Ухвала суду № 123274119, 22.11.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 листопада 2024 року м. Київ № 320/52564/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати у розмірі 2 000.00 гри. передбаченої постановою Кабінету Міністрів України " Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713 від 14.07.2021 та виплати щомісячної проіндексованої пенсії з 01.03.2023 по 28.02.2022 і з 01.03.2023 но 29.03.2023 та з 01.03.2024 по 28.03.2025 без обмеження її максимальним розміром;

- зобов`язати відповідача здійснити з 01.07.2021 ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000.00 грн. передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та здійснити виплату перерахованої і проіндексованої пенсії на коефіцієнт збільшення 1,140 (індексацію) у 2022 році передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118" Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та на коефіцієнт збільшення 1.197 (індексацію) у 2023 році передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 ропі» та на коефіцієнт збільшення 1.0796 (індексацію) у 2024 році передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 " Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році " починаючи з 01.03.2022 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 29.03.2023 та з 01.03.2024 по 28.03.2025 із урахуванням індексації, встановленої відповідно до постанов №118, №168 і №185, без обмеженням пенсії максимальним розміром у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, з урахуванням судового рішення Київського окружного адміністративного суду № 320/29358/23 від 30 жовтня 2022 року та з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

У порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб`єкта владних повноважень у подальшому, оскільки, на час розгляду справи таких не існує.

Відповідно до пункту 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме "небезпідставність" доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду. У п. 30- 32 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" (заява №49069/11) Суд повторює, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (див. рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), п. 36, Series A №18). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання в реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним, та скаржиться на те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції йому не було надано жодних можливостей подати до суду скаргу (див. серед іншого (inter alia), рішення у справах "Рош проти Сполученого Королівства" (Roche v. the United Kingdom), заява №32555/96, п. 117, та "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (Salontaji-Drobnjak v. Serbia), заява №36500/05, п. 132). Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A №93). Встановлюючи такі правила, договірна держава користується певною свободою розсуду, однак обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Крім того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються,

Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних. Це особливо стосується гарантій, закріплених ст. 6 Конвенції, з огляду на визначне місце, яке у демократичному суспільстві займають право на справедливий суд разом з усіма гарантіями за цією статтею (див. рішення у справі "Принц Ліхтенштейну Альберт-Адам ІІ проти Німеччини" (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany) [ВП], заява №42527/98, п. 45). У п. 54 рішення у справі "Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland, заява №28249/95) Суд також погодився, що можуть бути справи, в яких майбутній позивач повинен мати попередній дозвіл до того, як йому дозволять процедуру подання позову (див. рішення суду у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), серія A, №93, п. 59).

У контексті наведеного, позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, оскільки саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійсненні судочинства за його позовною заявою, тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

З аналізу матеріалів позовної заяви, суд констатує, що позовні вимоги є незрозумілими в повній мірі.

Так, позивач просить, зокрема визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не здійснення нарахування та виплати пенсії з 01.03.2023 по 28.02.2022 та з 01.03.2024 по 28.03.2025.

Відтак, позивачеві необхідно уточнити прохальну частину заявленого позову, уточнивши часові періоди у які позивач просить захистити ймовірне порушення його прав та інтересів, в тому числі не допускаючи заявлення позовних вимог на майбутнє.

Також, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Всупереч вимогам позивач не зазначив відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи та один для суду), уточнивши часові періоди у які позивач просить захистити ймовірне порушення його прав та інтересів, в тому числі не допускаючи заявлення позовних вимог на майбутнє;

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.