Постанова № 123245033, 20.11.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/1549/24 Провадження № 3/302/680/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2024 с-ще Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю захисника адвоката Рішка С.І., розглянувши у відкритому судовому засідання об`єднаний адміністративний матеріал (протокол серії ВАВ № 944155 від 14.10.2024 року, протокол серії ЕПР1 №150678 від 14.10.2024 року, протокол серії ЕПР1 №150668 від 14.10.2024 року), який надійшов з ВП №2 Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , моб. тел. НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.130, ст.185, ст.126 ч.5 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

14.10.2024 року о 17-30 год., рухаючись по вулиці Борканюка в селищі Міжгір`я, ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «ВАЗ - 210994» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування та своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.1А ПДР України. за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

Крім того, 14.10.2024 року о 17-30 рухаючись по вул.Борканюка в селищі Міжгір`я, ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «ВАЗ - 210994» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора «Драгер» та огляду в Міжгірській районній лікарні, водій ОСОБА_2 відмовився, та своїми діями порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, 14.10.2024 року о 17-38 год., знаходячись по вул.Борканюка в селищі Міжгір`я, ОСОБА_2 не виконував законну вимогу працівника поліції про припинення правопорушення, штовхав працівників поліції за формений одяг, поводив себе зухвало, на зауваження не реагував, та своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП, яке кваліфікується як злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків. Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20.11.2024 року об`єднано в одне провадження справу про адміністративне правопорушення №302/1549/24 (номер провадження №3/302/680/24) про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП зі справою про адміністративне правопорушення № 302/1550/24 (номер провадження №3/302/681/24) про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП зі справою про адміністративне правопорушення № 302/1551/24 (номер провадження №3/302/682/24) про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Об`єднаній справі присвоєно Єдиний унікальний номер справи № 302/1549/24 (номер провадження № 3/302/680/24).

В судове засідання ОСОБА_2 повторно не з`явився, про день та час проведення розгляду об`єднаної справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте про причини неявки суду не повідомлено, документів на підтвердження поважності причин неявки суду не надано.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - адвокат Рішко С.І., висловлюючи позицію підзахисного зазначив, що ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП визнає, проти фактичних обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення не заперечує та вказує, що ОСОБА_2 у вчиненому розкаюється та запевняв, що відповідні висновки для себе зробив та подібного не повториться. Просить суворо ОСОБА_2 не карати та призначити йому адміністративне стягнення у виді громадських робіт.

Вислухавши в судовому засіданні думку захисника адвоката Рішка С.І,, вивчивши надані суду матеріали об`єднаної справи № 302/1549/24, відтворивши в судовому засіданні носії інформації у виді відеозаписів інкримінованих ОСОБА_2 подій, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст.185 Кодексу України про адміністративне правопорушення

Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушеннях, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 та ст.185 Кодексу України про адміністративне правопорушення, підтверджується наступними доказами, зокрема:

-протоколом серії ВАВ № 944155 від 14.10.2024 року, відповідно до якого 14.10.2024 року о 17:38 год. в знаходячись по вулиці Борканюка в селищі Міжгір`я, ОСОБА_2 не виконував законні вимоги про припинення правопорушення, штовхав працівників поліції за формений одяг, поводив себе нахабно та зухвало (а.с.2);

-носієм інформації у вигляді DVD-R диску за подіями від 14.10.2024 року, відтвореним в судовому засіданні за участю захисника адвоката Рішка С.І. та який міститься в матеріалах справи та з якого вбачається, що після зупинки транспортного засобу марки «ВАЗ - 210994» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , водій ОСОБА_2 на вимоги працівника поліції пройти тест на визначення стану алкогольного сп`яніння, поводиться зухвало, відштовхнув працівника поліції, намагаючись покинути місце події, на законні вимоги працівників поліції припинити правопорушення та на їх зауваження, ОСОБА_2 не реагує (а.с.5);

-протоколом про адміністративне затримання АЗ № 183432 від 14.10.2024 року, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_2 було затримано о 18-15 год. 14.10.2024 року, про що повідомлено ОСОБА_3 , та звільнено ОСОБА_2 о 19-00 год.14.10.2024 року для складання адміністративного протоколу (а.с.3);

-рапортом поліцейського СРПП ВП № 2 Хустського РУП Герба І.М. від 15.10.2024 року та з якого вбачається, що під час несення служби, спільно з сержантом поліції ОСОБА_4 було зупинено автомобіль «ВАЗ - 210994» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 за порушення п.2.3.в ПДР та під час спілкування з водієм ОСОБА_2 у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та останньому було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння. Але водій почав себе зухвало поводити, на зауваження не реагував, намагався покинути місце події та чіплявся за формений одяг. ОСОБА_2 було повідомлено, що відносно нього буде застосовано фізичну силу та спецзасоби (а.с.4).

-протоколом серії ЕПР1 №150678 від 14.10.2024 року, відповідно до якого вбачається, що 1410.2024 року о 17-30 год., рухаючись по вул.Борканюка в селищі Міжгір`я, ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «ВАЗ - 210994» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування та своїми діями порушив п.2.1А ПДР України - керування ТЗ особою, яка не має права на керуванням таким (а.с.2).

-протоколом серії ЕПР1 №150668 від 14.10.2024 року, відповідно до якого 14.10.2024 року о 17-30 год., рухаючись по вулиці Борканюка в селищі Міжгір`я, ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «ВАЗ - 210994» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора «Драгер» та огляду в Міжгірській районній лікарні, водій ОСОБА_2 відмовився, та своїми діями порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху (а.с.2);

-направленням, виданим о 17-35 год. 14.10.2024 поліцейським ОСОБА_4 на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_2 до закладу охорони здоров`я КНП ЛПУ «Міжгірська лікарня» з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, за наявністю ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, проте від проходження огляду водій відмовився (а.с.4);

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер 6810», при цьому мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук (а.с.5);

-постановою серії ЕНА № 3264925 від 14.10.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн., відомості про оскарження цієї постанови ОСОБА_2 , в матеріалах справи відсутні;

-відтвореним в судовому засіданні за участю захисника адвоката Рішка С.І. носієм інформації у вигляді DVD-R диску за подіями від 14.10.2024 року, який міститься в матеріалах справи та з якого вбачається, що після зупинки транспортного засобу марки «ВАЗ - 210994» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , водію ОСОБА_2 працівниками поліції було запропоновано пройти тест на визначення стану алкогольного сп`яніння, та на вказану пропозицію водій ОСОБА_2 відмовився (а.с.7).

Таким чином, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що викладеними матеріалами об`єднаної справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом марки «ВАЗ - 210994» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Повно та всебічно дослідивши матеріали об`єднаної справи про адміністративні правопорушення, вислухавши позицію сторони захисту в особі адвоката Рішка С.І., суд приходить до наступних висновків.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, диспозиція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до положень ст.35 КУпАП повторним визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до диспозиції ст.185 КУпАП, склад адміністративного правопорушення передбачає злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.9а ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. №1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пункт 1 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (в редакції станом на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) (далі за змістом Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп"яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Частина 4 ст.266 КУпАП передбачає огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 та діє зі змінами та доповненнями на даний час.

Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р.№1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п.п.2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 р.№1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану.

Отже, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.

Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно приписів ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права - одне з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_2 , як повнолітня, дієздатна особа, не міг не усвідомлювати обов`язковість вимог працівників поліції, зокрема вимог щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, які ґрунтуються на приписах пункту 2.5. Правил дорожнього руху України. Вказані Правила є обов`язковими для ОСОБА_2 , і він, як учасник дорожнього руху, повинен бути з ними ознайомлений.

