Ухвала суду № 123288716, 15.11.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/13590/24

Провадження № 1-кс/202/7920/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська, клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052420000384 від 14.11.2024 року, у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сурсько-Литовське, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, з базовою загальною середньою освітою, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, заступника командира бойової машини-навідника оператора механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб стосовно підозрюваного ОСОБА_5 без визначення розміру застави.

Клопотання вмотивовано тим, що слідчими слідчого відділення відділу поліції №3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, під процесуальним керівництвом Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024052420000384 від 14 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_5 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, 14 листопада 2024 року перебував у стані алкогольного сп`яніння в автомобілі таксі. Під час перевірки на блокпосту біля залізничної станції «Брусіно» начальником ВСП ОСОБА_8 , ОСОБА_5 відмовився виконувати законні вимоги працівника правоохоронного органу. Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_5 наніс удар ОСОБА_8 , спричинивши легкі тілесні ушкодження у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків.

14 листопада 2024 року солдата ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14 листопада 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину за який передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідка, який разом з ним проходить військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосереднього свідка, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства до начальника. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.

- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до смерті потерпілого, в умовах воєнного стану та бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного, тим самим утворюють склади кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 407 та ч.4 ст. 408 КК України. Крім того, згідно матеріалів службового розслідування, у 2022 році ОСОБА_5 самовільно залишав військову частину.

Слідчий вказує, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, а також що встановлені досудовим розслідуванням обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню вказаних ризиків.

В ході розгляду прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, зазначивши про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, посилаючись на тяжкість вчиненого злочину, суспільну небезпеку, у зв`язку з чим просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Вказав, що підозрюваний хоче далі проходити військову службу та має намір відшкодувати завдану шкоду. Просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника. Із застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не погоджується, вказавши, що він не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, та вручення стороні захисту копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст.278КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Встановлено, що слідчими слідчого відділення відділу поліції №3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, під процесуальним керівництвом Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024052420000384 від 14 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, що підтверджене витягом з ЄРДР та іншими матеріалами доданих до клопотання.

14 листопада 2024 року солдата ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, зібраних органом досудового розслідування, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).

Із доданих до клопотання доказів вбачається, що є всі підстави вважати що підозрюваний може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення

До таких висновків слідчий суддя прийшов проаналізувавши надані до клопотання докази, а саме витяг з ЄРДР та інші матеріали кримінального провадження.

Згідно ч.1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховується від органу досудового розслідування та суду, може впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчим суддею прийнято до уваги відомості про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий.

На підставі доводів сторін та вивчення матеріалів кримінального провадження слідчий суддя вважає доведеним, що на цій стадії досудового розслідування до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, т.щ. доведено існування ризиків жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 статтею 177 цього Кодексу.

Визначити строк тримання під вартою 60 днів з дня повідомлення про підозру.

Слідчий суддя приймає доводи сторони захисту щодо особи підозрюваного, але ж оцінивши всі надані докази ,прийшов до висновку, що суспільний (публічний) інтересів цій справі перевищує приватні інтереси особи.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи«Істоміна проти України».

Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та суспільно-небезпечні наслідки від діяння що йому інкримінується, з урахуванням обставин тяжкості інкримінованого злочину, рівня суспільної небезпеки, та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає визначити підозрюваному заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560,00 грн.

На думку слідчого судді, застава самеу такомурозмірі здатназабезпечити виконанняпідозрюваним,покладених нанього обов`язків.

У разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

За таких обставин, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюстроком на60(шістдесят)днів до 12.01.2025року включно,із визначеннямзастави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560,00грн. (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738, Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити підозрюваного з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- повернутися до місця несення військової служби та продовжити виконання обов`язків військової служби;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця перебування;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;

- не спілкуватися зі свідками, потерпілим в цьому кримінальному провадженні щодо обставин кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на підозрюваного строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді діє до 12.01.2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1