Рішення № 12324666, 10.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2010 р.Справа № 8/28-10-3911 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Борисенко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Бойко О.І.,

від відповідача Прилепський І.А.,

розглянув позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ОДЕСА-БАНК” до Малого приватного підприємства „Віртус” про стягнення 3610,12 грн. та зобов’язання повернути майно вартістю 11070,49 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.09.2010 р. прийнято позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ОДЕСА-БАНК” до розгляду, порушено провадження у справі № 8/28-10-3911, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 20.09.2010 р.

За правилами ст.77 ГПК України в зв’язку з необхідністю отримання нових доказів у судовому засіданні 20.09.2010 р. оголошено перерву до 04.10.2010 р., у судовому засіданні 04.10.2010 р. розгляд справи відкладено на 20.10.2010 р., у судовому засіданні 20.10.2010 р. оголошено перерву до 25.10.2010 р., у судовому засіданні 25.10.2010 р. –до 10.11.2010 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їхніх представників.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.10.2010 р. за клопотанням позивача, погодженим з представником відповідача, продовжено строк розгляду спору до 18.11.2010 р. у порядку ч.3 ст.69 ГПК України.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 10.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відкрите акціонерне товариство „АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ОДЕСА-БАНК” (далі –ВАТ „АКБ „ОДЕСА-БАНК”) звернулось в господарський суд Одеської області з позовною заявою до Малого приватного підприємства „Віртус” (далі –МПП „Віртус”) про:

-          стягнення заборгованості за вересень 2008 р. у сумі 1841,25 грн. та жовтень 2008 р. у сумі 1225,87 грн. по договору від 30.01.2005 р. № 1 на збирання (інкасацію) грошової виручки, а також за вересень та жовтень 2008 р. у розмірі 425,00 грн., листопад 2008 р. у розмірі 61,00 грн., грудень 2008 р. у розмірі 57,00 грн. по договору банківського рахунку від 01.07.2005 р. № 522/05 на здійснення розрахунково-касового обслуговування;

-          зобов’язання повернути металопластикові конструкції відділення вартістю 11070,49 грн.

Обґрунтовуючи позов, ВАТ „АКБ „ОДЕСА-БАНК” посилається на положення ст.ст.525,526,625 ЦК України та вказує, що ним надано послуги зі збирання (інкасації) грошової виручки та обслуговування банківського рахунку, які МПП „Віртус” не оплачено. Крім того, останнє незаконно утримує металопластикові конструкції, в яких знаходилось відділення банку, розташоване в продовольчому магазині відповідача на підставі договорів оренди.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказав, що названі договори виконувались неналежним чином, а металопластикові конструкції вартістю 11070,49 грн. взагалі не передавались, тому в задоволенні позову слід відмовити.

В судовому засіданні 04.10.2010 р. представником позивача надано письмові пояснення, в яких наведені додаткові обґрунтування раніше заявлених вимог та нові доводи стосовно порушення відповідачем діючого законодавства, які полягають у неналежному виконанні умов договору про надання банківських послуг по системі „Клієнт-Банк” з використанням документів у електронному вигляді від 01.07.2005 р. № 9076/pfx, внаслідок чого в період з 01.10.2008 р. по 31.12.2008 р. виник борг у сумі 50 грн. щомісячно (всього 150 грн.).

Господарський суд відзначає, що ч.4 ст.22 ГПК України передбачено, що... до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вищий господарський суд України в абз.2 п.п.3.7 п.3 роз’яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 р. № 02-5/289 та п.20 інформаційного листа „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” від 29.09.2009 р. № 01-08/530 звернув увагу на те, що підставою позову є ті обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

В тексті позову заборгованість у сумі 150 грн., яку в наданих 04.10.2010 р. поясненнях представник ВАТ „АКБ „ОДЕСА-БАНК” назвав боргом за договором від 01.07.2005 р. № 9076/pfx, входила до складу вимог, заявлених у зв’язку з неналежним виконанням договору від 01.07.2005 р. № 522/05. Зазначене свідчить про те, що позивачем шляхом подання в судовому засіданні 04.10.2010 р. письмових пояснень викладено в іншій редакції обставини, якими він обґрунтовує свою вимогу до відповідача, а, відтак, змінено підставу позову на суму 150 грн.

Враховуючи викладене, той факт, що така процесуальна дія як зміна підстави позову після переходу до розгляду справи по суті прямо заборонена ч.4 ст.22 ГПК України (розгляд справи по суті, якому передувало ознайомлення сторін з правами та обов’язками, розпочався в засіданні 20.09.2010 р.), господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 150 грн. підлягають розгляду згідно із підставою, вказаною у первісній редакції позову, якою є невиконання договору від 01.07.2005 р. № 522/05. При цьому ВАТ „АКБ „ОДЕСА-БАНК” вправі подати іншу позовну заяву, в якій підставою позову про стягнення з МПП „Віртус” 150 грн. назвати неналежне виконання договору від 01.07.2005 р. № 9076/pfx.

Не приймаються до уваги усні пояснення представника позивача відносно того, що зміни підстави позову не відбулось, оскільки банківські послуги по системі „Клієнт-Банк” з використанням документів у електронному вигляді є частиною послуг з обслуговування рахунку, т.я. такі доводи умовами договорів не підтверджено. Окрім цього, як вбачається з представлених позивачем документів, вищенаведені угоди мають різний зміст господарських зобов’язань.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши обґрунтованість доводів сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

30.05.2005 р. між ЗАТ „АКБ „ОДЕСА-БАНК” та МПП „Віртус” укладено договір № 1 на збирання (інкасацію) грошової виручки, згідно умов якого Банк проводить приймання грошової виручки Клієнта, обробку та своєчасне зарахування на рахунок Клієнта № 260036709, а Клієнт сплачує Банку за надані послуги комісію у розмірі 0,1% від суми зданої грошової виручки, яку (комісію) додатковою угодою від 01.05.2006 р. зменшено до 0,075%. Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата послуг за збирання грошової виручки проводиться Клієнтом щомісячно, не пізніше 3-х банківських днів по закінченню календарного місяця, самостійно.

На виконання договору Банком надано відповідні послуги у вересні та жовтні 2008 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями прибутково-видаткових касових ордерів та супровідними відомостями на сумки з грошовою виручкою.

Клієнтом в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,901,903 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України та умов договору не сплачено вартість послуг за вересень 2008 р. в сумі 1841,25 грн. та жовтень 2008 р. в сумі 1225,87 грн. (всього – 3067,12 грн.), не дивлячись на те, що строк проведення оплати згідно п.4.2 договору настав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3067,12 грн. заборгованості за договором на збирання (інкасацію) грошової виручки підлягають задоволенню.

Крім того, 01.07.2005 р. між ЗАТ „АКБ „ОДЕСА-БАНК” та МПП „Віртус” укладено договір банківського рахунку № 522/05 на здійснення розрахунково-касового обслуговування, за змістом якого Банк відкриває для Клієнта поточний рахунок № 260036709 та здійснює в інтересах Клієнта будь-які банківські операції, передбачені для розрахунків даного виду чинним в Україні законодавством, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, а Клієнт використовує зазначений рахунок та оплачує відповідні послуги Банку згідно діючих тарифів. Тариф за перерахування платіжних документів через СЕП Банком встановлено в розмірі 1 грн. за документ, що підтверджується Протоколом засідання тарифного комітету АКБ „ОДЕСА-БАНК” від 07.07.2005 р. № 14. Пунктом 5.4 договору передбачено, що Клієнт доручає Банку щомісячно списувати належні до сплати кошти з його рахунків.

На виконання договору Банком за вказівкою Клієнта здійснено в його інтересах 375 банківських операцій по рахунку в період з 30.09.2008 р. по 30.10.2008 р., 11 банківських операцій по рахунку в період з 31.10.2008 р. по 27.11.2008 р., 7 банківських операцій по рахунку в період з 28.11.2008 р. по 31.12.2008 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку № 260036709.

Клієнтом в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,1066 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України та умов договору не сплачено вартість послуг за вересень та жовтень 2008 р. у розмірі 375,00 грн., листопад 2008 р. у розмірі 11,00 грн., грудень 2008 р. у розмірі 7,00 грн. (не звільняє Клієнта від обов’язку сплатити борг узгодження сторонам в п.5.4 договору можливості Банку щомісячно списувати належні до сплати кошти з рахунків Клієнта, оскільки за поясненнями представника позивача будь-яких списань не проводилось, борг на теперішній час не погашено, стягнення його в судовому порядку зумовлено потребою ліквідаційної комісії Банку).

З огляду на зазначене, позов в частині стягнення 393,00 грн. боргу за договором банківського рахунку на здійснення розрахунково-касового обслуговування також слід задовольнити.

Не приймаються до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що договори про надання послуг зі збирання (інкасації) грошової виручки та на здійснення розрахунково-касового обслуговування належним чином не виконувались, т.я. листи, представлені в обґрунтування наведеного твердження, в т.ч. Управління НБУ в Одеській області від 24.11.2008 р. № 15-23/7780, свідчать про виникнення спору між сторонами в процесі виконання договору від 03.09.2008 р. № 177/08 про кредитування поточного рахунку (овердрафт –класичний), вимоги про стягнення заборгованості за яким позивачем не заявлялись.

Між тим, ВАТ „АКБ „ОДЕСА-БАНК” помилково заявлено до стягнення 50 грн. щомісячно як заборгованість за жовтень –грудень 2008 р. за договором банківського рахунку на здійснення розрахунково-касового обслуговування, адже зазначена сума пов’язана з виконанням іншого правочину, а саме договору про надання банківських послуг по системі „Клієнт-Банк” з використанням документів у електронному вигляді від 01.07.2005 р. № 9076/pfx, що фактично підтверджено позивачем шляхом подання в судовому засіданні 04.10.2010 р. письмових пояснень, якими змінено підставу позову.

Відтак, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 150 грн. боргу за договором банківського рахунку на здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Крім того, не підлягає задоволенню й позов Банку про зобов’язання повернути металопластикові конструкції відділення вартістю 11070,49 грн. у зв’язку з тим, що надані з метою доведення правомірності вимог документи (довідка про балансову вартість від 30.08.2010 р. № 25-04-ЛК/754, інвентаризаційний опис малоцінних необоротних матеріальних активів від 01.09.2009 р. № 10, інвентарна картка обліку основних засобів № 1219, довідка про місцезнаходження безбалансових відділень станом на 23.07.2009 р., договорів оренди приміщення в продовольчому магазині МПП „Віртус” за адресою: м. Одеса, вул. Балківська,143, наказ від 05.11.2008 р. № 180 про тимчасове припинення діяльності відділень АКБ „ОДЕСА-БАНК”, інвентарна книга за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р.) жодним чином обов’язкові для встановлення у даному випадку факти передачі та знаходження у відповідача металопластикових конструкцій відділення вартістю 11070,49 грн. не підтверджують.

На підставі ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,38,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Малого приватного підприємства „Віртус” (65005, м. Одеса, вул. Банківська, 143; код 22465679; рах. № 26007042293701 в Філії „ОРУ” в ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит”, МФО 328823) на користь Відкритого акціонерного товариства „АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ОДЕСА-БАНК” (65029, м. Одеса, вул. Князівська, 32; код 19361350; накопичувальний рахунок № 32074100801 в Управління НБУ в Одеській області, код банку 328027) 3460/три тисячі чотириста шістдесят/грн. 12 коп. заборгованості за надані послуги, 34/тридцять чотири/грн. 60 коп. державного мита та 55/п’ятдесят п’ять/грн. 62 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 15.11.2010р.

Суддя