Ухвала суду № 123222151, 22.11.2024, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа №549/375/24

Провадження №2/549/195/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року селище Чорнухи

Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі

головуючої-судді Глущенко Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Зуб Р.В.

розглянувши у відкритому відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Чорнухи в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості за договором оренди,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чорнухинського районного суду Полтавської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості за договором оренди.

21.11.2024 року представник позивача, адвокат Тихонов Д.І. подав до суду письмову заяву про відвід головуючої судді Глущенко Н.М. та секретаря судового засідання Зуб Р.В., яку мотивує тим, що в судовому засіданні, яке відбулось 12.11.2024 року судом було оголошено перерву до 21.11.2024 11:00 год. у зв`язку із необхідністю надання відповідачем

доказів сплати орендної плати попередній власниці земельної ділянки ОСОБА_2

за 2022-2024 роки.

Розгляд справи проводиться в режимі відеоконференції за участі представника

позивача та представника відповідача

В призначений час судового засідання 21.11.2024 об 11:00 год. представник

позивача авторизувався в Системі відеоконференцзв`язку ЄСІТС для участі під час

розгляду справи в режимі відеоконференції

Після авторизації в системі від Чорнухинського районного суду Полтавської

області надійшло запрошення приєднатись до відеоконференції та розпочати судове

засідання. Представник позивача прийняв запрошення та доєднався до відеоконференції, чекав до вихід в судове засідання головуючого судді та долучення

до відеоконференції представника відповідача протягом 5 хвилин.

На екрані відеоконференції представника позивача було чітко видно, що

головуючий суддя в зал судового засідання не вийшов, а представник відповідача не

приєднався до відеоконференції.

Об 11:07 год. відеоконференція була завершена за ініціативою суду з невідомих

представнику позивача підстав.

Для з`ясування причин завершення відеоконференції представник позивача

одразу з зателефонував до Чорнухинського районного суду Полтавської області, в

ході спілкування з помічником судді було з`ясовано, що судове засідання відкладено

на 03 грудня 2024 року, оскільки нібито представник позивача не вийшов в судове

засідання та не був підключений до відеоконференції взагалі.

Після цього, на мобільний телефон представника позивача зателефонувала

секретар судді Глущенко Н.М. - Зуб Р.В. , яка повідомила аналогічну інформацію, що

представник позивача не вийшов в судове засідання, а тому через декілька хвилин

після його початку судом відкладено судове засідання на 03 грудня 2024 року на

10:00 год.

Вважає, що такі дії секретаря судового засідання Зуб Р.В. та головуючого судді

Глущенко Н.В. є принциповою неповагою до прав представника позивача як

адвоката, який жодного разу під час розгляду справи не просив відкласти чи

оголосити перерву в судових засіданнях, до початку кожного судового засідання

завчасно авторизовувався в Системі відеоконференцзв`язку ЄСІТС для участі під час

розгляду справи №549/375/24 та підключався до проведення судових засідань в

режимі відеоконференції.

Ні секретар судового засідання, ні головуючий суддя по справі навіть не

намагались та не вважали за потрібне дізнатись причину відсутності представника

позивача в режимі відеоконференції, якщо секретар судового засіданні вважали, що

представник позивача не підключився до відеоконференції.

Чергове відкладення розгляду даної справи суддею представник позивача

розцінює як небажання розглядати дану справу не тільки 21.11.2024, а й взагалі в

інші дати та час наступних судових засідань, що викликає обґрунтовані сумніви в

неупередженості та об`єктивності головуючої судді.

Крім того, ні для кого не є секретом, що функціонування та нормальна робота

ЄСІТС та її підсистем Електронний суд та ВКЗ залишає бажати кращого, інколи

підсистеми ЄСІТС взагалі не доступні та не працюють, як того вимагається.

Так і в день проведення судового засідання 21.11.2024 можна припустити, що

під час початку судового засідання в режимі відеоконференції на стороні ЄСІТС та

підсистеми ВКЗ могли виникнути деякі технічні негаразди, внаслідок чого суд міг не

бачити в системі, що представник позивача дійсно приєднався до відеоконференції та

очікує на розгляд справи.

