Рішення № 123274096, 22.11.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 року № 320/12585/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом ОСОБА_1 до заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича (далі по тексту також відповідач, ідентифікаційний код: 00034051, адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича у призначенні службового розслідування за фактом можливого внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу - опису матеріалів, які виділяються з кримінального провадження №42016161010000308, який, в свою чергу, є невід`ємною частиною постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 07.10.2020 у кримінальному провадженні №42016161010000308, прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мусіякою Валентином Володимировичем ;

- зобов`язати заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича призначити службове розслідування за фактом можливого внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу - опису матеріалів, які виділяються з кримінального провадження №42016161010000308, який, в свою чергу, є невід`ємною частиною постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 07.10.2020 у кримінальному провадженні №42016161010000308, прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мусіякою Валентином Володимировичем .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач за наслідками розгляду звернення представника позивача про призначення службового розслідування за фактом можливого внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу - опису матеріалів, які виділяються з кримінального провадження №42016161010000308, який, в свою чергу, є невід`ємною частиною постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 07.10.2020 у кримінальному провадженні №42016161010000308 прокурором Мусіякою В.В. , відповідач листом від 09.01.2023 відмовив у призначенні службового розслідування без наведення мотивів прийняття такого рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 відкрито провадження у справі №320/12585/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши про те, що у зверненні представника позивача були відсутні відомості, які б могли слугувати підставою для проведення службового розслідування, що мало наслідком прийняття оскаржуваної відмови.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив, в якому звернув увагу на право її на подання звернення з вимогою призначити службове розслідування та про наявність підстав для призначення такого, чого не було зроблено відповідачем.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що представником позивача на адресу Офісу Генерального прокурора подано звернення щодо проведення службового розслідування з проханням призначити службове розслідування за фактом можливого внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу - опису матеріалів, які виділяються з кримінального провадження №42016161010000308, який, в свою чергу, є невід`ємною частиною постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 07.10.2020 у кримінальному провадженні №42016161010000308, прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мусіякою Валентином Володимировичем .

Рішенням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, від 02.01.2023 №795дс-22 відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження стосовно прокурора Мусіяки В.В .

Листом Офісу Генерального прокурора від 09.01.2023 №16/1/2-18492-18 представника позивача повідомлено, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою розглянуто звернення щодо проведення службового розслідування за фактом можливого внесення завідомо неправдивих відомостей до опису матеріалів, які виділяються з кримінального провадження №42016161010000308 від 03.10.2016. За результатами вивчення доводів, зазначених у зверненні, підстав для призначення службового розслідування, передбачених пунктом 3 глави ІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів, затвердженої наказом Генерального прокурора №202 від 16.06.2021, не встановлено.

Не погоджуючись з правомірністю вчинених відповідачем дій, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020, «незалежність прокурорів не є прерогативою або наданим привілеєм, а є гарантією справедливого, неупередженого та ефективного здійснення ними своїх повноважень (своєї діяльності)» (абзац четвертий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини).

Однією з необхідних передумов незалежної діяльності прокуратури, неупередженого, об`єктивного, безстороннього виконання прокурорами своїх функцій є заходи щодо їх юридичного захисту, належного рівня матеріального та соціального забезпечення прокурорів, які мають бути гарантовані таким чином, щоб не допустити тиску, що може спричинити вплив на прийняті ними рішення (абзаци десятий, одинадцятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення № 6-р/2020).

Зазначене узгоджується з вимогами статті 3 Закону України «Про прокуратуру», зокрема з тим, що діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності; незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов`язків тощо.

Статтею 16 цього Закону визначено, що незалежність прокурора забезпечується, поміж іншого, особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності; порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами; забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора; визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора, членів його сім`ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту тощо.

При цьому, одним із запобіжників гарантій незалежності прокурорів став наказ Генерального прокурора від 16.06.2021 № 202 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів» (далі - Інструкція).

Аби службові розслідування не стали способом тиску та переслідування прокурорів, Інструкцією чітко визначені підстави та порядок проведення службового розслідування стосовно прокурорів Офісу Генерального прокурора, у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а також прокурорів обласних, окружних, спеціалізованих на правах обласних, окружних прокуратур (далі - прокурори), оформлення результатів та прийняття рішень, а також компетенцію структурних підрозділів, службових та посадових осіб органів прокуратури при його проведенні.

Пунктами 1 та 3 розділу II Інструкції визначений вичерпний перелік приводів та підстав для призначення службового розслідування.

Так, приводами для призначення службового розслідування є: звернення (скарги, заяви) і повідомлення громадян, народних депутатів України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян та засобів масової інформації, які містять фактичні дані, що можуть бути перевірені; доручення посадових осіб, уповноважених на призначення службових розслідувань; подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припис Національного агентства з питань запобігання корупції; письмовий запит члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, яким у ході дисциплінарного провадження здійснюється перевірка за дисциплінарною скаргою (заявою рапорт прокурора, в тому числі щодо ініціювання проведення службового розслідування для спростування безпідставних звинувачень або підозр стосовно нього; повідомлення Генеральної Інспекції Офісу Генерального прокурора.

