Рішення № 123306236, 25.11.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 листопада 2024 р. Справа № 120/7843/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 звернувся її представник до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивачки зазначив, що 25 травня 2024 року його довірителька звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За принципом екстериторіальності вказану заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке рішенням № 025150007615 від 31 травня 2024 року відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років, оскільки у неї відсутній спеціальний стаж роботи.

Водночас представник позивачки стверджує, що відповідно до долучених до заяви документів позивачка має необхідний спеціальний стаж для призначення їй пенсії за вислугу років як працівнику освіти відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

А тому, не погодившись із таким рішенням пенсійного органу, представник позивачки звернувся до суду із цим позовом з наступними вимогами: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні його довірительці пенсії за вислугу років та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати позивачці пенсію за вислугу років з 25 травня 2024 року, зарахувавши до спеціального стажу періоди її роботи з 01 листопада 1986 року по 17 березня 1987 року, з 18 березня 1987 року по 09 серпня 1987 року, з 31 серпня 1993 року по 31 жовтня 2003 року та з 01 листопада 2003 року по 05 липня 2017 року.

Ухвалою від 19 червня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

04 липня 2024 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що 25 травня 2024 року позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту 2-1 розділу ХV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до принципу екстериторіальності заяву про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. За результатами розгляду вказаної заяви цим пенсійним органом 31 травня 2024 року прийнято рішення № 025150007615 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту 2-1 розділу ХV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки позивачка не набула необхідного спеціального стажу.

Так, відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на призначення пенсії за вислугу років має особа за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, які станом на 01 квітня 2015 року набули не менше 25 років, до 01 січня 2016 року не менше 25 років і 6 місяців, до 11 жовтня 2017 року не менше 26 років 6 місяців спеціального стажу. Пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію (стаття 7 вказаного Закону).

При цьому відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок ведення трудових книжок законодавчо визначений. Так, постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20 червня 1974 № 162 було затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, яка діяла в період заповнення трудової книжки позивачки.

На даний час порядок ведення трудових книжок визначається наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, яким затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як зазначає представник цього відповідача далі, згідно з поданими позивачкою документами її страховий стаж становить 37 років 2 місяці 6 днів, а стаж за вислугу років - 9 років 4 місяці 18 днів, якого недостатньо для призначення пенсії відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За наведених обставин представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Водночас Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у встановлений судом строк не скористалося своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Так, згідно з частиною 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 19 червня 2024 року надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на офіційну електронну адресу 19 червня 2024 року о 20 год. 40 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

Проте у встановлений судом строк цей відповідач не подав відзив на позовну заяву.

А тому на підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку справу вирішувати за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

25 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 025150007615 від 31 травня 2024 року позивачці відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю у неї стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років.

Зі змісту цього рішення слідує, що відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" незалежно від віку особи мають право на пенсію за вислугу років за наявності спеціального стажу роботи не менше 26 років 6 місяців. При цьому страховий стаж позивачки становить 37 років 02 місяці 06 днів, а стаж, який дає право на пенсію за вислугу років, складає 09 років 04 місяці 18 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за вислугу років.

Надаючи правову оцінку рішенню пенсійного органу, що оскаржується, суд зважає на таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 44 Закону № 1058-IV, зокрема частиною 1, визначено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону № 1058-IV).

При цьому підстави пенсійного забезпечення за вислугу років визначені статтею 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Так, відповідно до статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

За приписами статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають: окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу; робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи; механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення); працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах; робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання; деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів відповідно до пункту "ж" статті 55; працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55; спортсмени відповідно до пункту "є" статті 55.

Водночас постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок № 22-1).

Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2 Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Аналіз наведених приписів свідчить про те, що рішення пенсійного органу зокрема й про відмову в призначенні пенсії має бути обґрунтованим, тобто із зазначенням конкретних причин відмови, а такі причини мають бути зазначені у такому рішенні.

Так, судом установлено, що ОСОБА_1 25 травня 2024 року звернулася через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років.

За результатами розгляду такої заяви рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 025150007615 від 31 травня 2024 року позивачці відмовлено в призначенні пенсії.

При цьому зі змісту такого рішення слідує, що пенсійний орган відмовив у призначенні пенсії з огляду на відсутність необхідного спеціального стажу. Так, стаж ОСОБА_1 , який дає їй право на пенсію за вислугу років, складає 09 років 04 місяці 18 днів при необхідному - 26 років 06 місяців.

Водночас слід звернути увагу на те, що оскаржуване у цій справі рішення не містить конкретних підстав незарахування певних періодів роботи позивачки, які дають їй право на пенсію за вислугу років, а лише констатує той факт, що спеціальний стаж ОСОБА_1 складає 09 років 04 місяці 18 днів, що унеможливлює надання правової оцінки судом підставам відмови в призначенні пенсії за вислугу років.

Тобто, при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії пенсійний орган мав би встановити, які періоди підлягають зарахуванню до спеціального стажу, а які ні з одночасним наведенням підстав незарахування певного періоду до спеціального стажу.

Лише після встановлення таких обставин можливо прийняти обґрунтоване рішення про призначення пенсії за вислугу років або відмовити у її призначенні.

Встановлені обставини свідчать про необґрунтованість прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, адже таке рішення не містить обґрунтування конкретних причин незарахування певних періодів роботи позивачки до спеціального стажу, який дає їй право на призначення пенсії за вислугу років.

Разом із тим відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За наведених вище обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 025150007615 від 31 травня 2024 року належить скасувати з огляду на його необґрунтованість.

Разом із тим у позові йдеться про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити і виплачувати позивачці пенсію, зарахувавши до спеціального стажу періоди її роботи з 01 листопада 1986 року по 17 березня 1987 року, з 18 березня 1987 року по 09 серпня 1987 року, з 31 серпня 1993 року по 31 жовтня 2003 року та з 01 листопада 2003 року по 05 липня 2017 року.

Однак вище уже йшлося про те, що пенсійний орган не надавав оцінку чи підлягають врахуванню ті чи інші періоди роботи до спеціального стажу позивачки.

Водночас суд не може перебирати на себе функції органу Пенсійного фонду і вирішувати питання про зарахування таких періодів до стажу позивачки та, як наслідок, про призначення пенсії за вислугу років без попереднього надання правової оцінки пенсійним органом підставам незарахування до спеціального стажу відповідних періодів роботи, адже завданням адміністративного суду є здійснення судового контролю за правомірністю прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення, а не первинний його розгляд.

За таких обставин з метою захисту порушених прав позивачки слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії за вислугу років від 25 травня 2024 року із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення, та прийняти обґрунтоване рішення або про призначення позивачці пенсії за вислугу років, або про відмову в її призначенні.

Водночас відсутні підстави для зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області як призначити пенсію за вислугу років, так і зарахувати до спеціального стажу згадувані вище періоди роботи позивачки, адже цим пенсійним органом не розглядалася заяви позивачки про призначення пенсії за вислугу років.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 968,96 гривень, що підтверджується квитанцією від 14 червня 2024 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак з огляду на те, що позивачкою при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 968,96 гривень, а тому на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути 484,48 гривень, оскільки така сума є пропорційною до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 025150007615 від 31 травня 2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 25 травня 2024 року з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427)

Рішення суду в повному обсязі складено 25.11.2024

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович