Рішення № 123282389, 25.11.2024, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3915/24

Номер провадження 2/585/1097/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Євлах О.О., за участі: секретаря - Безручко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА»,

до

відповідач: ОСОБА_1

вимоги заявника: про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 16.09.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

2. Позов обґрунтував тим, що 31.08.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (далі Відповідач), дата народження - 28.08.1990, за допомогою Інформаційнотелекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7022688 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір).

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом No205-ОД від 10.02.2022, року (далі Правила) та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 21500 грн (п. 1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 364 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 13 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (29.08.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 21500 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 27 травня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф (далі Договір Факторингу), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту BULBADIMKA49@GMAIL.COM зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.

Отже, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі: Заборгованість за Кредитним договором Відповідача склала: сума кредиту 21500 грн, сума процентів за користування кредитом - 30568,75 грн, всього 52068,75 грн.

Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 21500 грн - тіло кредиту та 30568,75 грн - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 60 календарних днів - 25671, всього - 77739,75 грн.

Крім того позивач просить стягнути на його користь 2422,41 грн сплаченого судового збору та 10000, витрат на оплату правничої допомоги.

3. Відповідач подав суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі. Просив визнати правочин таким, що порушує ЦК України, ЦПК України, Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та Закон України «Про електронну комерцію». Додатково зазначив, що за відсутності фізичного підпису чи надійного електронного підпису. Визначеного Законом України «Про електронну комерцію», факт прийняття умов договору не може бути належним чином підтверджений. Надання ідентифікаційного коду для авторизації не є достатнім підтвердженням згоди відповідача на укладення договору та його умов.

До матеріалів позову гне додані докази того, що йому, відповідачу по справі, були належним чином надані всі необхідні документи.

Позивачем була нарахована стандартна процентна ставка 1,99 % на день, що є завищеним показником і не відповідає вимогам розумності та добросовісності, визначеним законодавством. Зазначений відсоток призвів до значного збільшення суми заборгованості, що не відповідає меті кредитного договору та суперечить принципу справедливості.

Також відповідач зазначає, що позивач навів розрахунок заборгованості, включаючи нарахування процентів за користування кредитом. Однак цей розрахунок є одностороннім/. Недостовірним та порушує права відповідача, оскільки нарахування здійснено із значним перевищенням базової ставки, що є несправедливим і необгрунтованим.

Позивач зазначає, що між відповідачем та ТОВ «АВЕНТУС Україна» було укладено кредитний договір, обґрунтовуючи свої вимоги алгоритмами та правилами, які не передбачені чинним законодавством України.

Процес оформлення кредитної угоди , описаний у позовній заяві є необґрунтованим та не відповідає законодавству України. По-перше , відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про електронну комерцію», укладання кредитних договорів має відбуватись із дотриманням усіх вимог щодо інформування клієнта та отримання його чіткої згоди. Процес верифікації, що базується лише на наданні копій документів або використанні інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС), є недостатнім і не може вважатись належним підтвердженням згоди клієнта.

У матеріалах справи відсутнє належне підтвердження того, що позичальнику була надана уся необхідна інформація відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відсутність документального підтвердження такої інформованої згоди означає, що кредитодавець не забезпечив дотримання законодавчих вимог до укладення договору, що ставить під сумнів його юридичну дійсність.

У матеріалах справи також немає інформації про проведення будь-якої додаткової перевірки ідентичності позичальника, яка б підтверджувала його право підписувати договір та брати на себе фінансові зобов`язання.

4. 11 листопада 2024 року позивач подав суду відповідь на відзив в якому зазначив, що з доводами Відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, Позивач не погоджується вважає їх такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства з наступних підстав.

Кредитний договір укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана Позивачем в позовній заяві.

31.08.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (далі Відповідач) за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7022688 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір). Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 21500 грн (п. 1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 364 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 13 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (29.08.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства чи за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зазвичай електронні кредитні договори підписуються за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Так, на підтвердження укладання Договору про надання споживчого кредиту (далі - Кредитний договір) з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», Позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі (додаток до позовної заяви №4), який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «A3438», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений Відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що Відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.

Варто зазначити, що Відповідач, оформлюючи кредитний договір заходить на Вебсайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст Кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту (додається до позовної заяви), інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, Відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки Відповідач.