Підставами для призначення службового розслідування є наявність даних про:

- втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів;

- допущення витоку мовної та видової інформації на об`єктах інформаційної діяльності органів прокуратури, розголошення конфіденційної, службової інформації або інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом (крім державної таємниці), втрату, пошкодження службових документів і матеріалів, печаток, штампів, іншого майна прокуратури, порушення пропускного режиму до службових приміщень прокуратури;

- втрату або викрадення службового посвідчення прокурора, електронного ключа доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

- порушення, допущене посадовими особами органів прокуратури, що призвело чи могло призвести до нецільового використання бюджетних коштів та втрат;

- загибель чи травмування прокурора під час виконання службових обов`язків, посягання на життя, здоров`я, житло та майно прокурора чи близьких родичів, пов`язані зі службовою діяльністю прокурора;

- неправомірне втручання в діяльність прокурора;

- подію, яка сталася за участі прокурора та викликала негативний суспільний резонанс;

- використання прокурором своїх службових повноважень службового статусу та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб;

- вчинення прокурором дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, у тому числі корупційних, або правопорушень, пов`язаних з корупцією;

- керування прокурором транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або відмову від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння;

- подання в анкеті доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень;

- порушення прокурором вимог, заборон або обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру»;

- вчинення прокурором інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про законодавчо визначений перелік приводів для призначення службового розслідування, серед яких звернення (скарги, заяви) і повідомлення громадян, які містять фактичні дані, що можуть бути перевірені.

Так, відповідачем не заперечується наявність у представника позивача права на звернення з відповідним зверненням. Водночас, таке звернення не є підставою для призначення службового розслідування відносно прокурора, оскільки призначенню службового розслідування передує перевірка викладених у зверненні фактичних даних, вказаних заявником як підстава для призначення такого службового розслідування.

В свою чергу, положеннями Інструкції №202 закріплено виключний перелік підстав для призначення службового розслідування, який не підлягає розширеному тлумаченню. При цьому, за відсутності (непідтвердження) заявником фактів порушення прокурором вимог законодавства, відсутні підстави для призначення службового розслідування.

У даному випадку, з рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, від 02.01.2023 №795дс-22 вбачається, що дисциплінарна скарга представника позивача стосується рішень, дій та бездіяльності прокурора, вчинених (допущених) в межах кримінального процесу. Це означає, що умовою для відкриття дисциплінарного провадження за такі діяння має бути факт порушення індивідуально визначених прокурором прав осіб або вимог закону, встановлений рішенням за результатами розгляду скарги та/або відповідне звернення суду до органу, що здійснює дисциплінарне провадження, в передбаченому КПК України порядку.

Разом з тим, автором скарги не надано документального підтвердження оскарження дій прокурора у встановленому КПК України порядку, а сама скарга лише частково відображає діяльність прокурора у кримінальному провадженні. Додатки до дисциплінарної скарги не містять конкретизованих даних про неналежне виконання прокурором Мусіякою В.В. своїх службових обов`язків. Судових рішень про визнання неправомірними його дій до скарги не долучено. Відсутнє й відповідне звернення суду до органу, що здійснює дисциплінарне провадження, в порядку, передбаченому КПК України. Окрім цього, слід зазначити, що зазначений у дисциплінарній скарзі факт можливого (умисного або помилкового) внесення Мусіякою В.В. неправдивих відомостей до опису матеріалів кримінального провадження лише формально містить відомості про ознаки дисциплінарного проступку прокурора. Разом із цим, зазначений факт не свідчить про те, що такі дії (бездіяльність) є настільки суспільно шкідливими, за які до прокурора може бути застосована саме дисциплінарна відповідальність, а не інші заходи впливу.

На підставі викладеного, член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, дійшов висновку, що дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку вчиненого прокурором Мусіякою В.В. , що мало наслідком прийняття рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно прокурора Мусіяки В.В .

Суд зауважує, що означене рішення не є предметом спору, як і відсутні докази оскарження такого рішення чи визнання його протиправним та скасування.

Таким чином, враховуючи наявність чинного рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, від 02.01.2023 №795дс-22 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно прокурора Мусіяки В.В. , яке не є предметом оскарження у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог саме за наведених обставин як таких, що не підтверджені документально та нормативно.

При цьому, судом не ставиться під сумнів наявність у позивача права на звернення до суду з цим позовом, оскільки у зверненні зазначено, що «Внаслідок службового підроблення до кримінального провадження №42017000000001097 долучено недопустимі докази - вищенаведені документи, які не могли бути у розпорядженні Мусіяки В.В. на момент винесення постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 07.10.2020. Вказані недопустимі докази послугували підставою до притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 .». В свою чергу, відповідачем не оспорюється наявність у позивача права на оскарження дій відповідача щодо непризначення службового розслідування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити діївідмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене та підписане 22.11.2024

Суддя Панченко Н.Д.