Ухвала суду № 123241933, 22.11.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8858/24

Провадження № 2-о/752/391/24

У Х В А Л А

Іменем України

22.11.2024 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О. в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки і призначення опікуна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки і призначення опікуна.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22.10.2024р. заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків заяви десять днів з дня вручення ухвали.

Ухвала суду від 22.10.2024р. була направлена на адресу, яка є зареєстрованим місцем проживання заявника, та повернулась до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на зазначене, судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо направлення заявнику ухвали суду про залишення заяви без руху та вручення йому даної ухвали.

Крім того, в рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р. Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду із заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем (заявником) умов реалізації права на звернення до цього суду із заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Заявник відповідно до ухвали суду недоліки не виправив та із заявою про продовження строку для усунення недоліків у заяві станом на сьогоднішній день не звертався, тому згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України матеріали заяви вважаються неподаними і повертаються заявнику.

Частиною 5 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно до ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 352-355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки і призначення опікуна вважати неподаною та повернути позивачу.

2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення відповідно до вимог, встановлених ст.ст. 353-356 ЦПК України.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений та підписаний 22.11.2024р.

Суддя І.О. Ольшевська