Постанова № 12326626, 30.08.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2010                                                                                           № 19/30

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

За участю представників:

від позивача: Амельченко Ю.В. (за дов.),

від відповідача-1:Соколенко Т.В, (за дов.),

від відповідача-2: Тимошенко О.А. (за дов.),

від відповідача-3: не з’явився,

від третьої особи: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна по Чернігівській області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2010

у справі № 19/30 ( .....)

за позовом                               Регіонального відділення Фонду державного майна по Чернігівській області

до                                                   1. Відкритого акціонерного товариства «Чернігівнафтопродукт» (відповідач-1)

2. Виконавчого комітету Чернігівської міської ради (відповідач-2)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Петрол» (відповідач-3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Комунальне підприємство «Чернігівське міське бюро технічної інвентаризації»

про                                                   визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

В січні 2010 року позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом (з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 11.02.2010) до відповідачів про визнання права власності на бомбосховище літ «Й» площею 31,2 кв.м. за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Чернігівській області, визнання частково недійсним Свідоцтва про право власності на об’єкти нерухомості №423 від 10.12.1999 в частині включення бомбосховища літ. «Й» площею 31,2 кв.м. та рішення виконкому Чернігівської міської ради №312 від 11.12.1999 в частині включення бомбосховища літ «Й» площею 31,2 кв.м.

Позовні вимоги (з врахуванням Заяви про зміну підстав позову від 11.02.2010) обґрунтовані тим, що в порушення вимог закону, РВ ФДМУ помилково включив об'єкт державної власності - залізобетонне сховище (порядковий номер 10) до акту приймання-передачі нерухомого державного майна цілісного майнового комплексу ВАТ «Чернігівнафтопродукт» від 14.05.1998 року та підтвердження права власності від 2 грудня 1999 року на будівлі (споруди або нежилі приміщення), переданих до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Чернігівнафтопродукт», наслідком чого стала втрата державної власності на спірний об'єкт.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2010 у справі №19/30 в позові відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд його скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити, з посиланням на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тими обставинами, що викладені в позовній заяві.

Представники відповідача-3 та третьої особи в судове засідання 30.08.2010 не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, доказом чого повідомлення про вручення поштових відправлень за №№8360451 та 8360460.

Судова колегія звертає увагу, що у зв’язку з неявкою представників відповідача-3 та третьої особи, розгляд 02.07.2010 справи вже відкладався. В судове засідання 30.08.2010 вказані представники не з’явились повторно.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

За таких обставин, судова колегія прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-3 та третьої особи, повідомлених належним чином про час та місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповдіача-1 та відповідача-2, колегією суддів встановлено наступне.

01.11.1994 між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (орендодавець) та Чернігівською виробничо комерційною фірмою «Чернігівнафтопродукт» (орендар) було укладено Договір оренди майна Державного підприємства виробничо-комерційної фірми «Чернігівнафтопродукт» (далі – Договір)

Відповідно до пункту 1.4.Договору орендар набуває прав юридичної особи та стає правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства, майно якого орендовано, з дня державної реєстрації.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Статтями 1 та 4 зазначеного Закону встановлено, що приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України законом України.

10.03.1995 РВ ФДМУ по Чернігівській області видано наказ, яким надано дозвіл на приватизацію Державного підприємства «Чернігівнафтопродукт».

Відповідно до статуту ВАТ «Чернігівнафтопродукт», Товариство засноване шляхом перетворення орендного підприємства «Чернігівнафтопродукт» у ВАТ «Чернігівнафтопродукт» та є правонаступником майна та інших прав та обов’язків державного підприємства обласної виробничо-комерційної фірми «Чернігівнафтопродукт». Статутний фонд формується з переданого державного майна, що знаходиться на балансі орендного підприємства, та майна, що є власністю організації орендарів.

Згідно з описом наявності майна цивільної оборони орендного підприємства „Чернігівнафтопродукт”, за підприємством обліковується сховище залізобетонне літ „Й” загальною площею 31,2 кв.м.

Відповідно до Плану приватизації орендного підприємства «Чернігвнафтопродукт», затвердженого начальником РВ ФДМУ по Чернігівській області від 10.10.1995, об’єкти цивільної оборони, в тому числі, сховище залізобетонне, були включені до переліку майна підприємства, яке не підлягало приватизації.

Окрім того, в пункті 20.5. Акту оцінки вартості майна орендного підприємства, затвердженого начальником РВ ФДМ України по Чернігівській області від 10.10.1995. було зазначено, що не підлягають приватизації об’єкти на суму 54039 млн.крб. в дану суму входила також і вартість об’єктів цивільної оборони, що підтверджується листом б/н Чернігівської ВКФ «Чернігівнафтопродукт».

Разом з тим, за Актом приймання-передачі нерухомого державного майна цілісного майнового комплексу ВАТ «Чернігівнафтопродукт» від 14.05.1998 РВ ФДМУ по Чернігівській області, в особі начальника регіонального відділення Літвінова М.І. передало, а товариство прийняло нерухоме майно згідно з переліком, в тому числі й сховище з/б, 01.01.1971 введення в експлуатацію, залишковою вартістю 120423 тис. крб.

02.12.1999 В.о. начальника регіонального відділення РВ ФДМУ по Чернігівській області Михайленко А.П. видано підтвердження права власності на будівлі (споруди або нежилі приміщення), переданих до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Чернігівнафтопродукт», до переліку якого входить сховище залізобетонне, інвентарний номер 010, вартістю 120 423 тис. крб.

15.08.2005 між ВАТ «Чернігвнафтопродукт» (продавець) та ТОВ «Чернігів-Петрол» було укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов’язується передати у власність покупцю нафтобазу: адмінбудівля літ А площею 897,8 кв.м., склад літ Д, З, М загальною площею 676, 10 кв.м., пождепо літ Н-1 площею 66,1 кв.м., прохідна літ П-1, П1-1 площею 43, 2 кв.м., льох літ К площею 15,0 кв.м., лабораторія Г-1 площею 178,4 кв.м., гаражі В-1, В1, в, в1 площею 291, 9 кв.м., бомбосховище літ Й площею 31,2 кв.м., з усіма необхідними спорудами та технічними комунікаціями, що знаходяться в місті Чернігові по шосе Київське, будинок 2.

Однак, наказом від 12.03.2008 №43 РВ ФДМУ по Чернігівській області визнано частково недійсним Акт приймання-передачі нерухомого державного майна цілісного майнового комплексу ВАТ «Чернігівнафтопродукт» від 14.05.1998 в частині включення до нього об'єкта державної власності - залізобетонного сховища (порядковий номер 10), як такого, що помилково включений до переліку. Визнано частково недійсним підтвердження права власності від 2 грудня 1999 року на будівлі споруди або нежилі приміщення), переданих до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Чернігівнафтопродукт», в частині включення до нього об'єкта державної власності - залізобетонного сховища (порядковий номер 10), як такого, що помилково включений до переліку.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовної вимоги РВ ФДМУ по Чернігівській області про визнання права власності на спірне майно, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Загальнодержавне значення мають об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема, майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого цим Законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних і митних органів. До яких відноситься і спірне майно, як захисна споруда цивільної оборони.

Отже, спірне майно – бомбосховище залізобетонне літ «Й» площею 31,2 кв.м. не може бути об’єктом приватизації, як таке, що не підлягає приватизації.

Як встановлено вище, Наказом від 12.03.2008 №43 РВ ФДМУ по Чернігівській області визнано частково недійсним Акт приймання-передачі нерухомого державного майна цілісного майнового комплексу ВАТ «Чернігівнафтопродукт» від 14.05.1998 в частині включення до нього об'єкта державної власності - залізобетонного сховища (порядковий номер 10), як такого, що помилково включений до переліку. Визнано частково недійсним підтвердження права власності від 02 грудня 1999 року на будівлі споруди або нежилі приміщення), переданих до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Чернігівнафтопродукт», в частині включення до нього об'єкта державної власності - залізобетонного сховища (порядковий номер 10), як такого, що помилково включений до переліку.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Судом було встановлено, що бомбосховище літ «Й» було набуте відповідачем-1, а згодом передано у власність іншої особи – ТОВ «Чернігів-Петрол», без відповідних на те правових підстав, у зв’язку з чим позов РВ ФДМУ по Чернігівській області в частині визнання права власності є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду – скасуванню.

Щодо позовних вимог РВ ФДМУ по Чернігівській області про визнання частково недійсним Свідоцтва про право власності на об’єкти нерухомості №423 від 10.12.1999 в частині включення бомбосховища літ. «Й» площею 31,2 кв.м. та рішення виконкому Чернігівської міської ради №312 від 11.12.1999 в частині включення бомбосховища літ «Й» площею 31,2 кв.м., судова колегія зазначає наступне.

Стаття 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що справа адміністративної юрисдикції (далі – адміністративна справа) – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства в Україні юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства в Україні визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Позивач оскаржує рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №312 від 11.12.1999 «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомості» в частині включення бомбосховища літ «Й» площею 31,2 кв.м.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина 1 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Позивач оскаржує правовий акт індивідуальної дії, прийнятий суб’єктом владних повноважень. Таким чином, спір в цій частині не підвідомчий господарським судам.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі в частині визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №312 від 11.12.1999 «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомості» підлягає припиненню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню.

Оскільки рішення виконкому Чернігівської міської ради№312 від 11.12.1999, на підставі якого Комунальне підприємство «Чернігівське міське бюро технічної інвентаризації» видало Свідоцтво про право власності на об’єкти нерухомості №423 від 10.12.1999, дійсне, відсутні підстави для визнання оспорюваного Свідоцтва недійсним.

Враховуючи викладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2010 по справі № 19/30 підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 49, 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна по Чернігівській області задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2010 у справі № 19/30 скасувати частково.

Резолютивну рішення викласти в такій редакції:

«Позов задовольнити частково.

Визнати за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Чернігівській області право власності на бомбосховище літ «Й» площею 31,2 кв.м., що знаходить за адресою: місто Чернігів, шосе Київське, будинок 2.

В частині визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №312 від 11.12.1999 «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомості» провадження у справі припинити.

В решті частини в позові відмовити.

Стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариства «Чернігівнафтопродукт» (14014, м. Чернігів, вул. Толстого, 154, код ЄДРПОУ 03362710), Виконавчого комітету Чернігівської міської ради (14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігв-Петрол» (14014, м. Чернігів, вул. Толстого, 154, код ЄДРПОУ 32284656) 85, 00 грн. – державного мита та 236, 00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.»

Стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариства «Чернігівнафтопродукт» (14014, м. Чернігів, вул. Толстого, 154, код ЄДРПОУ 03362710), Виконавчого комітету Чернігівської міської ради (14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігв-Петрол» (14014, м. Чернігів, вул. Толстого, 154, код ЄДРПОУ 32284656) 42, 50 грн. – державного мита за подання апеляційної скарги.

Матеріали справи № 19/30 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

13.09.10 (відправлено)