Рішення № 123246344, 15.11.2024, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/414/24

Провадження № 2/474/157/24

РІШЕННЯ

Іменем України

15.11.24р. с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

встановив:

10.04.2024р. Акціонерне товариство Державний ощадний банк України (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 34 від 09.10.2008р. у розмірі 264 218 грн. 35 коп. з яких: 141 279 грн. 29 коп. - пені; 104 889 грн. 00 коп. - суми втрат від інфляції; 18 050 грн. 06 коп. - 3% річних по прострочених сумах.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що 09.10.2008р. між ВАТ Державний ощадний банк України, назву якого було змінено на АТ Державний ощадний банк України, та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 34 відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 42 000 грн. 00 коп. строком на 10 років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 08.01.2018р. на споживчі цілі.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором вказаної дати між сторонами також був укладений іпотечний договір відповідно до умов якого остання передала в іпотеку банку належний їй на підставі власності житловий будинок з надвірними будівлями та земельною ділянкою загальною площею 0,15га за адресою: АДРЕСА_1 .

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість.

Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 30.06.2011р. у справі № 2-115/2011 тз ОСОБА_1 на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором, що утворилася станом на 30.06.2011р. та становила 75 132 грн. 58 коп., з яких: 30 450 грн. 00 коп. - основний борг, 11 200 грн. 00 коп. - прострочений основний борг, 22 737 грн. 53 коп. - прострочені відсотки за користування кредитом, 10 078 грн. 48 коп. - пеня та 666 грн. 57 коп. - комісія.

Вказане рішення перебуває на примусовому виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та не виконане в повному обсязі.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував позичальнику та заявляє до стягнення з відповідача інфляційні витрати та 3% річних, які станом на 05.03.2024р. становлять:

- сума витрат інфляції: по простроченому основному боргу - 59 210 грн. 55 коп. та 45 678 грн. 45 коп. - по простроченим процентам за користування кредитом;

- 3% річних: по основному боргу - 10 404 грн. 42 коп. та по процентам за користування кредитними коштами - 7 645 грн. 64 коп.

Також позивач вказував на те. що п. 5.1 кредитного договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах обумовлених у договорі та законодавством України, відшкодовують завдані збитки понад неустойку (пеню, штраф).

За змістом п. 5.2 договору кредиту сторони узгодили, що за порушення взятих на себе зобов`язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування ним, інших платежів за договором, позичальник зобов`язується сплатити кредитору пеню у розмірі 0,06% від суми неоплаченого платежу.

Таким чином позивач, на підставі ст. 549 ЦК (неустойка) та п. 5.2 кредитного договору просить стягнути з відповідачки на свою користь нараховану пеню у розмірі 141 279 грн. 29 коп.

Він же вказує, що у зв`язку з провадженням на території України з 01.03.2020р. карантину з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби та введення з 24.02.2022р. воєнного стану, загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 264 218 грн. 35 коп., яка складається з пені, суми витрат від інфляції, 3% річних по прострочених сумах, у вищевказаних розмірах.

14.11.2024р. представниця позивача ОСОБА_2 надала до суду заяву, в якій просила долучити до матеріалів справи копію позовної заяви (в редакції від 30.06.2011р.) Прокурора Врадіївського району Миколаївської області в інтересах держави в особі АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, розглянутої та задоволеної судом в повному обсязі в межах справи № 2-115/2011 з розрахунком, копію листа № 27953 від 11.11.2024р. відділу державної виконавчої служби. У заяві вказує, що у рішенні суду № 2-115/2011 з відповідачки на користь позивачки стягнуто кредитну заборгованість у розмірі 75 132 грн. 58 коп., однак складові такої не вказано. Разом з тим саме з позовної заяви вбачаються складові такої заборгованості, а саме: 30 132 грн. 00 коп. - залишок стандартної заборгованості, 11 200 грн. 00 коп. - сума простроченої заборгованості, 22 737 грн. 53 коп. - сума прострочених відсотків, 10 078 грн. 48 коп. - пеня та 666 грн. 57 коп. - комісія.

