Вирок № 123296126, 26.11.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5181/20

Провадження № 1-кп/346/115/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, слюсаря рухомого складу РПС №4 ДЕПО Коломия, депутатом не обирався, інвалідом не являється, не судимого (ст.89 КК), у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше сховище.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Обвинувачений ОСОБА_4 спільно з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, 22.09.2020р. близько 15.00 год. проходили по вул. Криничній в м. Коломия, повз припаркований на узбіччі автомобіль марки «Фольцваген Тігуан» н.з. НОМЕР_1 , що перебуває у користуванні потерпілого ОСОБА_5 , в якому на передньому пасажирському сидінні замітили чоловічу сумку-барсетку, після чого в них виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

В подальшому обвинувачений ОСОБА_4 спільно з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, підійшов до автомобіля ОСОБА_5 , та в той час, коли особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, спостерігав обстановку довкола, обвинувачений ОСОБА_4 розбив скло та проник в салон автомобіля, де з переднього пасажирського сидіння таємно викрав сумку-барсетку потерпілого ОСОБА_5 вартістю 550 (п?ятсот п?ятдесят) гривень, в якій знаходились грошові кошти у сумі 1200 доларів США, що по відношенні до гривні України станом на 22.09.2020 р. згідно курсу Національного банку України становить 33 840 (тридцять три тисячі вісімсот сорок) гривень.

Після вчинення крадіжки обвинувачений ОСОБА_4 спільно з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження місце вчинення злочину покинули, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 34 390 (тридцять чотири тисячі триста дев?яносто) гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення відповідно до викладеного в обвинувальному акті. Пояснив суду, що спільно з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження 22.09.2020р. близько 15.00 год. проходили по вул. Криничній в м. Коломия, побачили у припаркованому на узбіччі у автомобілі «Фольцваген Тігуан» сумку-барсетку на передньому сидінні та вирішили її викрасти. Особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, спостерігав обстановку довкола та був обернутий до нього, обвинуваченого ОСОБА_4 , спиною, а він, обвинувачений ОСОБА_4 , через привідкрите скло виймав сумку-барсетку та міг пошкодити (розбити) скло, тобто таємно викрав з переднього пасажирського сидіння сумку-барсетку, в якій знаходились 1200 доларів США. Після чого місце вчинення кримінального правопорушення покинули, викрадені гроші особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, здав в обміннику валют, а отримані від обміну гривні вони розділили між собою. Добровільно відшкодував потерпілому завдану кримінальним правопорушенням шкоду. Просить суворо не карати, щиро розкаюється у вчиненому.

Потерпілий ОСОБА_5 подав до суду заяву, в якій зазначив, що шкода йому відшкодована, до обвинуваченого ОСОБА_4 не має жодних претензій. Попередньо, представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 подала до суду заяву, в якій просила вказану справу розглядати за її та потерпілого відсутності.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та немає сумнівів у добровільності їх позицій, приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше сховище.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання є щире каяття, добровільне відшкодування шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує те, що обвинувачений негативно ставиться до вчиненого, працевлаштований, на утриманні має матір похилого віку.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що одна лише тяжкість вчиненого в даному випадку кримінального правопорушення не може бути єдиною та безумовною підставою для висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням із визначенням іспитового строку згідно положень ст. 75 КК України та покладенням на останнього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки зазначене покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Вказане покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, слід залишити без розгляду.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.368-371, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, залишити без розгляду.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави - 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 15 коп. витрат за проведення судових експертиз.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1