Постанова № 12327993, 23.10.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

22 жовтня 2008 року Справа № 2-26/4920-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      Черткової І.В.,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

представник позивача: не з'явився, приватне підприємство "Аладін";

представник відповідача: Сильчук Михайло Юрійович, довіреність № 02.1-16/9 від 08.01.08, Судацька міська рада;

розглянувши апеляційну скаргу Судацької міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 10.07.2008 у справі №2-26/4920-2008

за позовом           приватного підприємства "Аладін" (вул. Ашик-Умер, 1,Судак, Автономна Республіка Крим,98000)

до           Судацької міської ради (вул. Леніна, 85-а,Судак,98000)

про визнання права власності

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач –приватне підприємство "Аладін", на підставі статей 376, 415 Цивільного кодексу України, статті 95 Земельного кодексу України, звернувся до господарського суд Автономної Республіки Крим із позовом до Судацької міської ради, у якому просить суд визнати за ним право власності на самочинне збудоване нерухоме майно –кафе-бар "Аладін" у м. Судак, вул. Набережна, 75а.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 липня 2008 року у справі № 2-26/4920-2008 позов задоволено.

Визнано за приватним підприємством "Аладін" (м. Судак, квартал Алчак, вул. Ашик Умер, 1; ідентифікаційний код 32270182) право власності на самочинне збудоване нерухоме майно - кафе-бар "Аладін" літ. "А" у м. Судак, вул. Набережна, 75а.

Місцевий господарський суд, враховуючи відсутність доказів того, що зведений об’єкт не відповідає цільовому призначенню земель, а також наявність у позивача права користування земельною ділянкою під кафе-баром "Аладін", задовольнив позовні вимоги на підставі статей 331, 376 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити.

Заявник апеляційної скарги, посилаючись на частини 1, 2 статті 376 Цивільного кодексу України, стверджує, що оскільки позивач здійснив самочинне будівництво, він не здобуває права на нього.

Більш детально доводи сторони викладені безпосередньо в апеляційній скарзі.

15 жовтня 2008 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких сторона просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 жовтня 2008 року та від 15 жовтня 2008 року розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні, яке відбулося 22 жовтня 2008 року, представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце наступного судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними документами в матеріалах справи.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Згідно умов договору оренди від 11 травня 2004 року, Судацька міська Рада, на підставі рішення 25 сесії 24-го скликання № 171/25-04 від 20 квітня 2004 року передала, а приватне підприємство "Аладін" прийняло у короткострокову оренду земельну ділянку, площею 0,0245 га, для розміщення літнього майданчику громадського харчування, кадастровий № 0111700000010130009.

Вказаний договір зареєстрований Судацьким міським відділом Кримської регіональної філії ДП "ЦДЗК" при Державному комітеті земельних ресурсів України за № 000092-СУД від 24 травня 2004 року.

У відповідності до розпорядження Судацького міського голови № 557-р від 02 липня 2003 року, приватному підприємству "Аладін" дозволено торгово-виробничу діяльність за адресою: м. Судак, набережна, Колгоспний пляж, закусочна "Аладін" з літнім майданчиком, загальною площею 245,0 кв. м.

В процесі здійснення господарської діяльності, позивач провів реконструкцію літнього майданчику, що підтверджується технічним паспортом Судацького бюро реєстрації та технічної інвентаризації на збудоване позивачем нерухоме майно –кафе-бар "Аладін". Об’єкту присвоєно адресу: м. Судак, вул.. Набережна, 75а.

Під час розгляду справи судом першої інстанції була призначена будівельно-технічна експертиза, за наслідками проведення якої зроблений експертний висновок, яким встановлено, що об’єкт дослідження - кафе-бар "Аладін" складається з конструктивних елементів: фундаменти –стрічкові бутобетонні, глибиною закладення 0,7 м.; стіни –металевий каркас, камінь білий вапняк б=20 см.; перекриття –металеві ферми; поли –бетонні, ліноліум; отвори з дерева; внутрішня відділка –штукатурка, керамічна плитка; стелі –водно-емульсійне фарбування; зовнішня відділка штукатурка, фарбування, облицювання, також об’єкт дослідження забезпечений електрикою та системою центрального водопостачання та водовідведення.

Таким чином кафе-бар "Аладін" є нерозбірною конструкцією та має зв'язок з землею, який в просторі без його суттєвого знецінення та зміни цільового призначення неможливо, що відповідно до вимог статті 181 Цивільного кодексу України є об’єктом нерухомості.

Вважаючи спірний об’єкт нерухомості своєю власністю, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Відповідно до частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно з частиною 5 вказаної статті, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Статтею 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно правил пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, пункту 2 статті 20 Господарського кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України захист прав та інтересів суб’єктів господарювання може здійснюватися судом, у тому числі й шляхом визнання цих прав.

Враховуючи, що земельна ділянка під кафе-баром "Аладін" знаходиться у користуванні позивача, а також відсутність доказів, що зведений об’єкт не відповідає цільовому призначенню земель, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог, отже підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Судацької міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 липня 2008 року у справі №2-26/4920-2008 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  

Судді                                                                                І.В. Черткова