Ухвала суду № 123294331, 26.11.2024, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

26 листопада 2024 року Провадження № 1кп-932-357-24

Справа № 201/977/21

У Х В А Л А

Іменем УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Бабушкінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, який мешкає в АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про визнання флеш накопичувача із записом фотозображень матеріалів кримінального провадження № 12020040650001682 очевидно недопустимим доказом, оскільки сторона захисту не зверталась до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до вмісту мобільного телефону захисника ОСОБА_6 . Вилучення інформації з вказаного мобільного телефону відбулось без відповідного рішення суду та всупереч положенням ст.93, 100, 160 КПК України та без складання відповідних процесуальних документів.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає необхідним клопотання прокурора залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно діючого кримінально-процесуального законодавства України докази в кримінальному провадженні повинні бути належними та допустимими.

Відповідно ст.85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Стаття 86 КПК України вказує, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

В ст.87 КПК України зазначено, що недопустимими доказами є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод є такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на питання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит; 6) отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним клопотання прокурора про визнання флеш накопичувача із записом фотозображень матеріалів кримінального провадження № 12020040650001682 очевидно недопустимим доказом залишити без задоволення, оскільки вказаний доказ не є очевидно недопустимим доказом в розумінні положень діючого кримінально-процесуального законодавства.

Відповідно до вимог ст.89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Керуючись ст.ст.89, 350 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про визнання очевидно недопустимим доказом флеш накопичувача із записом фотозображень матеріалів кримінального провадження № 12020040650001682, залишити без задоволення.

Суддя

Бабушкінського районного суду ОСОБА_1

м.Дніпропетровська