Ухвала суду № 123219688, 20.11.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/14963/23

Провадження № 2/202/3987/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська у складі судді Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Пономаренко О.М.

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо прийняття уточненої позовної заяви у цивільній справі № 202/14963/23 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Мендрик Дмитро Олександрович, до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2023 через підсистему «Електронний суд» адвокат Мендрик Д.О, діючи на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом про захист прав споживачів, який мотивував тим, що ОСОБА_2 є клієнтом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». З метою зберігання та накопичення коштів в національній валюті ОСОБА_2 було відкрито в АТ «Ощадбанк» рахунки, на які також отримується пенсія та допомога як особі з інвалідністю 2 групи. У 2023 році ОСОБА_2 не змогла зняти власні кошти у банкоматі АТ «Ощадбанк», у зв`язку з чим звернулась до менеджера АТ «Ощадбанк», та після перевірки рахунку менеджер повідомив, що накладено арешт виконавчою службою. На звернення до банку також вказали про арешт. На адвокатський запит банк відмовився надавати відповідь. На звернення до національного банку повідомили, що треба надати банку якісь додаткові документи. Виконавча служба повідомила, що не має ніяких виконавчих проваджень. Вважає дії банку по блокуванню рахунків позивача неправомірними. Просив суд зобов`язати Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» зняти обмеження, арешти з усіх банківських рахунків та карток, держателем яких є ОСОБА_2 .

04.08.2023 по справі відкрите спрощене позовне провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов.

18.10.2023 через підсистему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позов.

16.11.2023 по справі відбулось перше судове засідання по суті.

16.11.2023 ухвалою суду, за клопотанням представника відповідача, витребувані докази по справі.

19.01.2024 явка особисто позивача у судове засідання була визнана судом обов`язковою.

20.03.2024, у зв`язку з повторною неявкою особисто позивача у судове засідання, явка якого була визнана обов`язковою, позов залишено без розгляду.

05.06.2024 постановою Дніпровського апеляційного суду ухвала від 20.03.2024 про залишення позову без розгляду була скасована, а справа повернута до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.

18.06.2024 судовий розгляд по справі продовжено у суді першої інстанції.

25.07.2024 у судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів, яке судом задоволено.

15.08.2024 ухвалою суду, за клопотанням представника позивача, витребувані докази по справі.

19.09.2024 по справі відбулось чергове судове засідання.

04.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Мендрика Д.О. надійшла уточнена позовна заява у якій, окрім первісних позовних вимог, заявлена нова позовна вимога - стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 194 421,03 грн.

21.10.2024 від представника АТ «Державний ощадний банк України» через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву про уточнення позовних вимог з яких випливає, що відповідач категорично заперечує проти прийняття вказаної заяви до провадження, оскільки в даному випадку, правові підстави для прийняття заяви з додатковими вимогами, яка подана позивачем, - відсутні, оскільки за такою заявою позивачем заявляються вимоги, які є новими, з новими правовими підставами, що не є за своїм змістом уточненням позовних вимог та суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, тобто є окремими та самостійними позовними вимогами, що не передбачено процесуальним законом.

Отже, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

За приписами чинного цивільного процесуального кодексу збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Крім того зазначила, що Позивачем порушено строк подання заяви, який відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України становить не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача адвокат Мендрик Д.О. не з`явився, клопотання про проведення судового засідання у режимі відеконференцзв`язку не подавав. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку 23.10.2024 судової повістки до його електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд».

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні просила відмовити у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог від 04.10.2024 з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши заяву про уточнення позовних вимог від 04.10.2024 та проаналізувавши рух по справі, суд дійшов до наступного висновку.

Предмет позову це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21) зазначено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №570/5639/16-ц(провадження № 61-19440св21) зазначено, що зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.[…] Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо повернення заяви про зміну предмета позову і вважає, що позивач має право на уточнення позовних вимог, враховуючи приписи статей 13, 175, 197 ЦПК України, якими передбачено виключне право позивача на визначення предмета та підстав спору, а також способу захисту порушеного права та інтересу. У цьому випадку суди не врахували вимоги статті 189 ЦПК України, за якими одним із завдань підготовчого провадження є остаточневизначення предмета спору та характеру спірних правовідносин з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

З тексту уточненої позовної заяви у даній справі судом встановлено, що представник позивача адвокат Мендрик Д.О. не уточнив позовні вимоги, а заявив нову позовну вимогу, тобто змінив предмет позову, доповнивши його вимогою про стягнення з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 194421,03 грн. (тобто відбулась зміна матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача).

Пунктом 2 ч.2 ст.49 ЦПК України встановлено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження

Приписами частини 3 статті 49 ЦПК України вбачається, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У пунктах 6, 7 частини 2 статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

В даній справі судом встановлено, що представник позивача змінив предмет позову після третього судового засідання по суті справи, яка розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, тобто з порушенням порядку, визначеному ч.2, ч.3 ст.49 ЦПК України, що тягне за собою відмову у прийнятті її до розгляду судом.

При цьому суд роз`яснює, що позивач та її представник мають право на звернення до суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 194421,03 грн.

Ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду в порядку статті 353 ЦПК України. Наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви позивачу.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 листопада 2021 року у справі №405/3360/17(провадження № 61-9545сво21), дійшов висновку, що зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка у свою чергу може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України, на ухвалу суду про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від26 квітня 2022 року у справі № 712/9611/19-ц (провадження № 61-1553св22), від 25 січня 2023 року у справі № 492/1529/19 (провадження № 61-10006св22).

Керуючись п.2 ч.2, ч.3 ст.49 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити позивачу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Мендрик Дмитро Олександрович, у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог від 04.10.2024 року у цивільній справі № 202/14963/23 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Мендрик Дмитро Олександрович, до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів.

Копію ухвали негайно надіслати усім учасникам справи.

За адресою https://ind.dp.court.gov.ua/sud0417 учасники справи можуть отримати інформацію по справі.

Відповідно до Постанови ОП КЦС ВС у справі № 405/3360/17 від 01.11.2021 апеляційна скарга на ухвалу може бути подана учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали суддя склав 22.11.2024

Суддя А. О. Михальченко