Рішення № 123224214, 30.10.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26808/24

Провадження № 2/761/8551/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Анохіна А.М.,

при секретарі - Лазуренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасова Юлія Петрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк протягом 3 місяців достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 була дружиною позивача та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач вказує, що є спадкоємцем першої черги за законом та інших спадкоємців немає.

Після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу 03.06.2024 за №10/2024.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасової Ю.П. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлої дружини ОСОБА_2 на належну їй частку у праві спільної часткової власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасової Ю.П. від 04.06.2024 про відмову у вчинені нотаріальної дії, остання відмовила позивачу у видачі свідоцтва на спадщину на вказану вище квартиру, оскільки що він не був зареєстрований зі спадкодавцем за однією адресою на день її смерті.

Вказує, що на момент смерті проживав разом із своєю дружиною, доглядав за нею, разом вели спільне господарство. Після смерті ОСОБА_2 здійснив її поховання та залишився проживати у вказаній вище квартирі.

З урахуванням наведеного, позивач змушений звернутися до суду за захистом свого особистого права для його відновлення.

З урахуванням наведеного, просить задовольнити позовні вимоги.

24 липня 2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.

Ухвалою суду від 25.07.2024 було відкрито провадження по справі та справу призначено за правилами загального позовного провадження.

21 серпня 2024 року до суду надійшла витребувана спадкова справа.

Ухвалою суду від 25.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 10.09.2024 було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

14 жовтня 2024 року до суду подано відзив на позовну заяву.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, до суду представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Представник Київської міської ради в судове засідання не з`явився. Як вбачається з поданого відзиву, просить розглядати справи за відсутності представника та ухвалити рішення згідно чинного законодавства.

Третя особа в судове засідання не з`явилась. До суду подано заяву про розгляд справи без її участі.

За таких обставин суд визнав можливим провести розгляд справи за відсутності учасників процесу.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України з причин неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була дружиною позивача.

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить належна їй частку у праві спільної часткової власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло.

Спадщину після смерті спадкодавця позивач не може оформити, так як у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Як вбачається з постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасової Ю.П. від 04.06.2024 про відмову у вчинені нотаріальної дії, нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва на спадщину на вказану вище квартиру, оскільки що він не був зареєстрований зі спадкодавцем за однією адресою на день її смерті та пропустив строк звернення з заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України визначено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, позивач має право на спадкування після смерті своєї дружини.

Згідно з положеннями ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

Отже, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Позивач посилається на те, що строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, оскільки позивач є людиною похилого віку та у зв`язку з постійними обстрілами та повітряними тривогами, зокрема у м. Києві.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2021 року у справі № 315/386/19 (провадження № 61-15100св21).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, оскільки судом встановлено, що позивач пропустив строк з поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 3-13, 76-83, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасова Юлія Петрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити.

Встановити строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 строком на 3 (три) місяці, відлік якого починається з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Андрій АНОХІН