Ухвала суду № 123261875, 20.11.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/16715/21

Провадження № 1-в/127/789/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення від призначеного покарання за вироком Вінницького апеляційного суду від 22.02.2022 на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4 ,

засудженого: ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення від призначеного покарання за вироком Вінницького апеляційного суду від 22.02.2022 на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024.

Вказане клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_3 засуджено вироком Вінницького апеляційного суду від 22.02.2022 за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 51 КУпАП, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість вкраденого, на момент вчинення правопорушення, не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту вироку Вінницького апеляційного суду від 22.02.2022 вбачається, що вартість викраденого ОСОБА_3 майна за епізодом від кінця березня 2021 року становить 765 грн., за епізодом від 22.07.2021-23.07.2021 становить 5392,46 грн., за епізодом від 17.07.2021-23.07.2021 становить 4665,05 грн., за епізодом від 22.07.2021-23.07.2021 становить 5874,63 грн., у зв`язку із чим засуджений просить суд привести вирок у відповідність до чинного законодавства та звільнити його від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.

Засуджений ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 вважає, що клопотання засудженого ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а саме останній підлягає звільненню від призначеного покарання (за епізодом від кінця березня 2021 року), оскільки вартість викраденого майна ОСОБА_3 становить менше ніж два неоподатковувані мінімуми доходів громадян встановлених станом на час вчинення кримінального правопорушення, однак має продовжувати відбувати покарання за всіма іншими епізодами, оскільки сума викраденого майна перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян встановлених станом на час вчинення кримінального правопорушення.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та особову справу засудженого ОСОБА_3 , приходить до наступного висновку.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання, зокрема про звільнення від покарання у випадках, передбачених ч. 2 ст. 74 КК України.

Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

На даний час засуджений ОСОБА_3 утримується та відбуває покарання в межах територіальної юрисдикції Вінницького міського суду Вінницької області в Державній установі «Вінницька виправна колонія (№ 86)» за вироком Вінницького апеляційного суду від 22.02.2022.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Судом встановлено, що вироком Вінницького апеляційного суду від 22.02.2022 ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, що набрав чинності 09.08.2024, внесено зміни, крім іншого, до ст. 51 КУпАП.

Вказаним законом визначено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 51 «Дрібне викрадення чужого майна», вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення має не перевищувати двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. За таких обставин, в разі викрадення майна на суму більшу, ніж два неоподатковані мінімуми доходів громадян, особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 07.10.2024 по справі № 278/1566/21 сформулював висновок про застосування відповідних частин ст. ст. 185, 190, 191КК з урахуванням положень Закону №3886-IX та зазначив, що у ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПК України.

Відповідно до п. 5 підрозділу ХХ ПК України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПК України для відповідного року.

При цьому, п. п. 169.1.1 ст. 169 розділу IV ПК України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 01.01.2021 складає 2270 грн.

Судом враховано, що станом на момент скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги для кваліфікації кримінального правопорушення складав 1135 грн. Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян становило 2270 грн.

Зі змісту вироку Вінницького апеляційного суду від 22.02.2022 вбачається, що ОСОБА_3 здійснив крадіжку в кінці березня 2021 року, точної дати та часу не встановлено, на суму 765 грн., що станом на день вчинення кримінального правопорушення складало суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2270 грн.).

Таким чином, діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_3 вироком Вінницького апеляційного суду від 22.02.2022 (за епізодом від кінця березня 2021 року) наразі не може вважатись кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна, за крадіжку якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено саме кримінальну відповідальність.

Водночас, за вироком Вінницького апеляційного суду від 22.02.2022 за епізодом від 22.07.2021-23.07.2021 ОСОБА_3 заподіяв матеріальнушкоду всумі 5392,46грн.,за епізодомвід 17.07.2021-23.07.2021заподіяв матеріальнушкоду всумі 4665,05грн.,за епізодомвід 22.07.2021-23.07.2021заподіяв матеріальнушкоду всумі 5874,63грн., що перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на день вчинення крадіжки (сума викраденого майна перевищує 2270 грн.), а відтак вчинені ним діяння за вказаними епізодами є кримінально караними.

Враховуючи, що діяння (за епізодом від кінця березня 2021 року), передбачене ч. 3 ст. 185 КК України за вчинення якого засуджено ОСОБА_3 вироком Вінницького апеляційного суду від 22.02.2022 підпадає під зміст ст. 51 КУпАП, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, клопотання засудженого слід задовільнити в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 372, 537, 539 КПК України, ст. 74 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення від призначеного покарання за вироком Вінницького апеляційного суду від 22.02.2022 на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання за ч. 3 ст. 185 КК України (за епізодом від кінця березня 2021 року), на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння, за яке він був засуджений.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення.

Суддя: