Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 756/16529/23
Номер провадження № 1-кп/756/919/24
УКРАЇНА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження, внесеного 29.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050003751, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, маючого на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
УСТАНОВИВ:
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеного 29.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050003751, 22.10.2023, близько 14:12 год., ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні магазину «Аврора», що розташований за адресою: м. Київ, пл. Петропавлівська, 2, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна вчинене в умовах воєнного стану та реалізуючи його, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, скориставшись неуважністю працівників магазину, шляхом вільного доступу, взяв товар з торгівельного прилавка, а саме: бездротові навушники Wireless TWS-4, вартістю 319 гривень 20 копійок (без урахування ПДВ) та сховав їх до своєї сумки, яку на той час мав при собі, пройшов лінію кас, умисно не розрахувавшись за товар, та залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 спричинив ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» майнову шкоду на суму 319 грн. 20 коп. (без урахування ПДВ).
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
На стадії судового розгляду обвинуваченим було заявлено клопотання про закриття вказаного кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння.
В обґрунтування клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 посилається на те, що на час судового розгляду набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024, яким визначено інший розмір задля розмежування дрібної крадіжки та крадіжки. А отже, наразі дії обвинуваченого кваліфікуються як дрібна крадіжка, що є підставою для закриття кримінального провадження, ураховуючи положення статті 5 КК України, положень статтей 284 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні просив задовольнити його клопотання, пояснив, що йому зрозуміли наслідки закриття кримінальних проваджень за вказаних захисником та роз`яснених судом (нереабілітуючих) підстав.
У судовому засіданні прокурор не заперечувала щодо задоволення заявленого стороною захисту клопотання.
Представник потерпілого в судове засідання за викликом не прибув, про дату, час та місце розгляду судового провадження був повідомлений належним чином. Сторони кримінального провадження щодо розгляду клопотання сторони захисту за відсутності представника потерпілого не заперечували.
Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
09.08.2024 набув сили Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024. Зокрема, указаним законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2023 складав 2 684 грн 00 коп. грн 00 коп. А отже, сума соціальної пільги у 2023 році становила 1 342 грн 00 коп. (2 684 грн : 50% = 1342 грн 00 коп.).
Це вказує, що для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розмір штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум у 2023 році становив 1 342 грн 00 коп.
Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2023 складав 2 684 грн 00 коп., тоді як на час інкримінованих подій у 2023 році розмір дрібної крадіжки складав 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що відповідно складало 268 грн 40 коп. (0,2 х (50% : 2 684)) - у 2023 році .
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Як видно з обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному 29.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050003751, ОСОБА_5 інкриміновано саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України за подією, яка мала місце 22.10.2023 у сумі 319 грн. 20 коп..
Аналізуючи наведені положення законів (пункти 3.1., 3.2.), слід дійти висновку, що відбулась втрата чинності закону, шляхом прийняття нового закону і відповідно визначення нових меж між адміністративним правопорушенням (дрібної крадіжки) та кримінальним правопорушенням (крадіжки). Бо наразі не є кримінально карним діянням - викрадення чужого майна, вартість якого становить до 3028 грн 00 коп., а у 2023 році, ураховуючи положення ст. 5 КК України, 2 684 грн 00 коп. (часткова декриміналізація).
З цих підстав, ураховуючи положення статті 5 КК України, судом має бути прийнято рішення в порядку, передбаченому п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, бо вартість викраденого майна відповідно до обвинувального акту менша, ніж верхня межа для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
А отже, ураховуючи наявність згоди обвинуваченого, клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закрити через втрату чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу, суд наголошує, що до обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовано запобіжний захід та не вбачає потреби обирати його до набрання ухвали законної сили.
Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено.
Процесуальні витрати в провадженні відсутні.
Речові докази відповідно до ст. 100 КПК України, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Слід урахувати, що закриття кримінального провадження з підстав, які передбачені п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, за своїм змістом, не є підставами, які реабілітують особу, а отже і відсутні підстави для роз`яснення обвинуваченому положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Керуючись статтями 7, 100, 124 - 128, 284, 350, 369-372, 376, 395, 479-2 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження, внесеного 29.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050003751, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене 29.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050003751 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України з підстав втрати чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, не обирати.
Речові докази:
- цифровий носій інформації - диск формату «DVD», який знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12023100050003751, та перебуває в матеріалах досудового розслідування - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього строку її зберігання.
Ухвала може бути оскарженою до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 123265474, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 14.10.2024. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 756/16529/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: