Ухвала суду № 123306293, 25.11.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

25 листопада 2024 р.Справа № 120/9026/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 23.09.2024 року адміністративний позов задоволено частково.

До суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду згідно ст. 382 КАС України, шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 15.11.2024 року вказану заяву призначено до розгляду та надано головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області 3-денний строк для надання письмових пояснень по суті заяви.

Від представника головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшли пояснення, у яких останній вказує на те, що останнім було повторно розглянуто заяву.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Отже, обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Гарантією забезпечення обов`язковості судового рішення є інститут судового контролю.

Приписами статей 382-383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 КАС України) та, за наслідками розгляду даного звіту, як можливий варіант - накладення штрафу (ч. 2 ст. 382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження.

Згідно положень ст. 382 КАС України, одним із заходів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

При цьому суд наголошує, що встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Суд зауважує, що рішенням суду від 23.09.2024 року у цій справі було зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.01.2024 року з урахуванням висновків суду, відображених у мотивувальній частині цього рішення.

Судом встановлено, що відповідач повторно розглянув заяву позивача та прийняв рішення про відмову від 04.11.2024 року.

Водночас, підставою для відмови слугувало те, що позивачем подано заяву про призначення пенсії, а не про її поновлення.

З цього приводу суд зауважує, що в аналізованому рішенні суду чітко зазначено що відсутність альтернатив або відповідного правового механізму вирішення подібних спірних правовідносин нівелює реалізацію права особи на пенсійне забезпечення, з огляду на неможливість де-факто ним скористатися, незважаючи на його проголошення де-юре, та не може бути підставою для відмови у захисті такого права загальними засобами.

Так, судом було скасовано рішення головного управління Пенсійного фонду України від 06.02.2024 року № 025750010384, оскільки не було надано належної оцінки надісланому позивачем пакету документів, що свідчило про формальність прийнятого рішення та його протиправність.

Зокрема, судом було констатовано те, що заяву було протиправно розглянуто як заяву про призначення пенсії без урахування доданих відповідачем документів та матеріалів пенсійної справи.

Суд наголошує, що резолютивна частина рішення містить чітку вказівку на повторний розгляд заяви із урахуванням висновків суду.

Разом з тим, головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області фактично продубльовано скасоване рішення про відмову у призначенні пенсії, що свідчить про неналежне виконання рішення суду.

Відтак суд приходить до переконання, що з метою забезпечення права позивача на справедливий суд в частині виконання судового рішення, ухваленого на його користь, відповідачу слід встановити 20-денний строк для подання звіту про виконання судового рішення у цій адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом 20 днів з дня постановлення цієї ухвали подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 15.11.2024 року у справі № 120/9026/24.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяАльчук Максим Петрович