Постанова № 12328086, 31.10.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

28 жовтня 2008 року Справа № 2-26/486.1-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

розглянувши апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 16.07.2008 у справі №2-26/486.1-2008

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "МАС" (пров. Козловського, 4, оф.2,Київ 24,01024)

до          

1. Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)

2. Верховної Ради Автономної Республіки Крим (вул. К. Маркса, 18,Сімферополь,95000)

3-тя особа Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сеченова (вул. Мухіна, 8,Ялта,98600)

за участю: Прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,95000)

про визнання переважного права викупу; за зустрічним позовом про визнання недійсним договору

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2008 року у справі № 2-26/486.1-2008 (суддя Медведчук О.Л.) первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю „МАС” задоволено. Зобов’язано Фонд майна Автономної Республіки Крим укласти з товариством з обмеженою відповідальністю „МАС” договір купівлі –продажу нежитлових приміщень корпусу № 2 загальною площею 601,6 кв. м., розташованого за адресою місто Ялта, вул. Полікурівська, 25, за ціною 1217000,00 гривень без податку на додану вартість. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач –Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2008 року скасувати, прийняти нове, яким у позові товариству з обмеженою відповідальністю „МАС” відмовити. Свої вимоги заявник мотивує тим, що договір купівлі –продажу не може бути укладений у зв’язку з відсутністю оцінки вартості об’єкту.

Заперечень на апеляційну скаргу не надходило.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2008 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду, та призначена до розгляду на 28 жовтня 2008 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Градова О.Г., Антонова І.В.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 року з зв’язку з відпусткою судді Антонової І.В. було здійснено Ії заміну на суддю Заплава Л.М.

Відповідач –Верховна Рада Автономної Республіки Крим надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прибуття представника.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

У березні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю „МАС” звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фонду майна Автономної Республіки Крим, просило визнати недійсним наказ Фонду майна Автономної Республіки Крим за № 1123 від 29.09.2004 року щодо приватизації об'єкта через аукціон та спонукати відповідача прийняти рішення про зміну способу приватизації майна шляхом викупу і укласти договір купівлі –продажу нежитлового приміщення: корпусу № 2, загальною площею 680,4 кв. м., розташованого за адресою: місто Ялта, вул. Полікурівська, 25.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2005 року призначена будівельно –технічна експертиза, провадження по справі № 2-8/6519-2005 зупинено.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.09.2005 року провадження по справі поновлено, залучена до участі у справі прокуратура Автономної Республіки Крим.

Змінивши позовні вимоги заявою від 25 листопада 2005 року № 81, позивач просив закріпити за ним переважне право викупу орендованого майна та заборонити відповідачеві проведення будь-яких дій щодо відчуження вищезгаданого майна без отримання письмової відмови від товариства з обмеженою відповідальністю „МАС” від викупу (а.с. 166-167, том 1).

Фонд майна Автономної Республіки Крим, заперечуючи проти позову, зазначив, що рішення про приватизацію об’єкта нерухомості шляхом продажу на аукціоні було прийнято власником цього майна, а саме –Верховною Радою Автономної Республіки Крим без урахування права орендаря на викуп орендованого майна згідно з пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки.

Справа розглядалась судом неодноразово.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2005 у справі № 2-8/6519-2005, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2006 року, позов товариства з обмеженою відповідальністю "МАС" задоволено. Визнано за позивачем переважне право викупу орендованого нерухомого майна –нежитлових приміщень корпусу № 2, загальною площею 680,4 кв.м., розташованих за адресою: Автономна Республіка Крим, вул. Полікурівська, 25.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2006 року постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2006 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2005 року скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2007 Верховна Рада Автономної Республіки Крим залучена до участі у справі в якості відповідача.

Заявою від 18.02.2007 року позивач, змінивши позовні вимоги, просив визнати нечинним підпункт 4 пункт 16 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим за № 1051-4/04 від 15.09.2004 року в частині визначення способу приватизації шляхом проведення аукціону об’єктів нерухомого майна, нежитлових приміщень корпуса № 2, загальною площею 680,4 кв.м., розташованого за адресою: Автономної Республіки Крим, місто Ялта, вул. Полікурівська, 25, які знаходяться на балансі Кримського республіканського НДІ фізичних методів лікування та кліматології ім. І.М. Сєченова та передані в користування за договором оренди товариству з обмеженою відповідальністю „МАС”. Визнати нечинним пункт 1 Наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим № 1123 від 29.09.2004 року. Спонукати Фонд майна Автономної Республіки Крим укласти з товариством з обмеженою відповідальністю „МАС” договір купівлі –продажу нежитлових приміщень корпуса № 2, загальною площею. 680,4 кв. м., розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вул. Полікурівська, 25.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.05.2007 року провадження по справі зупинено, призначена судова будівельна –технічна експертиза (а.с. 38-40, том 2).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2008 року провадження у справі поновлено (а.с. 93-94, том 2).

