Рішення № 123289792, 25.11.2024, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/430/24 Провадження № 2-адр/358/3/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Богуслав Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., секретар судового засідання Ведмеденко І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шапошника Є.В. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 08.11.2024 року позов ОСОБА_1 до ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задоволений в повному обсязі.

12.11.2014 від представника позивача через Електронний суд надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12400,00 грн та документи на підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання за заявою про винесення додаткового рішення повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення до суду не надходило. У відзиві на позов міститься обгрунтування позиції представника відповідача щодо зазначених попередньо позивачем орієнтовних судових витрат на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. Представник відповідача зазначає, що вказаний розмірі витрат є завищеним та необгрунтованим та підлягає зменшенню до 500 грн.

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд заяви про винесення додаткового рішення за його відсутності, на вимогах заяви наполягає.

Дослідив подані письмові докази, наявні матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 252Кодексу адміністративногосудочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Щодо строку звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В свою чергу в позовній заяві поданої до суду представником Вістратенка адвокатом Шапошником Є.В. було визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат із викладенням характеру та обсягу послуг з правничої допомоги та їх вартості.

31.10.2024 представником позивача до суду подано заяву в порядку ч.7 ст.139 КАС України про подання до суду протягом 5 днів після ухвалення у справі судового рішення доказів понесених витрат на правничу допомогу. Аналогічна заява була оголошена представником позивача до судових дебатів в судовому засіданні 08.11.2024.

Разом із позовною заявою позивачем до суду було надано копію договору про надання правової допомоги від 14.03.2024, копію ордеру на надання правничої допомоги від 14.03.2024 року та копію свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності.

Згідно п.5 Договору про надання правничої допомоги від 14.03.2024, сторонами обумовлений порядок оплати послуг адвоката, а саме сплату адвокату гонорару.

При задоволенні судом позову ОСОБА_1 питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося.

12.11.2024 до заяви про ухвалення додаткового рішення суду, представником позивача долучені докази розміру судових витрат в сумі 12400 грн, в підтвердження яких наданий Акт від 08.11.2024 про виконання робіт. Вказаний Акт містить найменування робіт, кількість витрачених годин та розрахунок вартості послуг з надання правничої допомоги. Зокрема зазначені наступні складові:

-зустріч, узгодження правової позиції та підготовка договору про надання правової допомоги (1 год 800 грн) витрачено 2,5 год вартість 2000,00 грн;

-складання позовної заяви 5 год - вартість 8000,00 грн;

-участь в судових засіданнях 08.11.2024 з 09:49 до 10:47 вартість 4000,00 грн.

По суті заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 12400 грн, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 3 частини першої статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 7статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16, від 18.10.2018 у справі №813/4989/17.

При цьому при визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.04.2019року у справі №826/9047/16.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У цій справі представник позивача просив відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати позивача на правничу допомогу у загальному розмірі 12400,00 грн.

Суд вважає, що при вирішенні вказаного питання, суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з прецедентною практикою такого заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надані копії: ордеру на надання правничої допомоги, договору про надання правової допомоги від 14.03.2024, акт виконаних робіт від 08.11.2024, квитанцію від 08.11.2024 № 329149 про оплату послуг на суму 12400,00 грн.

Разом із тим, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що заявлена представником позивача сума в розмірі 12 400,00 гривень є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді, який підлягає відшкодуванню позивачу, підлягає зменшенню до 7000 грн., що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року по справі №826/841/17, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Судом, також, прийнято до уваги, що така категорія адміністративних справ є поширеною, від представника позивача до суду надходили клопотання процесуального характеру, які частково були задоволені, судове засідання у справі тривало 1 год, під час судового розгляду представником позивача наведена позиція позивача із викладенням аргументів які судом частково взяті до уваги та визнані обгрунтованими.

На переконання суду визначена судом сума правничої допомоги в даній справі в розмірі 7000,00 грн відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, відповідає конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 241-245, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 коп.).

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його винесення.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець