПФУ в Сумській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-262 КАС України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головногоуправління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери буд.43 м. Суми код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій неправомірними та скасування рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головногоуправління Пенсійного фонду в Сумській області про відмову у призначенні пенсії від 15.05.2024р. за №046550007926.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу періоди трудової діяльності ОСОБА_1 , вказані у трудовій книжці НОМЕР_3 від 05.12.1980 р. та у довідці від 05.02.2020р. №101, з урахуванням висновків суду.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 08.05.2024 р. про призначення пенсії за віком.

Стягнути з Головногоуправління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери буд.43 м. Суми код ЄДРПОУ 21108013) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко