Ухвала суду № 123276272, 25.11.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

25 листопада 2024 року Справа № 520/26213/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код ЄДРПОУ 38631015, вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з фальсифікації виконання рішення по справі №520/16163/23;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на виконання рішення по справі №520/16163/23 грошове забезпечення у розмірі 50 344,55 грн. (п`ятдесят тисяч триста сорок чотири гривні 55 копійок).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 було відкрито спрощене провадження у справі.

Через канцелярію Харківського окружного адміністративного суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому міститься клопотання адміністративний позов відповідно до ч. 3 ст. 123 КАСУ залишити без розгляду.

Ухвалою від 14.11.2024 адміністративний позов було залишено без руху.

Надано позивачу термін десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення; належним чином завірених доказів, які б підтверджували наявність непереборних та об`єктивних перешкод, труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позову.

Від представника позивача через автоматизовану систему "Електронний суд" надійшла заява, в якій він просив поновити позивачу строк звернення до суду з позовом в рамках справи №520/26213/24, продовживши її розгляд; у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду, яке відповідачем заявлено у відзиві на позов відмовити.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що після отримання довідки-розрахунку №810 від 19.12.2023, яка була направлена представнику позивача 04.01.2024, та усвідомлення факту неналежного виконання судового рішення у справі №520/16163/23, позивач вжив усіх можливих правових заходів для відновлення свого порушеного права. Позивач наголошує, що строк звернення до суду у цій справі пов`язаний не з моментом обізнаності про неналежне виконання рішення, а з датою виникнення у нього права на подання адміністративного позову з цього питання. Відповідно, зазначене право виникло після того, як реалізовані ним заходи щодо примусового виконання рішення та здійснення судового контролю не призвели до належного виконання судового рішення у справі №520/16163/23. Представник позивача зазначає, що позивач намагався захистити свої права, скориставшись процедурою судового контролю та пред`явивши судове рішення до примусового виконання відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 382 КАСУ. Проте обидва способи не принесли бажаного результату, що, на думку представника позивача, свідчить про наявність підстав для захисту його прав, шляхом звернення до суду. Оскільки жоден із вжитих способів не забезпечив належного виконання рішення, позивач вважає за необхідне звернутися до суду з адміністративним позовом, який спрямований на захист його права, зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу належне грошове забезпечення на виконання рішення по справі №520/16163/23.

Дослідивши заяву представника позивача, наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно зі ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом зазначеної норми, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

На обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом у даній справі, представник позивача, зокрема, зазначив, що з`ясувавши факт неналежного виконання рішення у зв`язку з отриманням у січні 2024 відповідних документів, позивач скористався процедурою судового контролю та пред`явив рішення до примусового виконання. Однак, обидві способи не призвели до поновлення права позивача на належне виконання рішення по справі №520/16163/23.

Так, постановою державного виконавця від 11.03.2024 було закінчено виконавче провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом (справа № 520/13493/24), в якому, зокрема, просив скасувати постанову від 11.03.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП № 74193700.

Харківським окружним адміністративним судом 10.06.2024 було прийнято рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 рішення суду першої інстанції по справі № 520/13493/24 залишено без змін.

Крім того, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 було відмовлено у задоволенні заяви позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення по справі № 520/16163/23. Вказана ухвала була залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024.

Також, 19.06.2024 Верховним Судом було відмовлено у відкритті касаційного провадження у вказаній справі, оскільки відмова у встановленні судового контролю не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Таким чином, представник позивача зазначає, що право на подачу даного позову у позивача виникло лише після використання всіх можливих законних способів забезпечення належного виконання рішення у справі №520/16163/23, а саме 03.09.2024 року у день набрання постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі №520/13493/24 законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з положеннями ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити позивач).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду із позовом, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Суд звертає увагу на те, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення відповідних процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися тільки такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі №826/17879/17.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас суд бере до уваги, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ілхан проти Туреччини" (22277\93, 27.06.2000 §59) правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У рішенні в справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини констатує, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Водночас, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішеннях у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод" та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, викладені представником позивача у клопотанні є поважними, а тому наявні підстави для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду з позовом.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно п.14, 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 122, 171, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про залишення без розгляду адміністративного позову відмовити.

Клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Продовжити розгляд справи №520/26213/24.

Копії даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Сповістити осіб, які беруть участь у справі, що інформація по даній справі може бути отримана на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, а саме: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Роз`яснити учасникам справи процесуальні права і обов`язки, що передбачені статтями 44, 45, 47, 60, КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Полях Н.А.