А тому жодних сумнівів в тому, що 31.08.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір № 7022688 про надання споживчого кредиту не виникає.

Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера.

Кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_1 .

Представником позивача було здійснено адвокатський запит до банку-емітенту платіжної картки щодо підтвердження належності картки Відповідачу та перерахування коштів за договором первісним кредитором (копія відповіді з банку та клопотання про витребування доказів додавались до позовної заяви).

Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера та відповіддю від АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. 13.09.2023 Відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.

У період з 31.08.2023 по 26.05.2024 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 1520.00 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0.00 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 1520.00 грн.

Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених Відповідачем, зазначений в Картці обліку Договору (розрахунок заборгованості), що є невід`ємним додатком до цієї Позовної заяви. Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (27.05.2024 - 25.07.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 21500 грн * 1,99% = 427,85 грн*60 календарних днів = 25671 грн. Згідно із п. 1.1. Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Враховуючи те, що на момент укладання Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, строк Договору № 7022688 про надання споживчого кредиту від 31.08.2023 року не сплив, Позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 60 календарних днів з 27.05.2024 року по 25.07.2024 року, поденний розрахунок заборгованості надається. Таким чином, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору.

Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів.

У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 27 травня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф (далі Договір Факторингу) (Копія додається), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором (Витяг з реєстру боржників, щодо Відповідача додається).

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення (Копія повідомлення про відступлення прав вимоги додається).

Щодо реєстру боржників необхідно зазначити, що Позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлений витяг з даного реєстру, скільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ "Про захист персональних даних".

5.18.11.2024 року на адресу суду відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив в якому зазначив, що позивачем не дотримано вимог статті 516 ЦК України ЦК України, оскільки не надано доказів належного повідомлення відповідача про зміну кредитора; використане електронне повідомлення не підтверджує отримання його боржником; відсутність належного повідомлення про заміну кредитора створює ризик настання негативних наслідків для позивача, включаючи можливість визнання виконання зобов`язання первісному кредитору належним.

На підставі викладеного, відповідач просив врахувати, що позивач не довів належності свої вимог у частині правомірності заміни кредитора за договором факторингу.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

6. Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності.

7. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про день і час розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його обов`язколвої участі суду не надав.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

8. Ухвалою суду від 17.09.2024 року вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеному позовному провадженні.

9. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

10. Судом встановлено, що 31.08.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (далі Відповідач), дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою Інформаційнотелекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7022688 про надання споживчого кредиту . Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А3438, 31.08.2023 17:48:49.

Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 21500 грн (п. 1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 364 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 13 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (29.08.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.(а.с.12 на зв.-18).

11. Паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 підписав 31.08.2023 17:48:49 електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Сума кредиту 21500,00 грн, загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою - 17237,40 грн.(а.с.19-20)

12.27.05.2024 року ТОВ «АВЕНТУС Україна» надіслало ОСОБА_1 повідомлення з про те, що кредитором на якого йому необхідно виконати свої зобов`язання є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА». (а.с.21).

Повідомлення відправлено на електронну пошту -BULBADIMKA49@JMAIL.COM 27 травня 2024. (а.с.21)

13. Згідно Картки обліку(розрахунку заборгованості) по договору № 7022688 від 31.08.2023 року позичальника ОСОБА_1 - основний борг 21500,00 грн, проценти зстандартна ставка 32088,75 грн., , платежі 1520,00 та оплата процентів 1520,00 грн. (а.с.22-28).

14. 27 травня 2024 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» як фактором та ТОВ «АВЕНТУС Україна» як клієнтом укладено Договір факторингу №27.05/24-, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. (а.с.30-30-35) Також сторонами підписано Акт за Договором факторингу №27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року,(а.с.35 на зв.).

15.Згідно платіжної інструкції від 31.05.2024 року №421,420, 424 ТОВ ФК «ФІНТРАСТ Україна» сплатило ТОВ «АВЕНТУС Україна» 933424,990 гривень , 19100,00 гривень та 3115200,00 гривень, назва платіжних послуг отримувача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» , призначення платежу- сплата за договором факторингу №27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року. (а.с.47 на зв.-48).