Невиправдане відкладення та тривалий розгляд справи з підстав нібито

відсутності представника позивача у судовому засіданні свідчить про те, що секретар

судового засідання, яка не переконалась у причинах відсутності учасника справа в

судовому засіданні, та головуюча суддя не сприяють виконанню завдань цивільного

судочинства та об`єктивному і неупередженому розгляді даної цивільної справи.

Додатково звертає увагу на такому. В судовому засіданні під час

розгляду даної справи 17.10.2024 головуюча суддя протокольною ухвалою викликала

в наступне судове засідання на 12.11.2024 попередню власницю спірної земельної

ділянки ОСОБА_2 , про що свідчить протокол судового засідання від 17.10.2024.

Про виклик вказаного свідка не заявляв клопотання ні представник позивача,

ні сторона відповідача, головуюча суддя вирішила це питання самостійно на власний

розсуд.

Після закінчення даного судового засідання, представник позивача отримує

ухвалу суду від 17.10.2024, з якої вбачається, що підставою для відкладення судового

засідання слугувала не потреба викликати і допитати в якості свідка ОСОБА_2 , а

необхідність витребувати у ГУ ДПС у Полтавській області інформації (довідки) про

розмір нарахованих та виплачених ОСОБА_2 доходів, сплачених податків за 2022-

2024 роки.

Про витребування вказаного доказу також не заявляла клопотання жодна зі

сторін справи, а витребування вказаних доказів було обґрунтовано головуючою

суддею як необхідність отримання вказаних документів та інформації, які можуть

слугувати доказами під час розгляду справи.

Тобто, головуюча суддя фактично порушила принцип змагальності та

диспозитивності, самостійно витребувала докази, хоча збирання доказів судом

чинним цивільним процесуальним законодавством прямо заборонено.

За таких обставин у представника позивача є припущення вважати, що розгляд

даної справи та ухвалене рішення не буде відповідати принципам законності та

обґрунтованості через такі рішення та дії головуючого судді.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до увагу наведену практику

Європейського суду з прав людини та фактичні обставини справи, з огляду на те, що

у представника позивача існують обґрунтовані припущення, що викликають сумнів

об`єктивності, неупередженості та зацікавленості головуючого судді у результатах

розгляду справи, беручи до уваги, що в діях секретаря судового засідання вбачаються

аналогічні обґрунтовані припущення, що викликають сумнів в неупередженості та

зацікавленості в результаті розгляду справи, заявив відвід головуючої судді Глущенко Н.М. та секретарю судового засідання Зуб Р.В.

Суд, ознайомившись із заявою про відвід судді та секретаря судового засідання, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 , 11 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Суд, враховуючи вимоги частини 8 статті 40 ЦПК України вважає можливим вирішити питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

За змістом частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 2 статті 36 ЦПК України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Частиною 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді та секретаря судового засідання необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість та необ`єктивність.

Частиною 2 статті 39 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у статті 38 цього Кодексу, секретарю судового засідання може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ч.3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до частини 1 статті 38 ЦПК України секретар судового засідання не може брати участі у розгляді справи та підлягає відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України секратар судового засідання підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст. 67 ЦПК України секретар судового засідання: здійснює судові виклики і повідомлення; перевіряє, хто з учасників судового процесу з`явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, і доповідає про це головуючому; забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами і проведенням судового засідання в режимі відеоконференції; забезпечує ведення протоколу судового засідання; забезпечує оформлення матеріалів справи; виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи. Секретар судового засідання може уточнювати суть процесуальної дії з метою її правильного відображення в протоколі судового засідання. Секретар судового засідання виконує обов`язки судового розпорядника у випадку його відсутності.

Стаття 2, 16 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Тобто ЄСПЛ розрізняє чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру у його упередженості в конкретній справі (рішення у справах «Piersac vs Belgium, Grieves vs UK»).

