Рішення № 12324684, 10.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2010 р.Справа № 9/227-10-4197 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА БІЗНЕСУ"; До відповідача: обслуговуючого кооперативу "ЗАТИШНЕ МІСТЕЧКО";

про стягнення 14510грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Сєнов Б.О. (за довіреністю);

Від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: 27.09.2010р. за вх. №7937 Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА БІЗНЕСУ" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення із Обслуговуючого кооперативу "ЗАТИШНЕ МІСТЕЧКО" (далі –Відповідач) 14 510 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст. 75 ГПК України. Про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА БІЗНЕСУ" та Обслуговуючим кооперативом "ЗАТИШНЕ МІСТЕЧКО" було укладено договір №11 про надання послуг з охорони об'єкту. За умовами п.1.1 договору, ТОВ "БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА БІЗНЕСУ" зобов'язувалося здійснити охорону території - офісу котеджного містечка за адресою: 65496, Одеська область, Овідіопольський район, масив №16 Таїровської сільської Ради.

Відповідно до п.2.1 та 3.1 договору, за отримані послуги Обслуговуючий кооператив "ЗАТИШНЕ МІСТЕЧКО" зобов'язувався сплачувати ТОВ "БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА БІЗНЕСУ" 5 124 грн. на місяць.

Однак, починаючи з квітня 2009 року, Відповідач без будь-яких підстав та повідомлень перестав сплачувати надані послуги, чим порушив вимоги чинного законодавства та зазначеного договору.

09 липня 2009 року Позивач, повідомленням №11, сповістив Відповідача про існуючу заборгованість в сумі 12 256 грн. з вимогою розрахуватися до 17.07.2009р. У відповідь на цю вимогу, керівник Обслуговуючого кооперативу "ЗАТИШНЕ МІСТЕЧКО" 10.07.2009р. вказав, що сплату гарантує.

Однак, по теперішній час вказана заборгованість не погашена.

Наявна та визнана Відповідачем заборгованість перед ТОВ "БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА БІЗНЕСУ" складає 12 256 грн. (за квітень 2009р. - 300 грн., за травень 2009р. –5 124 грн., за червень 2009р. –5 124 грн. та по 10.07.2009р. –1 708 грн.).

Згідно п. 4.6 договору, у випадку несвоєчасної оплати договірних послуг, Відповідач має сплатити пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не вище подвійної ставки НБУ, яка на 10.08.2010р. складає 7,75%, а подвійна –відповідно 15,5%.

З урахуванням вищевикладеного, сума пені за період прострочення (10.07.2009р. –15.09.2010р.) складає 2254 грн.

Таким чином загальна суму боргу, яку Позивач просить суд стягнути з Відповідача дорівнює 14510 грн.

21.10.2010р. за вх. №28211 представник Позивача надав суду уточнення до позовної заяви, відповідно до якої ТОВ "БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА БІЗНЕСУ" перерахувало суму штрафних санкцій (пені). На підставі цього, сума пені за період прострочення з 10.07.2009р. по 11.01.2010р. складає 1289,56 грн. Загальна сума боргу, у з’язку з кінцевим уточненням Позивача, дорівнює 13545,56 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

          Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що щтрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За положеннями ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

          Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути із Обслуговуючого кооперативу "ЗАТИШНЕ МІСТЕЧКО" (65496, Одеська область, Овідіопольський район, селище міського типцу Таїрове, вул. 40 років Перемоги, буд. 52, кв. 21, код ЄДРПОУ 35206099, р/р 2600680227 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА БІЗНЕСУ" (65069, м. Одеса, Суворовський район, вул. Капітана Кузнецова, 108, кв. 70, п/р 26002310145101 в ФАБ „Південний”, м. Одеса, МФО 328964, код ЄДРПОУ 34505545) основну заборгованість в сумі 12 256 грн., суму пені –1289,56 грн., витрати по державному миту в сумі 135,46 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Меденцев П.А.