16. Згідно Витягу з Реєстру боржників ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 є боржником за кредитним договором № 7022688 з сумою заборгованості 52068,75 грн. (а.с.29 на зв.)

17. ТОВ «АВЕНТУС Україна» надало Правила надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту. (а.с.59-68).

18.ТОВ «ФК`ФІНТРАСТ Україна» надало суду Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ Україна» (а.с.52 на зв.-58).

V. Норми права.

19. За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону №675-VIII.

Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону №675-VIII.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

VI. Оцінка суду.

20. Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому, так і кожному окремо, суд вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

У свою чергу, з аналізу частини першої статті 516, статті 520 ЦК України випливає, що без згоди іншої сторони зобов`язання можна передати тільки права, оскільки боржникові немає різниці, на яку адресу якого суб`єкта виконувати зобов`язання. Отже, зміна кредитора в зобов`язанні без повідомлення боржника може вплинути на перерахування боргу первісному кредитору, що має значення для правильного визначення суми заборгованості. Однак у цій справі відповідач не зазначає, що він погашав заборгованість за тілом кредиту первісному кредитору.

Тому доводи відповідача, що електронне повідомлення про зміну кредитора, без надання доказів, що він таке отримав, порушило його права, не знайшли свого підтвердження.

Щодо вимоги відповідача про визнання правочину таким, що порушує Цивільний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Закон України «Про електронну комерцію», то така не може бути вирішена судом, оскільки у відзиві на позов відповідач не вправі ставити на вирішення суду будь-яку вимогу до позивача. Це можливо зробити лише шляхом пред`явлення позову.

Щодо обґрунтованості позовних вимог.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , підписавши 03.06.2021 року Кредитний договір № 4259163 з ТОВ «Авентус Україна», за умовами якого отримав кредит в розмірі 21500,00 грн.

27 листопада 2023 року ТОВ «Авентус Україна» відступило право грошової вимоги за Кредитним договором № 4259163 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна». (а.с.29 на зв.)

У суду не має сумніву, що саме ОСОБА_1 отримав позику в сумі 21500,00 гривень. ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорах строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернув.

Суд вважає доведеним факт наявності заборгованості у ОСОБА_1 в розмірі 52068,75 гривень, з яких 21500,00 гривень- сума заборгованості за основною сумою кредиту та 30568,75 гривень за відсотками.

Вимога про стягнення з відповідача 25671,00 гривень відсотків за 60 календарних дн6ів нічим не обґрунтовано, та не підтверджена наданими суду доказами. Відповідно до Реєстру боржників (а.с.29 на зв.) позивачу пероедано право вимоги саме на задоволену судом суму.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 52068,75 гривень з яких 21500,00 ривень сума заборгованості за основною сумою боргу та 30568,75 грн. заборгованості за відсотками.

VІІ. Розподіл судових витрат.

21. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції від 20 серпня 2024 року №2320 (а.с.72) позивачем було сплачено 2422 грн. 41 коп. судового збору.

У зв`язку із частковим задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 1622,28 грн. судового збору ( 2422,41*66,97/100).

22. Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги позивачем надано ордер ( а.с.18 на вз.) рахунок на оплату по замовленню у №4299/14/08 ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» на користь адвоката Столітньому М.М. на суму 10 000,00 гривень(а.с.21 на зв.), акт прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) згідно Договору № 17/07/-2024 від 17 липня 2024 року на суму 10000,00 гривень. (а.с.29), Договір №17/07/-2024 про надання правової(правничої) допомоги від 17 липня 2024 року (а.с.70 на зв.-71).,

Враховуючи обсяг виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень не є розумними , обґрунтованими та співмірними виконаній адвокатом роботі, в зв`язку з чим підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 6697,00 гривень, що в свою чергу є також пропорційним задоволеним позовним вимогам позивача.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 - 265, 268, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 52068 (п`ятдесят дві тисячі шістдесят вісім ) гривень 75 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» ЄДРПОУ 44559822, 1622 (одну тисячу шістсот двадцять дві ) гривні 28 копійок сплаченого судового збору та 6697 ( шість тисяч шістсот дев`яносто сім ) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Фінтраст України» , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118 / 2, ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