Таким чином, ЄСПЛ визнає, що підставою відводу судді може бути, як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду, є право сторони на подання заяви про відвід.

Тобто згідно з практикою ЄСПЛ наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію, беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Білуха проти України», стосовно об`єктивного критерію, слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»). Довіра - це суб`єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв`язку з цим викликають недовіру до суду.

При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.

Застосування Бангалорських принципів поведінки судді, зокрема положень щодо незалежності судових органів, об`єктивності, чесності та дотримання етичних норм, вказує про те, що судді слід виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість та необ`єктивність.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, тобто з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

У даному випадку заява про відвід судді не містить належних доводів та обґрунтувань, які б могли свідчити про вчинення головуючою суддею дій, що слугують підставою для позбавлення її права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справі.

Детально вивчивши заяву про відвід та, оцінивши доводи представника позивача, суд вважає, що заява щодо відводу за своєю суттю зводиться до незгоди із процесуальними рішеннями судді Глущенко Н.М. під час розгляду цієї справи та процесуальними діями секретаря судового засідання, що унеможливили участь представника представника позивача ОСОБА_5 під час розгляду справи в режимі відеоконференції.

Водночас частиною 4 статті 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Суд вважає, що обставини, на які посилається заявник у заяві про відвід судді та секретаря судового засідання, не доводять наявності визначених процесуальним законом підстав, за яких суддя та секретар підлягають відводу.

Правосуддя має здійснюватися, зокрема, у спосіб, який нівелює сумніви щодо упередженості та безсторонності судді та/або суддів, дотичних до розгляду справи. У цьому сенсі кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо його неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

Головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

У відповідності до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності з п. 66 Рішення ЄСПЛ (Справа «Мироненко і Мартенко проти України, заява № 4785/02») безсторонність судді за усталеною практикою Суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Відповідно до об`єктивного критерію, визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.З огляду на те, що зовнішні прояви можуть мати певну важливість, ЄСПЛ у справі «De Cubber v. Belgium» зазначив, що «правосуддя має не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві («Wettstein v. Switzerland», «Castillo Algar v. Spain», «Білуха проти України»).Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений. Так, достатнім для відводу є обґрунтоване припущення, що суддя у силу дії певних чинників не зможе виглядати в очах незацікавлених спостерігачів безстороннім та неупередженим.

Враховуючи висловлену недовіру представником позивача, адвокатом Тихоновим Д.І. головуючій по справі судді Глущенко Н.М. та секретарю судого засідання Зуб Р.В. , суд вважає за необхідне задовольнити заявлений відвід, задля усунення можливих сумнівів щодо її неупередженості під час розгляду вказаної цивільної справи. Суд зазначає, що хоча доводи заяви про відвід не є такими, що впливають на розгляд справи та подана останнім заява є безпідставною, проте, заявлений сам сумнів в неупередженості судді та відповідно сумнів щодо загалом існування та дію справедливого суду в Україні, суд вважає таким, що має бути почутим, а відповідно заява про відвід судді та секретаря судового засідання задоволеною, бо "правосуддя має не тільки чинитися, але й таке повинно бути видно, що воно чиниться справедливим та неупередженим судом".

Отже, щоб уникнути сумнівів щодо неупередженості судді при розгляді цієї справи, суддю Глущенко Н.М. та секретаря судового засідання Зуб Р.В. слід відвести від розгляду зазначеної вище справи.

Згідно з ч.1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

На підставі наведеного, відповідно до ст.14,33,36,40,41 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву про відвід судді Глущенко Наталії Миколаївни та секретаря судового засідання Зуб Руслани В`ячеславівни в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості за договором оренди, задовольнити.

Цивільну справу №549/375/24 провадження №2/549/195/24 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості за договором оренди передати до канцелярії Чорнухинського районного суду Полтавської області для визначення іншого складу суду у порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Н.М.Глущенко