Ухвала суду № 123235175, 21.10.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38479/24

Провадження № 1-кс/761/25671/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023000320000024 від 12.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави,

встановив:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023000320000024 від 12.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Клопотання мотивовано тим, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000320000024 від 12.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України, та за підозрою ОСОБА_5 в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України.

ОСОБА_5 реалізовуючи злочинний умисел, направлений на ухилення від сплати податків, шляхом неправомірного застосування пільги на сплату податкового зобов`язання акцизного податку, відповідно до обсягів спирту етилового денатурованого, переданого в межах одного підприємства з метою промислової переробки з порушенням умов оподаткування акцизним податком, будучи обізнаним про те, що ДП «Жовтневий спиртовий завод» не внесене до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, діючи в порушення вимог п.п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 Податкового Кодексу України та ст. 7-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», умисно не включив суму акцизного податку ДП «Жовтневий спиртовий завод» за звітні періоди липень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року та лютий 2023 року у загальному розмірі 622 589 334,46грн. до складу суми податкового зобов`язання, яка підлягає сплаті до бюджету, та у подальшому не сплатив до Державного бюджету України суму акцизного податку в розмірі 622 589 334,46грн., що в сім тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є особливо великим розміром.

15.10.2024 детективом у кримінальному провадженні за погодженням із прокурором групи прокурорів Офісу Генерального прокурора у зв`язку з наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до ч. 4 ст. 22, ч. 2 ст. 36, ч. 2 ст. 40, ст. ст. 111, 112, 133, 135, ст. ст. 276-279, повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю міста Лохвиця Полтавської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , про те, що він підозрюється у вчиненні умисного ухилення від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Детектив у клопотанні зазначив, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається детектив, стороною обвинувачення не доведено обставини, які виправдовують застосування такого виду запобіжного заходу, як застава, та просили застосувати до підозрюваного особисте зобов`язання.

Вивчивши клопотання, додатки до нього, інші надані матеріали, заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, приходжу висновку про часткове задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000320000024 від 12.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України, та за підозрою ОСОБА_5 в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України.

15.10.2024 детективом у кримінальному провадженні за погодженням із прокурором групи прокурорів Офісу Генерального прокурора у зв`язку з наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до ч. 4 ст. 22, ч. 2 ст. 36, ч. 2 ст. 40, ст. ст. 111, 112, 133, 135, ст. ст. 276-279, повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю міста Лохвиця Полтавської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , про те, що він підозрюється у вчиненні умисного ухилення від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

На підтвердження можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: протоколу тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні ДПС України щодо внесення ДП «Жовтневий спиртовий завод» до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини; протоколу тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні ТОВ «Центр сертифікації ключів «України» щодо отримання службовими особами ДП «Жовтневий спиртовий завод» послуг електронно-цифрових підписів (КЕП); висновків актів камеральних перевірок, складених Головним управління ДПС у Полтавській області та винесеними на підставі встановлених порушень ППР: № 003590903 від 18.10.2022 (акт №3768/16-31-09-03/00374829 від 16.09.2022); № 0012660903 від 15.02.2023 (акт №473/16-31-09-03/00374829 від 17.01.2023), № 0022510903 від 23.03.2023 (акт №1367/16-31-09-03/00374829 від 15.02.2023), № 0030270903 від 17.04.2023 (акт №2451/16-31-09-03/00374829 від 16.03.2023), № 0032910903 від 24.04.2023 (акт №3033/16-31-16-03/00374829 від 29.03.2023); судового рішення з приводу оскарження ДП «Жовтневий спиртовий завод» висновків актів перевірок та винесених ППР, якими визнано винесенні ППР правомірними; електронних декларацій з акцизного податку ДП «Жовтневий спиртовий завод» за липень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року та лютий 2023 року; протоколу огляду від 05.02.2024 Ip-адрес, з яких службові особиДП «Жовтневий спиртовий завод» подавали декларації акцизного податку; протоколу допиту свідка ГДІ ГУ ДПС у Полтавській області ОСОБА_7 , яка особисто проводила камеральні перевірки ДП «Жовтневий спиртовий завод»; протоколу допиту свідка головного бухгалтера ДП «Жовтневий спиртовий завод» ОСОБА_8 ; висновку комісійної судової економічної експертизи № 22146/22147/23-71 від 13.12.2023, якою підтверджено правильність висновків актів камеральних перевірок щодо виявлених помилок (порушень) у деклараціях акцизного податку ДП «Жовтневий спиртовий завод» за листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року щодо заниження податкових зобов`язань з акцизного податку в загальній сумі 447 621 625,75 грн.; висновку судової економічної експертизи № 9705/24-71 від 27.09.2024, якою підтверджено правильність висновків акту камеральної перевірки щодо виявлених помилок (порушень) у деклараціях акцизного податку ДП «Жовтневий спиртовий завод» за липень 2022 року № 3768/16-31-09-03/00374829 від 16.09.2022 щодо заниження податкових зобов`язань з акцизного податку в сумі 174 967 708,63 грн.