Під час розгляду справи судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейські ОСОБА_4 ,, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 були упереджені при складанні адміністративних протоколів відносно ОСОБА_2 . При цьому суд зазначає, що будь-яких зауважень до протоколів, під час їх складання від ОСОБА_2 не надходило, будь-яких заперечень щодо протоколів, до суду від нього також не надійшло.

При цьому суд наголошує, що поліцейським СРПП ВП №2 Легош В.В. складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №150668 від 14.10.2024 р. саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тим більше, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху, та є окремим (самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та дослідженими у справі доказами.

Відповідно до ст.252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З урахуванням фактичних обставин об`єднаної справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість складених щодо ОСОБА_2 протоколів про адміністративні правопорушення у зв`язку із порушенням ним п.2.5, п.2.1а Правил дорожнього руху. Тому, ці протоколи приймаються судом як доказ винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП.

Повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, врахувавши всі обставини справи, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст..185 КУпАП та вина ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаних правопорушень є доведеною та підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів, які не викликають сумнівів у їх достовірності.

Підстав не довіряти вказаним доказам за відсутності конкретних відомостей про упередженість поліцейських ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 при складанні вищевказаних протоколів про адміністративні правопорушення, судом не встановлено.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно приписів ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчинених ним правопорушень та його особу, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

В силу положень статтей 34,35 КУпАП обставин, які б обтяжували відповідальність ОСОБА_2 , в ході судового розгляду об`єднаної справи судом не встановлено. До обставин, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_2 , відносить визнання своєї вини у вчиненні інкримінованиї правопорушень.

При цьому суд враховує, що керування в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення адміністративного правопорушення, його значну суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, його молодий вік, матеріальний та сімейний стан, а також його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_2 вчинив грубі адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130, ч.5 ст.126, ст.185 КУпАП, та які відносяться до категорії підвищеної суспільної небезпечності.

При цьому, при накладенні стягнення суд враховує характер та обставини вчинених ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, ступінь суспільної небезпеки цих правопорушень, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його майновий та сімейний стан, ступінь його вини, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також суд враховує ті обставини, що ОСОБА_2 на теперішній час ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, постійного джерела прибутку немає, також суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.11.2023 (справа № 302/1961/23) за ч.5 ст.126 КУпАП до стягнення у виді штрафу в розмірі 40800,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05.07.2023 року (справа № 302/1202/23) д стягнення у виді штрафу в сумі 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу, що свідчить про систематичність дій ОСОБА_2 та небажання робити для себе належні, відповідні висновки та ставати на шлях виправлення та повторно, протягом року, ОСОБА_2 знову вчинив грубі, суспільно-небезпечні правопорушення, передбачені ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП, а тому суд вважає необхідним і достатнім для попередження вчинення ОСОБА_2 нових правопорушень, призначити ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту в максимальних межах санкції найбільш серйозного правопорушення, з числа вчинених (стаття 185 КУпАП), за якими у даній об`єднаній справі притягується до відповідальності ОСОБА_2 , та яке, на думку суду, буде необхідне і достатнє для його виховання та запобіганню вчиненню нових правопорушень та при призначенні стягнень за вчинення декількох правопорушень суд застосовує положення ст.36 КУпАП.

При цьому, суд вважає за неможливе застосування до ОСОБА_2 додаткового стягнення у виді оплатного вилученням транспортного засобу, оскільки до матеріалів справи не надано документальних підтверджень (доказів) належності правопорушнику на праві приватної власності транспортного засобу марки «ВАЗ - 210994» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким ОСОБА_2 керував 14.10.2024 року, а тому суд вважає за неможливе застосування до ОСОБА_2 додаткового стягнення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП у виді оплатного вилучення вищевказаного транспортного засобу.

Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.36, 185, ч.1 ст.130 ,ч.5 ст.126, 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення та у відповідності до положень ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_2 остаточне адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 (п`ятнадцять) діб.

Строк початку відбування ОСОБА_2 адміністративного арешту відраховувати з часу його фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі - 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, її представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО