Постанова № 123257304, 25.11.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/1692/24 3/302/738/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.11.2024 селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 204-1 ч.2 КУпАП за протоколом серія ЗхРУ № 023897 від 05.11.2024, який складений інспектором прикордонної служби відділу ПС «Яблунівка» ОСОБА_1 , стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого (програміст), паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , яки виданий органом 8025 від 12.11.2020 року, РНОКПП НОМЕР_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався, номер телефону: НОМЕР_3 , -

В С Т А Н О В И В:

04.11.2024 року близько 19 год 30 хв прикордонним нарядом «Контрольний пост» спільно з прикордонним нарядом «Адміністративно-оперативна група» з офіцерами прикордонного оперативно-розшукового відділу (з м.д.н.п. НОМЕР_4 ) в межах контрольованого прикордонного району на ок.н.п. Торунь (територія Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області) було виявлено та затримано гр.України ОСОБА_2 , який спільно з гр.України ОСОБА_3 здійснили спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон групою осіб з фіксацією порушення ст.ст.9,12 Закону України «Про державний кордон України».

Ці дії ОСОБА_2 працівник прикордонної служби кваліфікував за ст.204-1 ч.2 КУпАП.

ОСОБА_2 в судове засідання на розгляд справи не з`явився, про таке повідомлений належно на його особистий засіб зв`язку, що вбачається з Довідки про доставку СМС-повідомлення.

Суд зазначає, що з огляду на практику, викладену в рішенні ЄСПЛ, зокрема у справі «Пономарьов проти України», заява N 3236/03, п.41, від 03.04.2008 сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain) від 07.07.1989).

25.11.2024 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_2 , згідно якого він визнає вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.2 КУпАП, щиро розкаюється, проти обставин, які викладені в протоколі, не заперечує, запевняє, що відповідні висновки він для себе зробив. Крім того, просить суд, враховуючи його тяжкий майновий стан, ту обставину, що він є студентом, вперше притягується до адмінвідповідальності, відсутність у справі обтяжуючих відповідальність обставин, не настання тяжких наслідків внаслідок вчинення правопорушення, застосувати до нього мінімальний розмір штрафу та відстрочити виконання цієї постанови на три місяці, бо він не має наразі постійного джерела прибутку. Також у клопотанні ОСОБА_2 висловив прохання розгляд справи проводити за його відсутності.

Статтею 204-1 ч. 1 КУпАП передбачено відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Статтею 204-1 ч. 2 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, які передбачені ч.1 ст.204-1 КУпАП, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою статті 204-1 КУпАП.

Згідно з ст.9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 12 ч.1 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.

Постановою КМУ № 1194 від 03.08.1998 із змінами і доповненнями передбачено, що Хустський район Закарпатської області є контрольованим прикордонним районом.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.2 КУпАП, підтверджується такими доказами:

- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 023897 від 05.11.2024, згідно якого ОСОБА_2 роз`яснено його права, передбачені ст.63 КУ та ч.1 ст.268 КУпАП, від дачі пояснень ОСОБА_2 відмовився, він отримав примірник протоколу 05.11.2024 року та підписав такий без доповнень та зауважень;

- протоколом про адміністративне затримання від 04.11.2024 року, який складений інспектором прикордонної служби відділу ПС «Яблунівка» ОСОБА_1 ;

- протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 04.11.2024, який складений інспектором прикордонної служби відділу ПС «Яблунівка» ОСОБА_1 ;

-поясненнями інспектора прикордонної служби відділу ПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_1 від 05.11.2024 року, згідно якими 04.11.2024 року близько 19 год. 30 хв. прикордонним нарядом «Контрольнии пост» спільно з прикордонним нарядом «Адміністративно-оперативна група» та 3 офіцерами прикордонного оперативного-розшукового відділу (з м.д.н.п. НОМЕР_4 ) в межах контрольованого прикордонного району на ок.н.п. НОМЕР_5 (територія Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області) було виявлено та затримано громадян України, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон у складі групи осіб. В ході проведення перевірочних заходів було встановлено, що особи не змогли пояснити чітку мету прибуття в контрольований прикордонний район та в подальшому зізналися, що мали намір незаконно перетнути державний кордон з України в Румунію у зв`язку з ухиленням від мобілізації та пошуком кращих умов життя. В подальшому на даних осіб було складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 204-1 КУпАП;

