Рішення № 123230448, 19.11.2024, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1418/24

провадження № 2-а/598/27/2024

РІШЕННЯ

іменем України

"19" листопада 2024 р. Збаразький районний суд

Тернопільської області в складі:

головуючого судді Олещука Б.Т.

з участю секретаря Кравчук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА №2074583 від 05.05.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

встановив :

До Збаразького районного суду звернувся ОСОБА_1 , із позовною заявою, зареєстрованою через канцелярію суду 10.06.2024 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА №2074583 від 05.05.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В якій просить:

1.Звільнити позивача від сплати судового збору.

2. Поновити строки на оскарження, які були пропущені внаслідок розгляду скарги вищестоящим органом поліції.

3. Скасувати постанову серії ЕНА №2074583 інспектора Чорноуса М.А.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.05.2024 позивач був зупинений працівниками поліції на вул.Чоровола та інспектором Чорноусом М.А. була винесена постанова серії ЕНА №2074583. Із зазначеною постановою позивач не згідний, вважає що вона винесена із порушенням чинного законодавства, оскільки працівниками поліції не було надано належних та допустимих доказів, щодо порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху. Крім того позивач вважає, що неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Дана позовна заява зареєстрована в суді і справі присвоєно єдиний унікальний номер 598/1418/24.

Ухвалою Збаразького районного суду від 12 червня 2024 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у адміністративній справі. Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.13).

02 липня 2024 року на адресу суду від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надійшов відзив на позов в якому він просить в задоволенні позову відмовити, оскільки позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог чинного законодавства, а тому даний позов є безпідставним (а.с.24-32).

25 липня 2024 року ухвалою Збаразького районного суду постановлено перейти до розгляду даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження та призначено підготовче засідання у справі. Зобов`язано Головне управлінняНаціональної поліціїУкраїни вТернопільській області податиналежним чином оформлені відеозаписи з місця події, що мали місце 05 травня 2024 року в м.Збаражі по вул.В`ячеслава Чорновола, Тернопільського району Тернопільської області та інші належні та допустимі докази на підставі яких винесена оскаржувана постанова (а.с.34-35).

31липня 2024рокуна адресу суду від відповідача ГУНП в Тернопільській області надійшли додаткові пояснення у справі та надано відеозапис з місця події, що мали місце 05 травня 2024 року в м.Збаражі по вул.В`ячеслава Чорновола, Тернопільського району Тернопільської області (а.с.36-39).

17 вересня 2024 року проведено підготовче судове засідання і справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, однак, від нього на адреcу суду надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його учаcті, позов підтримує.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, з невідомих суду причин.

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2074583 від 05 травня 2024 року, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови: 05 травня 2024 року о 11 годині 29 хвилин, в м.Збаражі по вул.В`ячеслава Чорновола, Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 та не виконав вимоги дорожнього знаку стоп 2.2, чим здійснив проїзд без зупинки та порушив п.8.4.б Правил дорожнього руху порушення вимог знаків пріоритету.

У відповідності до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно дост.35Закону України«Про Національнуполіцію» поліцейськийможе зупинятитранспортні засобиу разі:1)якщо водійпорушив Правиладорожнього руху;2)якщо єочевидні ознаки,що свідчатьпро технічнунесправність транспортногозасобу;3)якщо єінформація,що свідчитьпро причетністьводія абопасажирів транспортногозасобу довчинення дорожньо-транспортноїпригоди,кримінального чиадміністративного правопорушення,або якщоє інформація,що свідчитьпро те,що транспортнийзасіб чивантаж можутьбути об`єктомчи знаряддямучинення дорожньо-транспортноїпригоди,кримінального чиадміністративного правопорушення;4)якщо транспортнийзасіб перебуваєв розшуку;5)якщо необхідноздійснити опитуванняводія чипасажирів прообставини вчиненнядорожньо-транспортноїпригоди,кримінального чиадміністративного правопорушення,свідками якоговони єабо моглибути;6)якщо необхіднозалучити водіятранспортного засобудо наданнядопомоги іншимучасникам дорожньогоруху абополіцейським абояк свідкапід часоформлення протоколівпро адміністративніправопорушення чиматеріалів дорожньо-транспортнихпригод;7)якщо уповноваженийорган державноївлади прийняврішення прообмеження чизаборону руху;8)якщо спосібзакріплення вантажуна транспортномузасобі створюєнебезпеку дляінших учасниківдорожнього руху;9)порушення порядкувизначення івикористання натранспортному засобіспеціальних світловихабо звуковихсигнальних пристроїв, 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності зі статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Пунктом 8.4.б Правил дорожнього руху визначено, знаки пріоритету встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.

Згідно ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за №28/32999, згідно вимог якої включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною другою статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частина 2 статті 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи міститься постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2074583 від 05 травня 2024 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Однак, надані відповідачем докази не містять підтвердження того, що позивач ОСОБА_1 , 05 травня 2024 року о 11 годині 29 хвилин, в м.Збаражі по вул.В`ячеслава Чорновола Тернопільського району Тернопільської області, керував транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 та не виконав вимоги дорожнього знаку стоп 2.2 чим здійснив проїзд без зупинки та порушив п.8.4.б Правил дорожнього руху.

Так, з наданих відповідачем і оглянутих судом відеоматеріалів з місця події вбачається, що дійсно машина синього кольору не виконала вимоги дорожнього знаку стоп 2.2 чим здійснив проїзд без зупинки та порушив п.8.4.б Правил дорожнього руху, однак, на відео не містяться докази щодо номерного знаку автомобіля та під керуванням якого водія здійснювалось дане правопорушення.

Крім того, судом встановлено, що відеоматеріали, які долучені до матеріалів адміністративної справи, та протоколом про адміністративне правопорушення існують відмінності в часі скоєння даного правопорушення, а саме на відео з нагрудної камери поліцейського показує час 10 годин 20 хвилин, а згідно протоколу про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №2074583 від 05.05.2024 час вчинення адміністративного правопорушення 11 година 29 хвилин.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги частину другу статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача), суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини, на підставі яких винесено постанову.

Зважаючи на зазначене, суд вважає, що у випадку, який розглядається, відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною першою статті 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною третьою статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення, відсутність події та складу адміністративного правопорушення, в зв`язку з чим слід скасувати постанову по накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2074583 від 05 травня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, а справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити.

При цьому, беручи до уваги те, що позивач подавав звернення до ВП №4 (м.Збараж) Тернопільського РУП ГУПН в Тернопільській області про скасування даної постанови та дану заяву було розглянуто без його повідомлення про час і місце розгляду, а тому суд приходить до висновку, що строк на оскарження постанови підлягає поновленню (а.с.5-9).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.19, 62 Конституції України, ст.ст.7, 9, 122, 222, 245, 247, 251, 258, 280, 287-289 КУпАП, ст.ст.73-77, 90, 118-123, 205, 241-246, 250, 255, 268, 286,295КАС України, суд, -

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА №2074583 від 05.05.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ЕНА №2074583 від 05 травня 2024 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2074583 від 05 травня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Дане рішеннясуду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративногосуду черезЗбаразький районнийсуд Тернопільськоїобласті протягом десяти днів з дня його проголошення.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини даного рішення суду складені, підписані і проголошені суддею 19 листопада 2024 року.

Дане повне рішення складено і підписано суддею 22 листопада 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул.Валова, 11, м.Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108720.

Суддя Богдан Олещук