У липні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю „МАС” подало наступну заяву про уточнення позовних вимог, просило зобов’язати відповідача –Фонд майна Автономної Республіки Крим укласти договір купівлі –продажу нежитлових приміщень загальною площею 601,6 кв.м. за ціною 1217000 гривень, без урахування ПДВ.

Оскаржене рішення мотивоване посиланням на норми Законів України „Про державну програму приватизації”, „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, „Про приватизацію державного майна”

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Правові відносини сторін виникли з договору, укладеного 27.02.2002 року між Кримським республіканським науково-дослідним інститутом фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сеченова (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "МАС" на предмет оренди нерухомого майна, яке належить АР Крим, а саме - корпусу № 2 площею 680,4 кв.м., розташованого за адресою: Ялта, вул. Полікурівська, 25 та знаходиться на балансі Кримського республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сеченова. Згідно з пунктом 7.1, строк дії договору визначений у 10 років, а саме, з 27.02.2002 по 27.02.2012 року.

05.06.2003 року між Кримським республіканським науково-дослідним інститутом фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сеченова (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "МАС" (орендар) було підписано додаткову угоду про доповнення договору оперативної оренди нерухомого майна від 27.02.2002 року наступними пунктами:

* № 4.2.4, відповідно до якого Орендар має переважне право на приватизацію орендованого нерухомого майна;

* № 5.1.1, відповідно до якого Орендодавець зобов`язується забезпечити переважне право Орендаря на приватизацію орендованого нерухомого майна. Право на приватизацію іншим особам може бути надано тільки в разі письмової відмови Орендодавця з обов`язковою компенсацією останньому вартості невідокремлених поліпшень орендованого майна, проведених Орендарем за згодою Орендодавця.

Частиною 2 статті 777 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

29 вересня 2004 року Фондом майна Автономної Республіки Крим за № 1123 було прийнято рішення про спосіб приватизації - проведення аукціону з продажу нежилого приміщення корпуса № 2, площею 680,4 кв.м., розташованого за адресою: місто Ялта, вул. Полікурівська, 25.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором та за власний рахунок здійснив реконструкцію орендованого приміщення, що підтверджується висновком експертизи № 42 від 20.02.2008 року (а.с. 44-92, том. 2), згідно якого вартість нежитлових приміщень корпусу № 2 загальною площею 601,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська 25 складає 4595000 грн. без ПДВ, у тому числі вартість невід'ємних поліпшень, виконаних товариством з обмеженою відповідальністю “МАС” складає 3378000 грн. без ПДВ.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", продаж об'єктів малої приватизації шляхом викупу застосовується до об'єктів малої приватизації, зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна".

Згідно зі статтею 51 Закону України "Про державну програму приватизації"" №1723-111 від 18.05.2000, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Суд визнав, що порушення охоронюваного Законом інтересу товариства з обмеженою відповідальністю "МАС" полягає у неможливості останнім приватизувати нерухоме майно - нежитлові приміщення корпусу №2, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська 25, тоді як позивач, як орендар за договором оперативної оренди від 27.02.2002 року, має переважне право на викуп орендованого нерухомого майна.

З зазначеним висновком погоджується і апеляційна інстанція, оскільки вищезгадані норми носять імперативний характер та зобов'язують визначити спосіб приватизації саме шляхом викупу покупцем за умови здійснення ним за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).

За таких обставин порушене право та охоронюваний Законом інтерес позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання Фонду майна Автономної Республіки Крим укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "МАС" договір купівлі-продажу нежитлових приміщень корпусу № 2 загальною площею 601,6 кв.м., розташованого за адресою м. Ялта, вул. Полікурівська, 25.

Згідно пункту 3.7 “Порядку оцінки нерухомого майна, яке має невід'ємні поліпшення, що здійснені за час його оренди, під час приватизації” затвердженого наказом Фонду державного майна України 27.02.2004р. № 377, зареєстрованого Міністерством юстиції України 28.03.20004 за № 343/8942, ринковою вартістю орендованого нерухомого майна без поліпшень (державна частка або відповідна частка комунального майна або майна яке належить АРК в об'єкті приватизації) є різниця між ринковою вартістю нерухомого майна з поліпшеннями та ринковою вартістю невід'ємних поліпшень орендованого майна.

З врахуванням вищенаведеного також правильним є висновок суду першої інстанції про визначення ціни договору купівлі –продажу в сумі 1217000,00 гривен без податку на додану вартість з огляду на різницю між вартістю приміщень та здійснених поліпшень згідно експертного висновку.

Разом з тим, задовольняючи позов товариства з обмеженою відповідальністю „МАС” у повному обсязі, суд першої інстанції виключив Верховну Раду Автономної Республіки Крим з числа відповідачів з огляду на те, що постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20.02.2008 року № 773/5-08 „Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим” внесено зміни до переліку майна, що підлягає приватизації в 2004 році , затверженного постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.05.2004 року № 947-03/04 зокрема, збірник нормативно –правових атів Автономної Республіки Крим 2004 року № 5, ст.. 418 та № 9, ст.. 798, які стосуються спірного майна, у розділі „Міністерство охорони здоров’я Автономної Республіки Крим” графу 4 строки 4 доповнено словом „викуп”.

Однак, діюче господарське процесуальне законодавство не передбачає права суду не вчинення такої дії, як виключення сторони з відповідачів.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

За таких обставин судова колегія вважає за необхідне скасувати оскаржене рішення в частині задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю „МАС” та прийняти нове про задоволення позовних вимог, заявлених до Фонду майна Автономної Республіки Крим та про відмову у позові до Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Рішення суду першої інстанції про відмову у зустрічному позові відповідає вимогам закону і матеріалам справи з наступних підстав.

Позивач просить визнати недійсним договір, посилаючись на статтю 215 Цивільного кодексу України, оскільки у спірному правочині відсутні умови страхування об'єкту, що, на його думку, є порушенням вимог чинного законодавства.

Однак, як свідчать матеріали справи, договір було укладено 27.02.2002 року, тобто, до введення в дію Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до договорів, що були укладені до 01.01.2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України застосовуються правила цього кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договору, однак, відповідність його законодавству має перевірятися з урахуванням діючих на момент його укладення норм.

За таких обставин посилання позивача за зустрічним позовом на невідповідність договору від 27.02.2002 року вимогам статей 203, 215 Цивільного кодексу України не можна визнати правомірним.

Згідно зі статтею 48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 (з наступними змінами) „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом.

Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Пунктом 5 вищезгаданої постанови передбачено, що за правилами ст.48 ЦК угода визнається недійсною при невідповідності її не тільки законові, а й іншим актам, виданим органами державної влади і управління в межах наданої їм компетенції.

У разі визнання угоди недійсною за ст.48 ЦК суд повинен у рішенні послатися і на нормативний акт, вимогам якого угода не відповідає.

Визначені статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотні умови договору державного або комунального майна, серед яких міститься положення щодо страхування прийнятого в оренду майна.

Пунктом 4.1.4 договору оренди від 27.02.2002 спірного майна передбачений обов'язок орендаря застрахувати орендоване майно, зокрема, зазначено: "орендодавець несе ризик випадкової загибелі або пошкодження об'єкту оренди. Застрахувати орендоване майно на протязі місяця з моменту підписання даного договору та надання орендодавцю договору страхування орендованого майна".

Таким чином, договір оперативної оренди від 27.02.2002 року укладено у відповідності до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Доводи апеляційної скарги про відсутність між сторонами предмету спору не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, не зважаючи на прийняття 20.02.2008 року Верховною Радою Автономної Республіки Крим постанови № 773/5-08, відбулось лише часткове відновлення прав позивача, а спір про спонукання Фонду майна Автономної Республіки Крим до укладення договору має місце.

Також безпідставними є посилання Фонду майна Автономної Республіки Крим на неможливість укладення договору у зв’язку з відсутністю інвентаризації та оцінки вартості об’єкта згідно відповідної Методики, оскільки з метою встановлення вартості об’єкта при приватизації шляхом викупу, експертом була проведена оцінка об’єкта у відповідності з положеннями Інструкції про проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року № 127 (зареєстроване у Міністерстві юстиції від 10.07.2001 року за № 582/5773), а також вимог Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року № 1891, що підтверджується пунктами 25, 15 Списку довідково–нормативних документів і методичної літератури, застосованих у експертному висновку.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1.Апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2008 року у справі 2-26/486.1-2008 скасувати у частині задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю „МАС”.

3. Позов товариства з обмеженою відповідальністю „МАС” до Фонду майна Автономної Республіки Крим задовольнити.

4. Зобов’язати Фонд майна Автономної Республіки Крим (місто Сімферополь, вул.. Севастопольська, 17) укласти з товариством з обмеженою відповідальністю „МАС” (01024, місто Київ, провул. Козловського, 4, ЗКПО 30576214) договір купівлі –продажу нежитлових приміщень корпусу № 2, загальною площею 601,6 кв.м., розташованого за адресою місто Ялта, вул. Полікурівська, 25, за ціною 1217000,00 гривень без податку на додану вартість.

5. У позові товариства з обмеженою відповідальністю „МАС” до Верховної Ради Автономної Республіки Крим відмовити.

6. В іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2008 року у справі 2-26/486.1-2008 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  

Судді