- довідкою про результати затримання 2-х громадян України на ділянці ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка складена старшим офіцером ОСОБА_4 , від 05.11.2024 року, згідно якої в ході опитування, громадянин України ОСОБА_5 пояснив що, у зв`язку з скрутним становищем вирішив шукати варіанти незаконного перетину державного кордону України з метою пошуку кращого життя на території Євросоюзу. Близько одного тижня назад ОСОБА_5 спілкуючись зі своїм знайомим на ім`я « ОСОБА_6 », який на даний час перебуває в Республіці Польща, останній повідомив, що має знайому особу, яка може допомогти незаконно перетнути державний кордон України та надав номер її мобільного телефону. Того ж дня, ОСОБА_5 зателефонував на вищевказаний номер та повідомив, що він від ОСОБА_6 , після чого особа сказала, що незаконний перетин коштує 8000 доларів США, оплата здійснюється частинами, спочатку потрібно буде оплатити половину вказаної суми, а після вдалого перетину-решту. На дану пропозицію ОСОБА_5 повідомив, що він ще подумає та запитає товариша чи міг би він піти разом з ним. Наступного дня, ОСОБА_5 прогулюючись зі своїм товаришем ОСОБА_7 запропонував останньому разом незаконно перетнути державний кордон України, але зазначив, що дана послуга коштуватиме 8000 доларів США, на що ОСОБА_8 погодився. Через декілька днів, зібравши повну суму коштів ОСОБА_5 зателефонував на вищенаведений номер та повідомив, що він готовий незаконно перетнути державний кордон України разом з своїм товаришем, на що йому невідома особа повідомила, що їм 04.11.2024 року о 10:00 потрібно прибути на заправку «ОККО», яка розташована в місті Рівне, по вулиці Дубенська. 04.11.2024 року ОСОБА_9 та ОСОБА_5 прибули на вказано місце, де з вікна транспортного засобу марки «Мерседес» чорного кольору їм рукою махнув водій. Підійшовши до водія останній повідомив, що речі потрібно покласти до багажника та сісти в автомобіль. Після того як вищевказані особи виконали вказівку водій вирушив в невідомому напрямку. Того ж дня, проїхавши близько чотирьох годин, водій зупинився на заправці «Стелс» в місті Івано-Франківськ, де наказав ОСОБА_10 та ОСОБА_11 залишити частину грошових коштів в розмірі 4000 доларів США та закордонні паспорти, після чого водій підійшов до таксиста, який знаходився поблизу заправки, та запропонував йому за грошові кошти в розмірі 7000 гривень підвезти ОСОБА_2 та ОСОБА_12 до селища Солотвино, на що останній погодився. Під час руху таксист запитав ОСОБА_2 та ОСОБА_12 чи мають вони якісь документи, що посвідчують особу та додав, що по дорозі будуть знаходитися блок-пости на яких перевіряють військово-облікові документи. На що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 повідомили, що окрім паспорту громадянина України нічого не мають при собі, тоді таксист додав, що під час перевірки на посту він пояснить військовим, що прямує до селища Солотвино з метою купівлі транспортного засобу. Рухаючись за вказаним маршрутом даних осіб було зупинено на контрольному пості, який розташований на околиці АДРЕСА_2 . Під час первинного опитування ОСОБА_8 та ОСОБА_5 не змогли вказати чітку мету свого перебування в прикордонному районі. В подальшому вищевказані особи зізнались, що мали намір незаконно перетнути державний кордон України. Пояснення ОСОБА_2 повністю співпадають з поясненнями ОСОБА_12 .

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.2 КУпАП, доведена достатніми, достовірними і належними доказами.

За вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 підлягає відповідальності.

При накладенні адмінстягнення з альтернативних видів, передбачених ст. 204-1 ч.2 КУпАП, суд зважає на таке: відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність винного; наявність обставин, що пом`якшують відповідальність винного, а саме щире каяття, визнання вини (п.1 ч.1 ст.34, ч.2 ст.34 КУпАП), особу винного, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався.

З огляду на вищенаведене суд прийшов до висновку, що на ОСОБА_2 слід накласти стягнення у виді мінімального штрафу у межах санкції ст. 204-1 ч.2 КУпАП, а саме у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Адже стягнення у виді адміністративного арешту є занадто суворим, враховуючи обставини вчинення правопорушення, наявність пом`якшуючих відповідальність обставин та особу винного.

Щодо клопотання ОСОБА_2 у частині відстрочки виконання цієї постанови, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Як на підставу для відстрочки виконання цієї постанови ОСОБА_2 посилається на те, що має важкий майновий стан, є студентом Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. академіка Степана Дем`янчука» (навчається за контрактною формою), про що надав відповідні підтвердження у виді довідки та наказу з університету. Однак ОСОБА_2 не надав в матеріали справи підтвердження, що має скрутне матеріальне становище, зокрема відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про свій дохід, також ОСОБА_2 не надав виписку з університету щодо вартості навчання за семестр, при цьому витяг та наказ з Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. академіка Степана Дем`янчука» датуються 15.08.2023 та 06.09.2023, тобто на час розгляду справи обставини, які зазначені в них, зокрема щодо навчання ОСОБА_2 , форми його навчання, могли змінитися, натомість згідно з матеріалами справи ОСОБА_2 при складанні протоколу зазначив, що є програмістом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_2 у частині відстрочки виконання цієї постанови суду не підлягає задоволенню, з огляду не доведення ним наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови або роблять його неможливим.

Витрати по сплаті судового збору покласти на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 280, 283-285, 304, 308 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 204-1 ч.2 КУпАП, і піддати його адмінстягненню у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить грошову суму 8500 грн, в користь держави.

В разі несплати штрафу добровільно в строк протягом 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, стягнути з ОСОБА_2 подвійний розмір штрафу в сумі 17 000 грн.

Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Зак.обл/Міжгірська ТГ/21081100, Код ЄДРПОУ 37975895, Рахунок UA208999980313020106000007423, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_2 605 грн 60 коп судового збору у користь держави.

Банківські реквізити для сплати судового збору: Отримувач-ГУК у м. Київ/22030106, Код ЄДРПОУ 37993783, Рахунок UA908999980313111256000026001, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Клопотання ОСОБА_2 в частині відстрочення виконання цієї постанови залишити без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в Закарпатський апеляційний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 294 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання три місяці.

Суддя: В. П. Кривка