Постанова № 12326106, 01.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2010                                                                                           № 10/193/29

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від прокуратури - Морозов В.Ю. – старший прокурор відділу Прокуратури міста Києва; посвідчення № 227 від 08.07.2010 року

від позивача - Кубрак І.М. – представник за довіреністю № 04-08/264 від 01.02.2010 року

від відповідача - Пересунько О.В. – представник за довіреністю № 04 від 03.02.2010 року

від третьої особи - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконуючого обов’язки Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2010

у справі № 10/193/29 ( .....)

за позовом                               Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області

до                                                   СТОВ "Калиновицьке"

третя особа позивача           Деснянське басейнове управління водних ресурсів

третя особа відповідача           

про                                                   відшкодування збитків в сумі 21316,86 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

У грудні 2009 року Чернігівський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Калиновицьке» про стягнення 21551,94 грн. збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

До вирішення спору по суті господарським судом Чернігівської області, прокурором подана письмова заява про зменшення розміру позовних вимог у зв’язку з допущенням позивачем помилки при розрахунку розмірів збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Відповідно до поданої заяви прокурор просив стягнути з відповідача збитки у розмірі 21316,86 грн.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 18.05.2010 року у справі № 10/193/29 у позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, виконуючий обов’язки Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

          Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права           судом першої інстанції. Так, апелянт зазначає, що виходячи зі змісту ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області прокурором заявлено в інтересах належного позивача.

Крім того, до компетенції територіальних органів Державного комітету України по водному господарству не належить обрахування розмірів заподіяних збитків при несанкціонованому видобуванні води з артезіанської свердловини, тому висновок суду про необхідність та можливість обрахування посадовими особами органів Держводгоспу розмірів вказаних збитків є помилковим.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.07.2010 року.

У судове засідання, призначене на 12.07.2010 року, представники сторін та прокурор не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2010 року залучено Деснянське басейнове управління водних ресурсів до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, розгляд апеляційного подання відкладено на 01.09.2010 року.

Ухвалою в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2010 року у справі № 10/193/29 за заявою судді-доповідача строк розгляду апеляційного подання продовжено на один місяць.

09.08.2010 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду Ічнянським міжрайонним управлінням водних ресурсів Деснянського басейнового управління водних ресурсів надані письмові пояснення у справі.

У судове засідання 01.09.2010 року з’явилися представники сторін та прокурор, представник третьої особи у судове засідання не з’явився, проте 30.08.2010 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду Ічнянським міжрайонним управлінням водних ресурсів Деснянського бассейнового управління водних ресурсів було подано клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20 листопада 2009 року Ічнянським міжрайонним управлінням водного господарства Деснянського басейнового управління водних ресурсів здійснено позапланову перевірку дотримання вимог водного законодавства СТОВ «Калиновицьке», за результатами якої складено акт № 16 від 20.11.2009 року, підписаний начальником відділу водних ресурсів Крицькою М.А. та директором СТОВ «Калиновицьке» Приходько М.А.

Відповідно до вказаного акта перевіркою встановлено, що дозвіл на спеціальне водокористування у відповідача закінчився 28.02.2009 року. За період з 01.03.2009 року по 20.11.2009 року підприємство здійснило незаконний забір води з підземних горизонтів в об’ємі 3879,6 куб м.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного використання води СТОВ «Калиновицьке» було здійснено Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки від 18.05.1995 року № 37, та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 року № 389.

Встановивши вказані обставини справи, господарський суд Чернігівської області дійшов висновку, що належним позивачем в даній справі є Ічнянське міжрайонне управління водного господарства Деснянського басейнового управління водних ресурсів, посадовими особами якого була здійснена перевірка та встановлено факт порушення відповідачем вимог чинного законодавства України, а не Державна екологічна інспекція в Чернігівській області, яка має право контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів та в особі якої заявлено позов прокурором.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Так, дійсно, згідно п.п. 2.1.1, 2.2.1, 3.1.6 Положення про Ічнянське міжрайонне управління водного господарства Деснянського басейнового управління водних ресурсів, затвердженого наказом Державного комітету України по водному господарству № 124 від 15.07.2009 року, основним його завданням є забезпечення управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів відповідно до законодавства в межах своїх повноважень, дотриманням підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форми власності та господарювання), фізичними особами вимог водного законодавства, стандартів, норм і правил водокористування, від свого імені в межах наданих повноважень набувати майнових та немайнових прав, нести обов’язки, виступати позивачем у судах, виконувати норми і вимоги щодо охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, розглядати матеріали ревізій, перевірок, звіти структурних підрозділів, приймати щодо них відповідні рішення.

У випадках виявлення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації Ічнянське міжрайонне управління водного господарства здійснює їх розрахунок згідно Методики, затвердженої наказом Держводгоспу від 29.12.2001 року № 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 року за № 44/6332. Розрахунок розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні водним об’єктом (за п. 3.1 (аб. 2) Методики – річка, озеро, водосховище, ставок, канал) визначається за п. 6 вказаної Методики. При самовільному водокористуванні підземними водами розрахунок збитків за даною Методикою не здійснюється.