Представниця позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні 04.10.2024р. позовні вимоги підтримала. В судове засідання призначене на 15.11.2024р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас, 15.11.2024р. звернулася до суду із заявою про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження, в якій просила позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання призначені на 04.10.2024р. та 15.11.2024р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки не повідомила. Водночас, 15.11.2024р. звернулася до суду із заявою про розгляд справи у її відсутність, в якій просила винести рішення згідно вимог чинного законодавства.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив письмові докази, судом встановлено наступне.

09.10.2008р. між ВАТ Державний ощадний банк України та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 690 (далі - кредитний договір) про надання останній кредиту на споживчі цілі в сумі 42 000 грн. 00 коп. зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 20,5% річних, з визначенням строку надання кредиту - 10 років, з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 08.10.2018р.

За умовами пункту 1.5 кредитного договору позичальник щомісячно, до 7 числа місяця, наступного за звітним зобов`язався проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 350 грн. та сплачувати проценти нараховані банком на залишок заборгованості, починаючи з 09.10.2008р. шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань з рахунків відкритих в ВАТ Ощадбанк. Останнє погашення здійснюється не пізніше 08.10.2018р.

Виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором забезпечується нотаріально посвідченим договором іпотеки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (розділ 2 кредитного договору, нотаріально посвідчений іпотечний договір від 09.10.2008р. зареєстрований в реєстрі за № 1677).

У розділі 3 кредитного договору сторони погодили порядок дострокового погашення кредиту, зокрема, що банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому, або у визначеній банком частині, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за кредитним договором, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником будь-яких зобов`язань за цим договором або невиконання чи не належного виконання позичальником будь-яких зобов`язань за іпотечним договором, у тому числі, але не виключно, у випадку: затримання сплати частини кредиту та/або процентів за користування ним, належних до сплати комісійних винагород, інших платежів на один календарний місяць, що кореспондується із правом банку вимагати дострокового повернення кредиту погодженого сторонам у п.п. 4.2.2 п. 4.2 розділу 4 кредитного договору.

Згідно пункту 5.2 кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов`язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов`язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,06% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У пункті 7.8 кредитного договору сторони домовилися про збільшення строків позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України до трьох років для всіх грошових зобов`язань позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені), що передбачені умовами цього договору.

Додатком до кредитного договору є Таблиця обчислення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки станом на 07.10.2008р., та Графік погашення кредиту і відсотків за ним, згідно кредитного договору № 690 від 09.10.2008р., з яких вбачається період кредитування (вчинення щомісячних платежів по кредиту) починаючи з жовтня 2008р. та закінчуючи жовтнем 2018р., з зазначенням основної суми кредиту сукупно, як 42 000 грн. (з визначенням щомісячних платежів на її погашення - 350грн./міс), та процентів у вказаний період, сукупно, як 43 396 грн. 20 коп., а також комісій, вартості страхових платежів, вартості послуг нотаріуса.

З уточненої позовної заяви вих. № 1875 від 30.06.2011р. прокурора Врадіївського району Миколаївської області в інтересах держави в особі АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, вбачається, що прокурор просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 690 від 09.10.2008р. укладеним між ВАТ Державний ощадний банк України та відповідачкою суму боргу, яка станом на 30.06.2011р. складала 75 132 грн. 58 коп., з яких: 30 450 грн. 00 коп. - залишок стандартної заборгованості, 11 200 грн. 00 коп. сума простроченої заборгованості, 22 737 грн. 53 коп. - сума прострочених відсотків, 10 078 грн. 48 коп. - пеня та 666 грн. 57 коп. - комісія.

З розрахунку заборгованості наданому позивачем до позову у 2011р. вбачається, що він виконаний за період з 09.10.2008р. по 30.06.2011р. Складові заборгованості: 30 450 - залишок стандартної заборгованості, 11 200 грн. 00 коп. - сума простроченої заборгованості, 22 737 грн. 53 коп. - сума прострочених відсотків, 10 078 грн. 48 коп. - пеня та 666 грн. 57 коп. - комісія. З цього ж розрахунку вбачається, що відповідачкою було сплачено кошти на погашення кредиту 09.10.2008р. у розмірі 886 грн. 56 коп., з яких 350 грн. 00 коп. було зараховано в рахунок погашення основного боргу, після чого його сума вже становила 41 650 грн. 00 коп., та 536 грн. 56 коп. були зараховані в рахунок відсотків. Після вказаної дати будь які платежі на погашення заборгованості за кредитним договором відповідачкою не вчинялися.

Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 30.06.2011р. у справі № 2-115/2011р. за позовом прокурора Врадіївського району в інтересах держави в особі ПАТ Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості розмірі 75 132 грн. 58 коп. вказаний позов задоволено, та стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість у заявленому розмірі. Крім того ухвалюючи вказане рішення суд послався на ст. 1050 ЦК України, яка передбачає, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому. Рішення суду набрало законної сили 11.07.2011р.

Згідно з Інформацією від 05.03.2024р. про виконавче провадження номер 64434682 з виконання виконавчого листа від 20.07.2011р. № 2-115/2011 виданого Врадіївським районним судом за яким боржником є ОСОБА_1 та стягувачем АТ Ощадбанк, виконавче провадження - відкрито.

Позивачем на підтвердження позовних вимог надано виписки по рахункам за період 09.10.2008р. по 05.03.2024р., розрахунки заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № 690 від 09.10.2008р. станом на 05.03.2024р. (розрахунок основного боргу, розрахунок процентів за користування кредитом, розрахунок суми витрат від інфляції по простроченому основному боргу, розрахунок суми витрат від інфляції по прострочених процентах, розрахунок 3% річних по всіх сумах простроченого основного боргу, розрахунок 3% по всіх сумах прострочених процентах, розрахунок пені по кредиту та відсоткам), з яких вбачається, що борг відповідачки перед позивачем наступний: борг по кредиту прострочений - 41 650 грн. 00 коп.; сума прострочених процентів по кредиту - 22 971 грн. 44 коп.; сума витрат інфляції: по простроченому основному боргу - 59 210 грн. 55 коп. та 45 678 грн. 45 коп. - по простроченим процентам за користування кредитом; 3% річних: по основному боргу - 10 404 грн. 42 коп. та по процентам за користування кредитними коштами - 7 645 грн. 64 коп.; пеня - 141 279 грн. 29 коп.

З цих же документів (виписки, розрахунку процентів за користування кредитом) вбачається, що позивачем починаючи з 01.07.2011р. (після ухвалення 30.06.2011р. рішення суду про стягнення заборгованості (в тому числі всієї суми заборгованості по основному боргу яку отримала позичальниця за кредитним договором як 42 000 грн. (з яких 350 грн. нею були погашені), тобто достроково) по 31.10.2012р. нараховувалися проценти за користування кредитом, сума яких станом на 31.10.2012р. становила 34 156 грн. 95 коп. При цьому з цього ж розрахунку вбачається, що 29.11.2012р. відбулося списання надлишково нарахованих відсотків по кредиту на суму 7 115 грн. 22 коп., після чого заборгованість по процентам становила 27 041 грн. 73 коп. та 23.12.2015р. відбулося зменшення суми нарахованих відсотків згідно рішення КК № 180 від 22.12.2015р. та рішення суду від 30.06.2011р., на суму 4 070 грн. 29 коп., після чого сума боргу за процентами становила 22 971 грн. 44 коп.

З виписки та розрахунку суми витрат від інфляції по простроченому основному боргу вбачається, що вона розрахована позивачем виходячи із суми боргу як 41 650 грн. 00 коп. (підсумовуючи помісячні платежі), виходячи із термінів сплати/перенесення на прострочку щомісячних платежів за кредитом (помісячно) та виходячи із періоду, за який визначається індекс інфляції починаючи з липня 2011р. по лютий 2022р., помісячно, та індексу інфляції в цілому за вказаний період у %. Та сума розрахованого індексу інфляції за вказаним видом платежу становить 59 210 грн. 55 коп.

Згідно з випискою та розрахунку суми витрат від інфляції по прострочених процентах складених позивачем вбачається, що вони розраховані позивачем виходячи із нарахованих та несплачених процентів загальною сумою 34 156 грн. 95 коп. (тобто без списання та зменшення, як заявлено у розрахунку по процентах), а саме: 1) період за який нараховано проценти за користування кредитом - 30/04/2011-31/05/2011 сума нарахованих процентів - 7 115 грн. 22 коп., індекс інфляції в цілому 98,30% за період липень 2011р. - листопад 2012р. = інфляційні втрати 0; період за який нараховано проценти за користування кредитом - 30/04/2011-31/05/2011 сума нарахованих процентів - 4 070 грн. 29 коп., індекс інфляції в цілому 164,40% за період липень 2011р. - грудень 2015р., інфляційні втрати = 2 621 грн. 27 коп.; 3) період за який нараховано проценти за користування кредитом - 30/04/2011-31/05/2011 сума нарахованих процентів - 9 423 грн. 29 коп., індекс інфляції в цілому 284,60% за період липень 2011р. - лютий 2022р., інфляційні втрати = 17 395 грн. 39 коп.; 4) період за який нараховано проценти за користування кредитом - 31/05/2011-30/06/2012 сума нарахованих процентів - 699 грн. 86 коп., індекс інфляції в цілому 288,10% за період липень 2012р. - лютий 2022р., інфляційні втрати = 1 316 грн. 44 коп.; 5) період за який нараховано проценти за користування кредитом - 30/06/2012-31/08/2012 сума нарахованих процентів - 723 грн. 19 коп., індекс інфляції в цілому 289,50% за період вересень 2012р. - лютий 2022р., інфляційні втрати = 1 370 грн. 45 коп.; 6) період за який нараховано проценти за користування кредитом - 31/08/2012-31/10/2012 сума нарахованих процентів - 723 грн. 19 коп., індекс інфляції в цілому 289,20% за період листопад 2012р. - лютий 2022р., інфляційні втрати = 1 368 грн. 28 коп.; 7) період за який нараховано проценти за користування кредитом - 31/10/2012-31/10/2012 сума нарахованих процентів - 11 401 грн. 91 коп., індекс інфляції в цілому 289,50% за період грудень 2012р. - лютий 2022р., інфляційні втрати = 21 606 грн. 62 коп. Та сума розрахованого індексу інфляції за вказаним видом платежу становить 45 678 грн. 45 коп.

3% річних по всіх сумах простроченого основного боргу відповідно до виписки по рахункам та розрахунку 3% річних по всіх сумах простроченого основного боргу становить всього 10 404 грн. 42 коп. При цьому такі проценти розраховані позивачем виходячи із суми боргу як 41 650 грн. 00 коп. (підсумовуючи помісячні платежі), виходячи із термінів сплати/перенесення на прострочку щомісячних платежів за кредитом (помісячно) та виходячи із періоду, за який розраховуються 3% річних починаючи з 30.06.2011р. по 23.02.2022р., помісячно, та кількості днів, максимально як 3 892.

Відповідно до виписки та розрахунку 3% по всіх сумах прострочених процентах такі проценти розраховані позивачем виходячи із суми нарахованих та несплачених процентів загальною сумою 34 156 грн. 95 коп. (в загальному), виходячи із термінів сплати/перенесення на прострочку щомісячних платежів за кредитом (помісячно) та виходячи із періоду, за який розраховуються 3% річних, починаючи з 30.06.2011р. по 23.02.2022р. Зокрема: період за який нараховано проценти за користування кредитом - 30/04/2011-31/05/2011 сума нарахованих процентів - 7 115 грн. 22 коп., за період червень 2011р. - листопад 2012р., кількість днів прострочення 519 = 303 грн. 52 коп.; 2) період за який нараховано проценти за користування кредитом - 30/04/2011-31/05/2011 сума нарахованих процентів - 4 070 грн. 29 коп., за період червень 2011р. - грудень 2015р., кількості днів як 1 638 = 547 грн. 98 коп.; 3) період за який нараховано проценти за користування кредитом - 30/04/2011-31/05/2011 сума нарахованих процентів - 9 423 грн. 29 коп., за період червень 2011р. - лютий 2022р., кількості днів як 3 892 = 3 014 грн. 42 коп.; 4) період за який нараховано проценти за користування кредитом - 31/05/2011-30/06/2012 сума нарахованих процентів - 699 грн. 86 коп., за період липень 2012р. - лютий 2022р., кількості днів 3 517 = 202 грн. 31 коп.; 5) період за який нараховано проценти за користування кредитом - 30/06/2012-31/08/2012 сума нарахованих процентів - 723 грн. 19 коп., за період вересень 2012р. - лютий 2022р., кількості днів як 3 453 = 205 грн. 25 коп; 6) період за який нараховано проценти за користування кредитом - 31/08/2012-31/10/2012 сума нарахованих процентів 723 грн. 19 коп., за період листопад 2012р. - лютий 2022р., кількості днів як 3 395 = 201 грн. 80 коп.; 7) період за який нараховано проценти за користування кредитом - 31/10/2012-31/10/2012 сума нарахованих процентів - 11 401 грн. 91 коп., за період грудень 2012р. - лютий 2022р., кількості днів як 3 383 = 3 170 грн. 36 коп.

З виписки та розрахунку пені по кредиту та відсотках вбачається, що вона розрахована за періоди, починаючи з 04.08.2011р. по 11.03.2020р., та становить сукупно 141 279 грн. 29 коп. У розрахунку сума заборгованості на яку вона нараховуються, її складові та процентна ставка не зазначені.

Доказів які б спростовували надані позивачем розрахунки та доводили б повне виконання боржником кредитних зобов`язань відповідачкою суду не надано.

Встановив вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.

Водночас, щодо обґрунтованості позовних вимог, з огляду на приписи чинного законодавства, в сфері кредитних правовідносин слід зазначити таке.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому ст.ст. 76-80 та 82 ЦПК України визначено поняття доказів, їх належності, допустимості, достатності та достовірності, а також підстави звільнення від доказування.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та обумовлену у договорі неустойку припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018р. у справі № 202/4494/16-ц, від 09.09.2024р. у справі № 463/2517/22.

Таким чином, у кредитодавця/позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти та пеню після закінчення строку його дії, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Судом встановлено, що рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 30.06.2011р. у справі № 2-115/2011р. за позовом прокурора Врадіївського району в інтересах держави в особі ПАТ Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості розмірі 75 132 грн. 58 коп. вказаний позов задоволено, та стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість у заявленому розмірі. Крім того ухвалюючи вказане рішення суд послався на ст. 1050 ЦК України, яка передбачає, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому. Рішення суду набрало законної сили 11.07.2011р.

При цьому, як зазначено у уточненій позовній заяві в межах цієї цивільної справи № 2-115/2011 заборгованість станом на 30.06.2011р. складала 75 132 грн. 58 коп., її складові наступні: 30 450 грн. 00 коп. - залишок стандартної заборгованості, 11 200 грн. 00 коп. - сума простроченої заборгованості, 22 737 грн. 53 коп. - сума прострочених відсотків, 10 078 грн. 48 коп. - пеня та 666 грн. 57 коп. - комісія. З розрахунку заборгованості наданому позивачем у межах справи № 2-115/2011 вбачається, що він виконаний за період з 09.10.2008р. по 30.06.2011р., відповідачкою було сплачено кошти на погашення кредиту 09.10.2008р. у розмірі 886 грн. 56 коп., з яких 350 грн. 00 коп. було зараховано в рахунок погашення основного боргу, після чого його сума вже становила 41 650 грн. 00 коп., та 536 грн. 56 коп. були зараховані в рахунок відсотків, після вказаної дати будь які платежі на погашення заборгованості за кредитним договором відповідачкою не вчинялися.

Тобто, 30.06.2011р. відбулося дострокове стягнення заборгованості з відповідачки за кредитним договором № 690 від 09.10.2008р.

Отже, позивач використав право вимоги дострокового повернення заборгованості за кредитним договором, звернувшись до суду з відповідним позовом, чим змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, неустойки та інших платежів за договором, тому його вимоги щодо стягнення пені у розмірі 141 279 грн. 29 коп. на підставі п. 5.2 кредитного договору № 690 від 09.10.2018р., про що ним заявлено у позовній заяві, не підлягають задоволенню.

У Постанові Великої Палати Верховного суду від 05.04.2023р. у справі № 910/4518/16 зазначено про те, що зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст.і 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за користування кредитом поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положення ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З наведених підстав судом не береться до уваги визначена позивачем при розрахунку інфляційних втрат та 3% річних сума процентів, яка збільшувалася за рахунок нарахування таких після 30.06.2011р. (постановлення рішення суду).

А тому виходячи із суми процентів у розмірі 22 737 грн. 53 коп. станом на 30.06.2011р. (ухвалення рішення суду), які входили у розмір загальної заборгованості по кредиту як 75 132грн. 58 коп., сума 3% річних на суму прострочених відсотків розрахована за формулою: сума боргу х процентну ставку (3) / 100% х кількість днів прострочення / кількість днів у році (у даному випадку з 01.07.2011р. по 23.02.2022р. як 3981) становить 7 266 грн. 09 коп.

Також виходячи із суми основного боргу у розмірі 41 650 грн. 00 коп. (залишок стандартної заборгованості та простроченої заборгованості) станом на 30.06.2011р. (ухвалення рішення суду), які входили у розмір загальної заборгованості по кредиту як 75 132 грн. 58 коп., сума 3% річних по всіх сумах простроченого основного боргу прострочених відсотків розрахована за формулою: сума боргу х процентну ставку (3) / 100% х кількість днів прострочення / кількість днів у році (у даному випадку з 01.07.2011р. по 23.02.2022р. як 3981) становить 13 309 грн. 74 коп.

Інфляційні втрати розраховані наступним чином: суму боргу х (сукупний індекс інфляції (добуток щомісячних індексів за відповідний період, а саме починаючи з липня 2011р. по лютий 2022р.), що у результаті склало 3,07231319% / 100% - суму боргу.

За такого інфляційні втрати по простроченому основному боргу у вказаний період становлять 86 298 грн. 80 коп. та по прострочених відсотках - 47 112 грн. 16 коп.

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідачки, на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні витрати та 3% річних, які становлять:

- сума витрат інфляції: по простроченому основному боргу - 59 210 грн. 55 коп. та 45 678 грн. 45 коп. - по простроченим процентам за користування кредитом;

- 3% річних: по основному боргу - 10 404 грн. 42 коп. та по процентам за користування кредитними коштами - 7 645 грн. 64 коп.

Виходячи з диспозитивності цивільного процесу, саме вказані Банком суми при розрахунку інфляційних втрат по простроченому основному боргу як 59 210 грн. 55 коп., інфляційних втрат по прострочених процентах як 45 678 грн. 45 коп. та 3 % річних по всіх сумах простроченого основного боргу як 10 404 грн. 42 коп. підлягають стягненню з відповідачки саме в заявлених банком розмірах.

При цьому 3% річних які розраховані позивачем у розмірі як 7 645 грн. 64 коп. та заявлені ним до стягнення, підлягають стягненню у розмірі 7 266 грн. 09 коп., з вищенаведених підстав.

Тому вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, в вищевказаних розмірах.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 963 грн. 28 коп., понесені позивачем при подачі позову слід стягнути з відповідачки на його користь пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 838 грн. 17 коп. (46,38%). Судовий збір в сумі 2 125 грн. 11 коп. покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (код ЄДРПОУ 09326464, інд. 54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське Шосе, 50) заборгованість за кредитним договором від 09.10.2008р. станом на 05.03.2024р. у розмірі 122 559 (сто двадцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 51 коп., з яких: сума витрат інфляції по простроченому основному боргу - 59 210 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті десять) грн. 55 коп.; сума витрат інфляції по прострочених процентах 45 678 (сорок п`ять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 45 коп.; 3% річних по всіх сумах простроченого основному боргу - 10 404 (десять тисяч чотириста чотири) грн. 42 коп.; 3% річних по всіх сумах прострочених процентах - 7 266 (сім тисяч двісті шістдесят шість) грн. 09 коп.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (код ЄДРПОУ 09326464, інд. 54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське Шосе, 50) заборгованості за кредитним договором від 09.10.2008р. станом на 05.03.2024р. у розмірі 141 658 (сто сорок одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім) грн. 84 коп., з яких: 379 (триста сімдесят дев`ять) грн. 55 коп. - 3% річних по всіх сумах прострочених процентах та 141 279 (сто сорок одна тисяча двісті сімдесят дев`ять) 29 коп. пеня по кредиту та відсоткам - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (код ЄДРПОУ 09326464, інд. 54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське Шосе, 50) судовий збір в сумі 1 838 (одна тисяча вісімсот тридцять вісім) грн. 17 коп.

Судовий збір в сумі 2 125 (дві тисячі сто двадцять п`ять) грн. 11 коп. покладаються на позивача Акціонерне товариство Державний ощадний банк України.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 22 листопада 2024 року.

Суддя Ф.Г. Сокол