Рішення № 123250906, 22.11.2024, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/1228/24

Провадження №2/567/439/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Гічиновська Я.В.

з участю

представника відповідача адвоката Полякова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором звернулось ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС".

В обґрунтування позову зазначає, що 27.05.2023 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1212-9371.

Зазначає, що вказаний договір було укладено в електронному вигляді, шляхом подання відповідачкою заяви на отримання кредиту і виконання дій, які свідчать про укладення договору.

Вказує, що враховуючи вимоги Закону України "Про споживче кредитування" та Закону України "Про електронну комерцію", ст.639 ЦК України, договір від 27.05.2023 є письмовим правочином та відповідає формі, визначеній ст.207, 208, 1047, 1055 ЦК України, оскільки укладений в письмовій формі, підписаний уповноваженими особами, що підтверджує досягнення сторонами всіх істотних умов договору.

Позивач зазначає, що умовами договору визначено, що позикодавець на умовах цього договору надає позичальнику кошти у позику на умовах фінансового кредиту, а позичальник зобов`язується отримати та повернути позику та сплатити суму процентів за користування позикою в порядку і в строк, визначений цим договором.

Вказує, що позикодавець виконав зобов`язання за вказаним договором та перерахував на картковий рахунок відповідачки позику у розмірі 18000 грн. строком на 300 днів, зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 2,50% в день (знижена процентна ставка) та 3,00% в день (стандартна процентна ставка), а відповідачка не повернула суму позики, чим порушила умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 26.04.2024 становила 151544 грн. 35 коп. та складалась з 17550 грн. простроченої заборгованості за кредитом і 133994 грн. 25 коп. простроченої заборгованості за нарахованими процентам.

З застосуванням щодо відповідачки програми лояльності шляхом часткового списання заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 80646 грн. 75 коп., просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором, яка складається з 17550 грн. простроченої заборгованості за кредитом і 53347 грн. 50 коп. простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

Ухвалою суду від 24.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам було встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Відповідачка подала відзив на позовну заяву, в якому, не оспорюючи кредитного договору, вказала на те, що позивач не надав пояснень щодо нарахування заборгованості за процентами, оскільки, на її думку, нараховані проценти не грунтуються на умовах договору та позивачем не надано первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення. Зазначає, при цьому, що згідно п.1.4 кредитного договору строк кредитування за договором становив 30 календарних днів.

Окрім того, зазначає, що при укладенні договору не розуміла спеціальної термінології, якою викладено договір, складений позивачем, в частині розміру відсотків за договором.

Вважає умови договору, за якими їй нараховано заборгованість за відсотками в розмірі 53347 грн. 50 коп., несправедливими, оскільки всупереч принципу добросовісності договору, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду їй, як споживачу послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Просить в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в поданій до суду заяві позов підтримав та просить розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому порядку.

Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав, з підстав та доводів, викладених у відзиві на позов.

Додатково пояснив, що відповідачка при укладенні договору не розуміла спеціальної термінології, якою викладено договір, складений позивачем, та вважала, що розмір відсотків, який їй слід сплатити за договором складав 9450 грн.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні з копії договору про відкриття кредитної лінії №1212-9371 від 27.05.2023 встановлено, що 27.05.2023 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого товариство відкрило для відповідачки невідновлювальну кредитну лінію, за якою надало їй кредит в сумі 18000 грн.

Заявлений строк користування кредитом складає 300 календарних днів з дня надання кредиту. Базовий період сплати відсотків становить 21 календарний день.

Відповідно до п.4.6 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка - 3,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою та/або пільговою процентною ставкою).

Згідно п.4.8. договору, строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику становить 300 днів (до 21.03.2024) з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі - строк кредитування). Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Відповідно до п.4.10. договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 180000 грн. та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом 162000 грн.

Пунктом 5.1. договору визначено, що позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит, проценти за користуванням кредитом та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) не пізніше, ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п.4.8. цього договору шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах (відкриття кредитної лінії (надання споживчого кредиту), які затверджені кредитодавцем та діють на дату цього договору). Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.

Відповідно до п.5.5. договору, розмір процентів за користування кредитом станом на останній день кожного поточного базового періоду, а також залишку заборгованості за кредитом зазначається у особистому кабінету позичальника.

