Рішення № 123259402, 25.11.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2008/24

Провадження № 8-а/344/1/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Польської М.В.

секретаря Мациборки С.Я., Соляник Т.І.

за участі

представників позивача Чупірчук М.І., Думенко В.П., Рибачук В.В.

представників відповідача Помазановська А.І., Калинюк Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду заяву представника заявника-відповідача ОСОБА_1 - Калинюка Р.С. про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, -

В С Т А Н О В И В:

05.02.2024р. Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області подало до суду адміністративний позов до ОСОБА_1 про його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 06.02.2024р. позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024р. рішення від 06.02.2024р. залишено без змін.

Представник відповідача ОСОБА_1 - Калинюк Р.С. звернувся 13.06.2024р. до Івано-Франківського міського суду із заявою про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду від 06.02.2024р. за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 06.02.2024р. у справі №344/2008/24 було задоволено адміністративний позов Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 , вирішено затримати ОСОБА_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024р. рішення від 06.02.2024р. залишено без змін.

Однак підставою звернення до суду Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області про затримання ОСОБА_1 було те, що 14.12.2023р. рішенням ДМС України №233-33 на підставі подання ДБР громадянина російської федерації ОСОБА_1 позбавлено додаткового захисту. Разом з тим, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024р. було визнано незаконним та скасовано рішення ДМС України №233-33 від 14.12.2023р. про позбавлення ОСОБА_1 додаткового захисту. Ухвалою ВС від 10.06.2024р. відмовлено ДМС України у відкритті касаційного провадження на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2024р. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024р. Таким чином, є істотні для справи №344/2008/24 обставини, які не були відомі суду першої інстанції та не могли бути встановлені, що є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами за ст.361,365 КАС України.

Ухвалою від 20.06.2024р. відкрито провадження за заявою.

Судове засідання призначалось неодноразово: 02.07.2024р. (судове засідання розпочалось однак було перервано через відсутність електропостачання), 19.08.2024р. (клопотання обох представників позивача про відкладення), 12.09.2024р. не відбулось с/з через відпустку судді, 22.10.2024р. подано клопотання представника відповідача про відкладення, справа призначена на 25.11.2024р.

В судовому засіданні представники заявника-відповідача вимоги заяви підтримали просили рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Представники позивача просили у задоволенні заяви відмовити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області звернулося 05.02.2024р. з позовом до уродженця та громадянина російської федерації ОСОБА_1 про його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців.

За результатами розгляду даного позову рішенням Івано-Франківського міського суду від 06.02.2024р. у справі №344/2008/24 було задоволено адміністративний позов Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 , вирішено затримати ОСОБА_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців (а.с.71-77).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024р. рішення від 06.02.2024р. залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення (а.с.155-165).

Так, за ч.1, п.1 ч.2, ч.6 ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: в т.ч. істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Обґрунтовуючи вимоги заяви, представник заявника зазначає, що підставою звернення до суду Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області про затримання ОСОБА_1 було те, що 14.12.2023р. рішенням ДМС України №233-33 на підставі подання ДБР громадянина російської федерації ОСОБА_1 позбавлено додаткового захисту.

Разом з тим, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024р., яким залишено без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2024р. у справі №420/37310/23 було визнано протиправним та скасовано рішення ДМС України №233-23 від 14.12.2023р. про позбавлення ОСОБА_1 додаткового захисту.

Ухвалою ВС від 10.06.2024р. відмовлено ДМС України у відкритті касаційного провадження на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2024р. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024р.

Таким чином, як зазначає представник заявника є істотні для справи №344/2008/24 обставини, які не були відомі суду першої інстанції та не могли бути встановлені, що є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Як свідчать матеріали справи, за рішенням ДМС від 27.12.2019р., громадянина російської федерації ОСОБА_1 / ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 було визнано особою, яка потребує додаткового захисту в Україні на підставі Закону №3671.

14.12.2023 року рішенням ДМС України №233-23 на підставі подання ДБР від 27.11.2023 громадянина російської федерації ОСОБА_1 позбавлено додаткового захисту.

Дане рішення було оскаржено ОСОБА_1 в адміністративний суд, та як зазначено вище, скасоване, рішення набрало законної сили 13.05.2024р..

Разом з тим, під час розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами було долучено додатково дані й про те, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.03.2024р. у справі №158/536/24 було визнано протиправним та скасовано рішення УДМС в Івано-Франківській області від 03.02.2024р. про примусове видворення з України громадянина рф ОСОБА_1 . Рішення було предметом оскарження до Восьмого апеляційного адміністративного суду, яка за результатом розгляду апеляційної скарги скасувала рішення суду першої інстанції. Однак, 07.11.2024р. Верховним Судом було скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024р. та залишено без змін рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.03.2024р. у справі №158/536/24 (….).

За вимогами ст.363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин;

Як слідує з норм ч.1 ст.365, ч.4 ст.368, 369 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначенихчастиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суд.

Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Суд приходить до висновку про необхідність задовольнити подану заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від 13.06.2024р., скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 06.02.2024р. у справі №344/2008/24 було задоволено адміністративний позов Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про затримання ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Так, позов було обґрунтовано тим, що 03.02.2024р. до УДМС в Івано-Франківській області, згідно протоколу про адмінзатримання від 03.02.2024р. о 15.44год та протоколу про адмінправопорушення від 03.02.2024р. ОСОБА_1 порушив законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, а саме недодержання вимог декларування чи реєстрації місця проживання, вказано час та місце розгляду адмінсправи, постановою від 03.02.2024р. відповідача було притягнуто до адмінвідповідальності передбаченгої за ч.2 ст.203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400грн. Від підпису у протоколі та постанові ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується складеним актом про відмову від підпису, долученим стороною позивача.

Згідно інформації ГУДМС в Одеській області встановлено, що відповідно до рішення ДМС від 27.12.2019р. №472-19, громадянина російської федерації ОСОБА_1 / ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

14.12.2023 року рішенням ДМС України на підставі подання ДБР від 27.11.2023р. громадянина російської федерації ОСОБА_1 позбавлено додаткового захисту.

03.02.2024р. було прийнято позивачем рішення про поміщення ОСОБА_1 до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України та рішення про примусове видворення з України даного громадянина рф, які долучені до матеріалів позову.

Дане рішення від 03.02.2024р. про примусове видворення було оскаржено ОСОБА_1 до Ківерцівського районного суду Волинської області рішенням та рішенням цього суду від 20.03.2024р. у справі №158/536/24 було визнано протиправним та скасовано рішення УДМС в Івано-Франківській області від 03.02.2024р. про примусове видворення з України громадянина рф ОСОБА_1 . Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області було предметом оскарження до Восьмого апеляційного адміністративного суду, яка за результатом розгляду апеляційної скарги скасувала рішення суду першої інстанції. Однак, 07.11.2024р. Верховним Судом було скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024р. та залишено без змін рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.03.2024р. у справі №158/536/24 .

Отже, 07.11.2024р. дане рішення позивача, яке долучалось на обґрунтування позовних вимог (а.с.7-8) скасоване касаційним судом та на час розгляду заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами вже нечинне.

Окрім того, підставою звернення до суду Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області про затримання ОСОБА_1 було те, що 14.12.2023р. рішенням ДМС України №233-33 на підставі подання ДБР громадянина російської федерації ОСОБА_1 позбавлено додаткового захисту.

На час розгляду даної адміністративної справи та ухваленням рішення від 06.02.2024р., дане рішення позивача від 14.12.2023р. №233-33 було чинним та не скасованим.

Разом з тим, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2024р. у справі №420/37310/23 було визнано протиправним та скасовано рішення ДМС України №233-23 від 14.12.2023р. про позбавлення ОСОБА_1 додаткового захисту, яке постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024р., залишене без змін (а.с.178-199).

Ухвалою ВС від 10.06.2024р. відмовлено ДМС України у відкритті касаційного провадження на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2024р. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024р.

Отже, станом на 13.05.2024р. рішення ДМС України за №233-33 яким позбавлено додаткового захисту ОСОБА_1 , яке було враховане позивачем для ухвалення відповідних постанов, чинних на час подання позову 05.02.2024р. у справі №344/2008/24, втратило чинність.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» паспортний документ іноземця це документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

Пунктом 1 розділу VI Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом МВС, Адміністрації Держприкордонслужби та Служби безпеки України 23.04.2012 № 353/271/150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2012 за № 806/21119, визначено, що якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.

Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

У частині 3 статті 3 розділу 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Враховуючи дані норми, суд зауважує, що оскільки вищезгадані рішення, а саме ДМС України від 14.12.2024р. було скасоване судом 13.05.2024р. та рішення Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області від 03.02.2024р. було скасоване судом 07.11.2024р., є всі законні підстави для задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від 13.06.2024р., як наслідок скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 06.02.2024р. у справі №344/2008/24 було задоволено адміністративний позов Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про затримання ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Частина 1 статті 289 КАС України визначає що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Згідно вимог ст. ст. 13,14 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» свобода пересування та вільний вибір місця проживання обмежується щодо іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України.

Як роз`яснено в п. 26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворені за межі України з підстав та в порядку, що визначені ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.13 Закону України «Про імміграцію».

У підпункті "f" п.1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Отже, на момент задовлення заяви та ухвалення нового судового рішення відповідач ОСОБА_1 на підставі чинного рішенням ДМС від 27.12.2019р., громадянина російської федерації ОСОБА_1 / ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнаний особою, яка потребує додаткового захисту в Україні на підставі Закону №3671.

Звідси підстав для задоволення позовних вимог станом на 25.11.2024р. не має.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також беручи до уваги, що відповідач порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 6, 7, 9, 72-77, 241-246, 289, 363, 365, 368, 369, 371 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

В И Р І Ш И В :

Заяву про перегляд судового рішення Івано-Франківського міського суду від 06.02.2024р. у справі №344/2008/24 за нововиявленими обставинами від 13.06.2024р. задовольнити.

Скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 06.02.2024р. у справі №344/2008/24 про задоволення адміністративного позову Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про затримання ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.

Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимогУправління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про затримання ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Належним чином завірену копію рішення суду невідкладно видати особам, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА