Рішення № 12324106, 10.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/44410.11.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІА Автоцентр»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техно Тіроль»

Про стягнення 3959,30 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Бічук А.А. –предст. (дов. у справі);

Від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми основного боргу у розмірі 3600,00 грн., 3% річних у розмірі 114,50 грн., витрат з урахуванням індексу інфляції у розмірі 244,80 грн. та судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2010 було порушено провадження у справі № 47/444, розгляд якої було призначено на 20.10.2010.

Ухвалою від 20.10.2010, у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 10.11.2010.

Представник позивача у судове засідання 10.11.2010 з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним були надані відповідачу послуги щодо організації рекламної компанії, які відповідно до актів здачі-приймання робіт були прийняті відповідачем, однак в повному обсязі не оплачені, у зв»язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 24.09.2010 та від 20.10.2010, не виконав, відзиву на позовну заяву не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань 20.10.2010 та 10.11.2010 був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.11.2010 представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з актами здачі - прийомки виконаних робіт (послуг) № 737/10 від 31.10.2008 та № 654/11 від 28.11.2008, які підписані уповноваженими представниками сторін - виконавця ТОВ «ІА Автоцентр»(замовника) та замовника - ТОВ «Автотрейдер Груп»(відповідно до довідки ЄДРПОУ від 20.10.2010 №13-5104 ТОВ «Автотрейд Груп»22.01.2009 змінило назву на ТОВ «Компанія «Техно Тіроль»), посвідчених печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), позивачем були надані відповідачу послуги з розміщення реклами в газеті «Автобазар»на загальну суму 3600,00 грн.

08.07.2009 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 08.07.2009 за вих.№502/1-09 з вимогою про оплату заборгованості, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 08.07.2009.

Відповідно до пояснень представника позивача, оскільки відповідач відповіді на претензію позивача не надав, свого обов’язку по повній оплаті наданих виконавцем (позивачем) та прийнятих замовником (відповідачем) послуг не виконав, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 3600,00 грн., 3% річних у розмірі 114,50 грн., витрат з урахуванням індексу інфляції у розмірі 244,80 грн. та судових витрат.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між сторонами було укладено договір про надання послуг у спрощеній формі, шляхом прийняття позивачем до виконання замовлень відповідача, позивач, як виконавець, належним чином виконав свої зобов’язання по наданню послуг відповідачу, що підтверджується відповідними документами: актами здачі - приймання робіт (надання послуг), які підписані уповноваженими представниками сторін та посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні) на загальну суму 3600,00 грн., а відповідач (замовник), свого обов’язку щодо повної оплати наданих позивачем послуг, в строк, встановлений ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України (семиденний строк від дня пред'явлення вимоги) не виконав, доказів протилежного станом на момент вирішення спору відповідачем суду не надано.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають судом задоволенню, у зв’язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 3600,00 грн.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті наданих позивачем послуг, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 3600,00 грн., вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних законними та обґрунтованими.

Згідно з розрахунками позивача сум 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції, які судом перевірені і з якими суд погоджується, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає –114,50 грн., а розмір витрат з урахуванням індексу інфляції - 244,80 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3600,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 114,50 грн., 244,80 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техно Тіроль»(код ЄДРПОУ 35380808, місцезнаходження: 03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, поштова адреса: 04119, м. Київ, вул. Мельникова 83-Д, оф. 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІА Автоцентр»(код ЄДРПОУ 25278601, місцезнаходження: 03187, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, буд. 120, корп.1, поштова адреса: 03047, м.Київ, вул. Дегтярівська, 52) 3 600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 50 коп., витрати з урахуванням індексу інфляції в сумі 244 (двісті сорок чотири) грн. 80 коп., 102 (сто дві ) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість ) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               С.Р.Станік

дата складання повного тексту рішення –15.11.2010