Рішення № 123221689, 14.11.2024, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/762/24

Провадження № 2/529/381/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року Диканський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Петренко Л.Є.,

з участю секретаря судового Звягольської В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представниця позивача ТОВ "Споживчий цент"- Шабатин Н.А., звернулася до суду з позовною заявою, яка сформована в системі "Електронний суд" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтовування позовних вимог представниця позивача зазначає, що 03.05.2021 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір (оферти) № 03.05.2021-100003017. ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладенням кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 10000, таким чином акцептовано умови Договору.

Відповідно до умов договору та заявки позичальнику надано кредит у розмірі 10 000 грн. строком на 86 днів, з процентною фіксованою ставкою «Стандарт» - 2,5 % за один день користування кредитом, застосовується після/ в період закінчення первинного та пролонгованого строків. на ставку «Економ».

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, станом на 27.07.2021, утворилась заборгованість у розмірі 27 200 грн., що включає заборгованість по тілу кредиту у розмірі 10 000 грн. та процентів - 17 200 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

04.09.2024 ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області відкрито провадження по справі та визначено порядок розгляду такої за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16.09.2024 відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позов в якому заперечує проти позовних вимог. Вказує, що надана позивачем копія договору не містить його підпису, відповідно можна дійти висновку, що його не ознайомлювали з умовами кредитування. Позивачем не надано детальний розрахунок заборгованості та первинні документи. Крім того відповідач ОСОБА_1 зазначає, що розмір нарахованих відсотків значно перевищує розмір заборгованості за кредитом. Посилається на п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» якою передбачено, що встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором є несправедливими умовами, можуть бути визнані недійсними. Вказана позовна заява позивачем подана до суду необгрунтовано та передчасно (а.с.31-39).

16.07.2024 представницею позивача ОСОБА_2 подано відповідь на відзив, яка сформована в системі «Електронний суд», в якій заперечує проти доводів відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву, наполягає на задоволенні позову в повному обсязі з підстав зазначених у самій позовній заяві та у даній відповіді (а.с. 44-58).

Відповідно до положень ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи тавстановлено судом,03.05.2021між ТОВ«Споживчий центр»та ОСОБА_1 укладено Кредитнийдоговір №03.05.2021-100003017шляхом підписанняЗаявки,яка єневід`ємноючастиною цьогоДоговору.Вказаний договірпідписаний відповідачемза допомогоюелектронного підписуодноразовим ідентифікаторомW235 (а.с. 13-14).

Згідно пункту 8.1 Кредитного договору цей Договір набирає чинності з дати отримання кредитором у інформаційній системі кредитора від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитора на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитора.

Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 10 000 грн., що підтверджується квитанцією від 03.05.2021 (а.с. 33), з первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою «Економ»/«Стандарт». Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного та періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».

Пролонгація строку користування кредитом здійснюється позичальником шляхом сплати ним процентів за весь попередній строк користування кредитом, що надає право позичальнику повернути кредит в останній день пролонгованого строку зі сплатою процентів за цей пролонгований строк. Пролонгований строк дорівнює первинному строку та обраховується з дня сплати процентів, вказаних у цьому абзаці. Кількість пролонгацій необмежена, однак, право на пролонгацію втрачається, якщо в результаті пролонгації загальна сума процентів за договором досягне максимального розміру. Максимальна сума процентів за договором (сумарно процентів за «Економ» та процентів «Стандарт») становить 20 000 грн. Після досягнення максимального розміру проценти не нараховуються. Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 881,64% річних (а.с. 13).

Отже, первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання, а черговий період - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду.

Також позивачем до матеріалів справи додано пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) у якій викладені умови кредитного договору (а.с.11-12).

Згідно п. 1.1 Договору за цим Договором кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 1.3 Договору протягом 3 робочих днів з дати прийняття пропозиції позичальником кредитор надає позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною цієї оферти; тип кредиту - фінансовий кредит; строк, на який надається кредит, встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюються у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності, що зазначено в п. 2.1 Договору.

Згідно п. 2.3 Договору надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитора, а днем погашення кредиту/сплати платежу день зарахування коштів на поточний рахунок кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитора - п. 2.4 Договору.

В п. 2.8 Договору зазначено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 881,64%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 30 000 грн.

Відповідно до п.п. «а» п. 4.1 Договору позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитора до дати, вказаної у Заявці, яка є невід`ємною частиною цієї оферти.

У разі несплати кредиту та/або процентів до останнього дня максимального строку, на який надається кредит, сума зобов`язань по погашенню кредиту та/або процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та нарахованих процентів до позичальника може бути застосована неустойка згідно п. 5.5 Кредитного договору, що зазначено в п. 7.1 Договору.

Також відповідачем ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту від 03.05.2021 в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту. (а.с. 16 зворот -17).

Згідно довідки, наданої позивачем, за період з 03.05.2021 до 01.10.2024 ОСОБА_1 здійснив платіж 16.05.2021 в сумі 2800 грн, в рахунок погашення кредиту, в подальшому жодних платежів на погашення кредитної заборгованості відповідачем не вносились (а.с. 51-53).

Заперечень щодо поданого розрахунку, або ж іншого розрахунку відповідачем ОСОБА_1 до суду не подано.

Згідно Довідки про стан заборгованості за кредитним договором № 03.05.2021-100003017 від 03.05.2021 ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Споживчий центр» в сумі 27 200 грн., яка складається з основного боргу в сумі 10000 грн. та відсотків 17200 грн. (а.с. 21).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статей 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифкатора W235 підписано заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, з якою позичальник ознайомився 31.05.2021 за посиланням, яке зазначено у самій заявці.

Тобто вказане спростовує твердження відповідача ОСОБА_1 про те, що він не ознайомлювався з умовами кредитного договору.

Разом з тим відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що умови кредитного договору щодо процентних ставок за користування кредитом, строку користування кредитом тощо, визначені у електронних документах, що є частиною кредитного договору, є несправедливими у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

ОСОБА_1 03.05.2021 електронним цифровим підписом підписав заявку, яка є невід`ємною частиною цього договору, пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), підтвердження укладення кредитного договору, а також паспорт споживчого кредиту.

Таким чином, указаний кредитний договір було укладено в електронному вигляді та відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Крім того, на підтвердження укладення кредитного договору відповідач отримав кошти у розмірі 10 000 грн., що ним не заперечувалося, як і не заперечувалося нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 17200 грн.,

За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 цього Закону несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

У постанові від 02 грудня 2015 року у справі №6-1341цс15 Верховний Суд України наголосив, що Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

У Рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) зазначено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

У постанові Верховного Суду України від 11.09.2013 року у справі №6-40цс13 зроблені такі висновки: «Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в ч. 2 ст. 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Аналізуючи норму ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві».

Із умов Кредитного договору, укладеного 03.05.2021 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 судом встановлено, що договором передбачено первинний строк - 14 календарних днів з дати отримання кредиту за процентною ставкою «Економ»/«Стандарт», а також пролонговані строки користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду.

У п. 5 паспорту кредиту зазначено порядок повернення кредиту, зокрема: кількість та розмір платежів, періодичність внесення: Графік платежів при обранні первинного строку: сума кредиту у розмірі 10 000 грн. та проценти у розмірі 2 800 грн. сплачуються до 16.05.2021 року.

Аналогічні положення передбачені у заявці.

Тобто, договором передбачено, що у разі внесення суми коштів у розмірі 12 800 грн. до 16.05.2021 кредит погашено.

Нарахування процентів у сумі більшій, ніж 2 800 грн., є наслідком несплати відповідачем заборгованості в повному обсязі в 14-денний строк з моменту отримання кредиту (первинний строк).

Також кредитним договором передбачено, що максимальний розмір процентів за договором становить 20 000 грн., після досягнення якого проценти не нараховуються.

Максимальний строк, на який надається кредит це період, який складається з кількості календарних днів фактичного користування кредитом (залишком кредиту у разі його дострокового повернення), протягом якого нараховуються проценти до досягнення загальною сумою процентів їх максимального розміру (двісті процентів).

Судом встановлено, що відповідач здійсним лише разовий платіж в сумі 2800 грн. 16.05.2021, та не дотримувався строків, визначених кредитним договором, що і призвело до виникнення заборгованості. При цьому позивачем нараховано проценти у межах розміру та строків, встановлених кредитним договором.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи відповідача про те, що умови кредитного договору, визначені у електронних документах, що є частиною цього договору, є несправедливими для нього, оскільки такі суперечать обставинам справи, встановленим судом на підставі належних та допустимих доказів.

Розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Крім того, проценти за користування кредитом визначено відповідно до статей 1048, 1056-1 ЦК України, вони не є компенсацією за невиконання зобов`язань за договором в розумінні вищевказаного положення закону.

ОСОБА_1 , підписуючи договір був ознайомлений з його умовами, відповідно розумів їх зміст та розмір процентів, і надав свою згоду на отримання кредитних коштів.

Сума заборгованості за кредитом незначна і відповідно відповідач, ознайомившись з умовами договору, мав змогу розуміти, що розмір процентів буде залежати від строку, за який він поверне кредит.

Враховуючи те, що обов`язку з повернення коштів за кредитним договором від 03.05.2021 № № 03.05.2021-100003017, ОСОБА_1 не виконав, з останнього на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 27 200 грн. яка складається з 10 000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 17 200 грн. заборгованості за процентами.

Враховуючи те, що позов задоволено в повному обсязі, керуючись ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 12, 81, 133, 141, 144, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимогиТовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за Кредитним договором № 03.05.2021-100003017 від 03.05.2021, станом на 27.07.2021, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 10000 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 17200 грн, а всього 27 200 (двадцять сім тисяч двісті) грн. 00 коп.,

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча: Л.Є.Петренко