Відповідно до п.11.1. Кредитного договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання кредиту. Укладаючи цей Договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця (https://kreditkasa.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Порядок укладання договорів в електронній формі визначено Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Зокрема, в ст.13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

З аналізу положень ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" вбачається,що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є CMC повідомлення з кодом, який зазначений у тексті договору у розділі Підписи сторін.

Водночас, ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до норм ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. При цьому, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст.207 ЦК України).

Статтею 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що договір №1212-9371 від 27.05.2023 про відкриття кредитної лінії є письмовим правочином, який відповідає формі визначеній ст.207, 208, 1047, 1055 ЦК України.

Даний договір відповідає вимогам ст.1054 ЦК України і доказів того, що він оспорювався відповідачкою не подано.

Перерахування грошових коштів відповідачці за договором №1212-9371 від 27.05.2023 у сумі 18000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК" та довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», які суд приймає як належні докази, оскільки позивач, будучи фінансовою установою (Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ІК 116 від 01.08.2013), відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є банківською установою, а отже не здійснює діяльність з відкриття рахунків, а перерахувало відповідачці кредитні кошти через АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі договору №4010 від 02.12.2019.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Згідно ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Частиною 1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Договором про відкриття кредитної лінії №1212-9371 від 27.05.2023 визначено, що ОСОБА_1 отримала в кредит грошові кошти зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,50% в день (знижена процентна ставка) та 3,00% в день (стандартна процентна ставка).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачкою умови договору не виконувалися, в повній мірі заборгованість та проценти за користування кредитом не сплачувалися.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти повністю в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а отже з відповідачки на користь позивача слід стягнути суму основного боргу в розмірі 17550 грн.

Договором про відкриття кредитної лінії №1212-9371 від 27.05.2023 обумовлено сукупну вартість кредиту в розмірі 27450 грн., яка включає 18000 грн. суми кредиту та 9450 грн. процентів за користування кредитними коштами. Термін повернення кредитних коштів (перший базовий період) складав 21 календарний день, а строк повернення кредитних коштів - до 21.03.2024.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, однак в порядку вказаної правової норми такої позовної вимоги заявлено не було. Тому суд не вправі вийти за межі заявлених вимог з огляду на дію принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Так, у тексті кредитного договору вказується й про те, що строк кредитування складає 300 календарних днів. Строк договору є рівними строку кредитування, однак в частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань.

При цьому зазначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 180000 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом в розмірі 162000 грн. (п.4.10 договору).

Реальна річна ставка процентна ставка на дату укладення цього договору складає 572465%. (п.4.9 договору).

Тобто, в наданій копії кредитного договору визначаються фактично три строки, в межах яких здійснюється повернення отриманих позичальником грошових коштів.

Тому при вирішенні спірних правовідносин суд вважає за необхідне застосувати положення contra proferentem.

В постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №352/1950/15-ц зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з ч.1 ст.637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст.213 цього Кодексу.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.05.2022 у справі №944/3046/20 зроблено висновок, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч.3, 4 ст.213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 9450 грн. та в 21 день відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом. Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до ч.4 ст.42 Конституції України, держава захищає права споживачів, а відповідно до п.5 ч.3 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Очевидно, що визначений розмір процентів є непропорційно великою сумою компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості кредиту), не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Правильність застосування положень п.5 ч.3 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" до зменшення заборгованості саме за процентами від суми позики, а не лише до неустойки, підтверджується постановою Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19.

Також, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину чи заперечень щодо його умов не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи.

Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 №543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 11.07.2013 у справі №1-12/2013 зазначав, що, з огляду на приписи ч.4 ст.42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Таким чином, оскільки борг по процентам за договором про відкриття кредитної лінії на даний час ОСОБА_1 повністю не сплачений, то в цій частині позовні вимоги слід частково задовольнити та стягнути з відповідачки на користь позивача 9450 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом.

При цьому судом береться до уваги і те, що розрахунок заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1212-9371 відповідачкою шляхом надання свого розрахунку не оспорювався та те, що відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, та при цьому суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку повністю не повернуті, та згідно ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення прав позивача, а відтак суд приходить до висновку, що кредитор вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків за їх користування.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 920 грн. 36 коп.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 141, 211, 258, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 27000 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1212-9371 від 27.05.2023 та 920 грн. 36 коп. витрат на сплату судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598),

відповідач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складено 25.11.2024.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.