Досліджені у судовому засіданні матеріали кримінального провадження у своїй сукупності, слідчий суддя вважає достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри та можливу причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Надані детективом докази доводять обставини, які свідчать про ймовірне вчинення ОСОБА_5 , умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов висновку, про доведеність обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим, обставини здійснення підозрюваною конкретних діянь та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Слідчий суддя не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що матеріалами клопотання не підтверджено наявність у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Також слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про недопустимість доданих до клопотання доказів на обґрунтування повідомленої ОСОБА_5 підозри.

Так, визнання недопустимими доказів слідчим суддею на стадії досудового розслідування, враховуючи норми ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89, ст. 94 КПК України, можливе лише у випадках, коли: такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини та їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу має бути категоричним навіть із врахуванням стадії досудового розслідування.

Разом з цим, під час дослідження матеріалів, доданих до клопотання, слідчим суддею не встановлено їх отримання з істотними та очевидними порушеннями.

Всі інші доводи сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та допустимості.

Таким чином, доводи сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри слідчий суддя відхиляє.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації підозрюваного ОСОБА_5 , а саме, фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування.

Згаданий ризик обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, тяжкістю покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які класифікується у відповідності до ст. 12 КК України, як тяжкий та особливо тяжкий злочини, за які передбачено покарання відповідно у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна та у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого засудження у найближчій перспективі, до основного покарання у виді позбавлення волі та штрафу, розмір якого в силу положень ч. 2 ст. 53 КК України не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, доводять, що цей ризик є достатньо високим на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Кожна, окремо, з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_5 , однак, у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду.

Тобто, стороною обвинувачення доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Обґрунтовуючи існування цього ризику, детектив та прокурор послались на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, процес збору доказів триває, зокрема, є необхідність вилучення документів, що які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя погоджується з твердженням органу досудового розслідування щодо існування цього ризику, адже опосередковано на його підтвердження свідчать дані досліджених матеріалів кримінального провадження, якими обґрунтовано повідомлену ОСОБА_5 підозру.

З огляду на це, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 може сховати, знищити або спотворити важливі для кримінального провадження документи.

Тобто, органом досудового розслідування доведено наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків.

Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного на свідків, суд ураховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що прокурор не навів достатніх доводів для обґрунтування того, що підозрюваний ОСОБА_5 в силу займаної посади може спробувати незаконно впливати на свідків. Будь-яких переконливих підстав так вважати, слідчий суддя не вбачає.

Таким чином, прокурором не наведено об`єктивних обставин, які б вказували на реальну можливість підозрюваного вчинити незаконний вплив на свідків.

Щодо не достатності застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є особиста порука та особисте зобов`язання.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду даного клопотання, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного, зокрема, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, працює, тобто має постійне джерело доходу, що свідчить про міцність соціальних зв`язків підозрюваної. Проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Таким чином, зважаючи на обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , встановлені слідчим суддею ризики, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж застава не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановленим слідчим суддею.

Обґрунтованість розміру застави.

За змістом ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні: тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Детектив у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн., посилаючись на вагомість доказів причетності ОСОБА_5 до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_5 , недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів. На думку прокурора саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного; інші дані про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

Беручи до уваги обставини кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, вбачається, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному ОСОБА_5 має бути меншим за розмір, встановлений п. 3 ч. 4 ст. 182 КПК України.

При цьому, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини «Істоміна проти України» від 13.01.2022, згідно з п. 32 якого «…Суд вважає, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, як стверджувалося, завданої заявницею, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов`язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції».

Слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_5 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

На переконання слідчого судді, застава в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваного, тим більше такий розмір обґрунтовано прокурором, виходячи із суми завданих збитків, без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України, та практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становить 50 грн. (3028х50=151400,00 грн.), не є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_5 та разом з покладеними на нього обов`язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.

Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно з ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Так, у разі внесення застави, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_5 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

За ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

З огляду на зазначені положення закону, строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків слід встановити, до 15 грудня 2024 року, тобто в межах строку досудового розслідування, що відповідає вимогам ч. 7 ст. 194 КПК України.

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до змісту ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Таким чином, клопотання детектива про застосування запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 151400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - ІНФОРМАЦІЯ_2 , розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від (дата) по справі №..., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).

Визначений розмір застави підозрюваний який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 . Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на строк дії ухвали на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

В іншій частині клопотання - відмовити.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - до 15 грудня 2024 року.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: