Постанова № 12329540, 15.11.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

15 листопада 2010 року Справа № 5020-2/038                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача, Гладченко Олена Іванівна, довіреність № 16376/о/2-09 від 29.12.09, відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго";

відповідача, Лаврентьєв Євген Олександрович, довіреність № 39 від 05.11.10, товариство з обмеженою відповідальністю "СГС плюс";

відповідача, Карпович Наталія Анатоліївна, довіреність № б/н від 01.10.10, товариство з обмеженою відповідальністю "СГС плюс";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 02 вересня 2010 року у справі №5020-2/038

за позовом           відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44,Севастополь,99040)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" (вул. Ангарська, 10,Інкерман,Севастополь,99704)

про стягнення заборгованості у розмірі 431273,40 грн.                              

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Позивач, відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго", звернувся до суду міста Севастополя з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" про стягнення 520269,91грн., з яких: заборгованість з активного споживання за період з 31 липня 2009 року по 23 лютого 2010 року - 516781,83 грн., заборгованість за перевищення у січні 2010 року договірної величини активного споживання - 269,82 грн., пеня - 553,25 грн., 3% річних - 344,77грн., інфляційне відшкодування - 2320,24грн.

                    Позов обґрунтований посиланням на наявність укладеного між сторонами договору № 5870 від 19 червня 2008 року, відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов'язання додержуватись вимог законодавчих та директивних актів, які регламентують питання енергопостачання та взаємовідносини сторін.

                    Товариство з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" у відзиві на позов з посиланням на невірність виконаних позивачем розрахунків не визнає позовні вимоги в частині, а саме у розмірі 190649,59грн., та просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 190649,59 грн. (т.2 а.с. 4-6 ).

                    В ході розгляду справи, відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" зменшило позовні вимоги, та просило стягнути з відповідача заборгованість з активного споживання за період з 31 липня 2009 року по 23 лютого 2010 року у сумі 431273,40грн. (т. 2 а.с. 73-74).

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя від 02 вересня 2010 року у справі № 5020-2/038 (суддя Шевчук Н.Г.) позов відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" задоволено.

                    Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" на користь відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" заборгованість з активної електроенергії у розмірі 431273,4грн.

                    Вирішено питання про розподіл судових витрат.

                    Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення у справі, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Так, товариство з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" у своїй апеляційній скарзі зазначає, поза увагою місцевого господарського суду залишились його доводи, що позивач який є постачальником електричної енергії одночасно використовує електричні мережі та обладнання, які є власністю товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс", зокрема трансформатор 11 Т, розміщений на ділянці технологічних електричних мереж товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс", використовується для постачання електричної енергії іншим споживачам. Таким чином, суд встановивши виключно факт постачання та несплати вартості поставленої електроенергії зробив висновок, який не відповідає фактичним обставинам справи.

          Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського кодексу України, судова колегія встановила наступне.

          З матеріалів справи вбачається, що 19 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "СГСПлюс" (споживач) укладений договір № 5870 на поставку електричної енергії (т. 1 а. с. 8-14).

          Даний договір відповідно до умов пункту 9.4 був продовжений.

          Відповідно розділу 1 цього договору постачальник зобов'язувався постачати Споживачу електричну енергію для забезпечення електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 70819,9 кВт., а споживач, в свою чергу, зобов'язаний здійснювати оплату за спожиту електроенергію та здійснювати інші платежі згідно умов Договору.

          Згідно з Додатком №6 до Договору "Порядок розрахунків" розрахунковим вважається період з 30 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

          Відповідно до показань розрахункових приладів, які надавались відповідачем, позивач здійснював нарахування вартості спожитої електричної енергії за період з 31 липня 2009 року по 23 лютого 2010 року та виставляв відповідні рахунки. Рахунки виставлялися своєчасно та належним чином.

          Відмова відповідача сплатити заборгованість по оплаті за спожиту активну електричну енергію у сумі 431273,40 грн. і стала підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню, виходячи з наступного.

          Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору про постачання електричної енергії, у зв'язку з чим підлягають регулюванню Законом України "Про електроенергетику", Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 (у відповідних редакціях) та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 N 28 (у відповідних редакціях) (далі - Правила).

          Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

          Відповідно до пункту 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.           

          Так, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі було укладено договір про постачання електричної енергії.

          Предметом розбіжностей між сторонами по справі є визначення об'ємів втрат електроенергії при її передачі постачальником споживачеві, що мають місце в трансформаторі 11Т, розташованому на ділянці технологічних електричних мереж, належних товариству з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС".

          Відповідно пункту 5.6. Правил користування електричною енергією невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є: 1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо); 3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання; 4) повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми; 5) за необхідності до договору про постачання електричної енергії додаються: а) акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача; б) порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах; в) перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.

          Згідно пункту 6.7 ПКЕЕ розрахунок обсягу технологічних втрат електричної енергії в мережах споживача (основного споживача) здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці.

          Такі самі положення відображені в пункті 7.2. Договору, який визначає, що розрахунки втрат виконуються на підставі галузевих нормативно-технічних документів і оформляються додатком до "Розрахунку втрат електричної енергії в мережах споживача".

          Так, судова колегія встановила, що позивач який є постачальником електричної енергії одночасно використовує електричні мережі та обладнання, які є власністю товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс", зокрема трансформатор 11Т, розміщений на ділянці технологічних електричних мереж відповідача, для постачання електричної енергії іншим споживачам. Точка продажу електричної енергії таким споживачам встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать за ознакою права власності основному споживачу та електропередавальній організації. Даний факт не заперечується позивачем по справі.

          Згідно Додатку № 4 до Договору, розробленого на підставі "Методики по втраті електроенергії в трансформаторах і лініях електропередач", затвердженою заступником Міністра енергетики України Дарчуком В.А. 18.02.1998 і узгодженому з відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго", технологічні втрати електроенергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно об'єму переданого цими мережами електроенергії відповідним суб'єктом господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж.

          Вказане застосування так само містить відповідні формули розрахунків в мережах споживача, якими і слід користуватися при визначенні розмірів втрат за звітний період.

          Крім цього, в матеріалах справи також міститься договір укладений між сторонами по справі про спільне користування технологічними мережами № 997-54/08 від 29 жовтня 2008 року (т.2.а.с.69-101).

          Таким чином, судова колегія не може погодитися з висновком місцевого господарського суду, про встановлення факту постачання та несплати вартості поставленої електричної енергії.

          Відповідно до пункту 6.23, 6.23.1, 6.23.1.2 Правил користування електричною енергією 6.23. обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачем, визначається залежно від порядку (схеми) приєднання засобів обліку з урахуванням втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача.

          У разі послідовного приєднання засобів обліку споживача та субспоживача.

          Якщо точка продажу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать за ознакою права власності основному споживачу та субспоживачу: для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів); обсяг електричної енергії, спожитої субспоживачем, визначається за засобом обліку електричної енергії, отриманої субспоживачем.

          Якщо точка продажу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать за ознакою права власності основному споживачу та електропередавальній організації або іншому споживачу: для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів); для визначення обсягу електричної енергії, спожитої субспоживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, додається до обсягу електричної енергії, отриманої субспоживачем.

          Порядок визначення величини технологічних втрат електричної енергії встановлений пунктами 6.26-6.28 Правил користування електричною енергією, відповідно до яких, величина технологічних втрат електричної енергії в технологічних центричних мережах споживача, що пов'язані з передачею електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання, визначаються цим споживачем або за домовленістю електропередавальною організацією розрахунковим шляхом відповідно до однолінійної схеми електропостачання.

          Погоджений електропередавальною організацією порядок розрахунків цієї величини та її значення зазначається у відповідних договорах між споживачем та власником електричних мереж, якому передається електрична енергія.

          Розрахунок обсягу технологічних втрат електричної енергії в мережах споживача (основного споживача) здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці.

          Так, судова колегія перерахувавши проведені відповідачем розрахункив по Додатку № 4, об'єм втрат за вересень 2009 року склав 29 263,135 кВт/ч. При цьому, зважаючи на умови Додатку № 4, виходить, що на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" відноситься 1620,809 кВт/ч, а що залишилися 27 642,326 кВт/ч відносяться на рахунок відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго".

          Об'єм втрат за жовтень 2009 року склав 36 646,760 кВт/ч. При цьому на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" відноситься 1 578,311 кВт/ч., а що залишилися 35 068,450 кВт/ч відносяться на рахунок відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго".

          Проте, відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" у виставлених рахунках за вересень 2009 року і за жовтень 2009 року вказало об'єми втрат електроенергії відповідно 196 540 кВт/ч і 171 133 кВт/ч.

Таким чином, різниця об'ємів втрат між розрахованими (що визнаються) відповідачем і визначеними позивачем склала: у вересні 194 920 кВт/ч (196 540 - 1 620); у жовтні 169 555 кВт/ч (171 133-1 578).

          Товариство з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" неодноразово зверталося до відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" по питанню перерахунку об'ємів втрат за вересень - жовтень 2009 року відповідно до умов Договору (т.1.а.с.24-28).

          Проте постачальник не погодився з доводами споживача, наполягаючи на фактичному визначенні втрат електроенергії (фактичній різниці між об'ємом електроенергії на вході в трансформатор і об'ємом на виході), що йде в розріз з вимогами ПКЕЕ і Договору.

          Таким чином, сума заборгованості, що не визнається відповідачем, з урахуванням розрахованих втрат, за вересень 2009 року складає 101 958,76 грн. в т.ч. ПДВ; за жовтень 2009 року - 88 690,83 грн. в т.ч. ПДВ, а всього 190 649,59 грн..

          Судова колегія погоджується з даним висновком відповідача, та вважає що сума у розмірі 240623,81грн. підлягає стягненню, виходячи з наступного.

          Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічна правова позиція міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

          Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення з відповідача суми у розмірі 240623,81грн..

          Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню, як таке, що прийнято при неповному з'ясуванні всіх обставин справи.

          Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Отже, державне мито в сумі 2406,24грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн., підлягають покладенню на відповідача.          

                    Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, частиною 1 пунктом 1, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" задовольнити частково.

                    2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 02 вересня 2010 року у справі №5020-2/038 скасувати.

                    3. Прийняти нове рішення.

                    4. Позов відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" задовольнити частково.

                    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" (99704, місто Севастополь, Інкерман, вул. Ангарська, 10, ЕДРПОУ 32294088, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027) заборгованість з активної електроенергії у сумі 240623,81грн.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" (99704, місто Севастополь, Інкерман, вул. Ангарська, 10, ЕДРПОУ 32294088, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44. код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ „Перший інвестиційний банк" м. Києва, МФО 300506) державне мито у сумі 2406,24грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн..

                    5. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.                                         

Головуючий суддя                                                  

Судді