Як уже зазначалось, визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які обумовлені, зокрема, самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування здійснюється на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки від 18.05.1995 року № 37, та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 року № 389.

Одночасно згідно ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, надано спеціально уповноваженим органам державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Мінприроди України від 19.12.2006 N 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 120/13387 (далі – Положення), Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції. Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Крім того, відповідно до пп. 9 п. 5 вказаного Положення Державна екологічна інспекція наділена правом уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Частиною 1 статті 2 ГПК України закріплено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно частини 3 вказаної статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позов прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області заявлено в інтересах органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, проведеною перевіркою встановлено, що за період з 01.03.2009 року по 20.11.2009 року відповідач здійснив незаконний забір води з підземних горизонтів в об’ємі 3879,6 куб м, оскільки дозвіл на спеціальне водокористування у нього закінчився 28.02.2009 року.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно ст. 49 вказаного Кодексу спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами геології - в разі використання підземних вод.

У ст. 50 Водного кодексу України закріплено, що строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування.

У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування.

Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Так, з наявного в матеріалах справи дозволу на спеціальне водокористування СТОВ «Калиновицьке» вбачається, що його було видано 28.02.2004 року строком на 5 років, строк його дії продовжено не було.

Таким чином, забір води з підземних горизонтів, починаючи з 01.03.2009 року, відповідачем здійснювався без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. – 63), Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів було проведено розрахунок самовільно використаної води СТОВ «Калиновицьке» за період, вказаний в акті, а саме: з 01.03.2009 року по 23.08.2009 року він становив 2576,64 куб. м, а з 24.08.2009 року по 20.11.2009 року - 1302,96 куб. м, що загалом складає 3879,6 куб м.

Згідно п. 1.3 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 року № 389 (далі – Методика), вона встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами).

Пункт 1.4 Методики передбачає, що вона застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

У п. 1.2 Методики вказано, що вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які обумовлені, зокрема, самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

У п. 9.1 Методики визначено формулу, за якою здійснюється розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, в грн.

Так, за розрахунком Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, перевіреним Київським апеляційним господарським судом, сума збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок здійснення самовільного водокористування СТОВ «Калиновицьке» за період з 25.08.2009 року по 20.11.2009 року становить 20896,55 грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

З матеріалів справи вбачається, що сума збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок здійснення самовільного водокористування СТОВ «Калиновицьке» за період з 01.03.2009 року по 24.08.2009 року була обчислена Державною екологічною інспекцією України в Чернігівській області за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки від 18.05.1995 року № 37, чинною на той час, і становить 420,31 грн. (а.с. – 97).

Посилання апелянта на те, що Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» передбачені пільги щодо сплати збору за спеціальне водокористування, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки сплата фіксованого сільськогосподарського податку в рахунок, зокрема, збору за спеціальне водокористування не звільняє СТОВ «Калиновицьке» від відповідальності за порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме: самовільне використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, а розрахунок розміру збитків, обумовлених вказаним порушенням, згідно Методики здійснюється, виходячи з нормативу збору за спеціальне водокористування, що діє в регіоні на момент виявлення порушення.

Матеріалами справи доведено (а.с. 5-6) та відповідачем не спростовано використання ним шляхом забору води з підземних горизонтів в об’ємі 3879,6 куб. м за період з 01.03.2009 року по 20.11.2009 року.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність у відповідача обов’язку відшкодувати збитки, заподіяні державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок здійснення самовільного водокористування, загальна сума яких складає 21316,86 грн.

Посилання апелянта на довідку від 16.04.2010 року № 16/-01-04, згідно якої при розрахунку об’єму використаної води було помилково включено населення в кількості 240 чол. та школа – 10 чол., колегією суддів до уваги не приймається, оскільки остання видана та підписана одноособово директором СТОВ «Калиновицьке», а відтак відповідно до ст. 34 ГПК України не може вважатися належним доказом у справі.

За таких обставин рішення господарського суду Чернігівської області від 18.05.2010 року у справі №10/193/29 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу виконуючого обов’язки Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області задовольнити.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 18.05.2010 року у справі №10/193/29 скасувати.

Позов задовольнити.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Калиновицьке» (17613, Чернігівська обл., Варвинвький район, с. Калиновиця, вул. Жовтнева, 20, код ЄДРПОУ 03796318) на користь Державної екологічної інспекції в Чернігівській області в дохід місцевого бюджету Калиновицької сільської ради Варвинського району (14017, м. Чернігів, вул. Малясова, 12, р/р 31517921700093 в ГУДК у Чернігівській області) 21 316 (двадцять одну тисячу триста шістнадцять) грн. 86 коп. збитків.

4. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Калиновицьке» (17613, Чернігівська обл., Варвинвький район, с. Калиновиця, вул. Жовтнева, 20, код ЄДРПОУ 03796318) в дохід Державного бюджету України 213 (двісті тринадцять) грн. 16 коп. державного мита за подання позовної заяви, 236 грн. (двісті тридцять шість) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 106 (сто шість) грн. 58 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

5. Видачу наказу доручити господарському суду Чернігівської області.

6. Матеріали справи №10/193/29 скерувати до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді