Рішення № 123207778, 21.11.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8642/24

РІШЕННЯ

іменем України

21 листопада 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1983 по 24.05.1984 та з 01.09.1986 по 23.02.1988 у Докучаєвському гірничому технікумі на денній (очній) формі навчання згідно довідки № 152 від 26.02.2024, виданої Державною бюджетною професійною освітньою установою "Докучаєвський політехнічний технікум", і періоду проходження військової служби та участь у бойових діях у воєнний час з 24.02.2022 по 24.02.2024 в розрахунку один місяць служби за три місяці служби;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.02.2024 та зарахувати до його страхового стажу період навчання з 01.09.1983 по 24.05.1984 та з 01.09.1986 по 23.02.1988 у Докучаєвському гірничому технікумі за спеціальністю "Експлуатація автомобільного транспорту", і період проходження військової служби та участь у бойових діях у воєнний час з 24.02.2022 по 24.02.2024 в розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком як учасник бойових дій відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Проте до страхового стажу позивача протиправно не зараховано періоди навчання з 01.09.1983 по 24.05.1984 та з 01.09.1986 по 23.02.1988 у Докучаєвському гірничому технікумі за спеціальністю "Експлуатація автомобільного транспорту", і період проходження військової служби та участь у бойових діях у воєнний час з 24.02.2022 по 24.02.2024 в розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

Відповідач правом подати відзив не скористався, а тому, відповідно до вимог частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2024 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

У витязі з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.01.2022 №5 зазначено, що позивач з 11.01.2022 включений до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлений на всі види забезпечення.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.03.2024 №1203-5003145498 позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 19.10.2023, позивач є учасником бойових дій.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_3 від 24.02.2024 позивач перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_3 .

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 14.04.2024 №1555/1216, позивач дійсно в періоди з 24.02.2022 по 07.09.2022, з 09.10.2022 по 19.12.2022, з 21.12.2022 по 30.03.2023, з 02.04.2023 по 18.05.2023, з 26.05.2023 по 11.09.2023, з 14.09.2023 по 31.10.2023, з 13.11.2023 по 25.01.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Покровський район, м. Красногорівка; Харківській області, Боровський район, с. Макіївка; Харківській області, Вовчанський район, с. Білий Колодязь, с. Котівка; Донецькій області, Волноваський район, с. Старомайорське, с. Шахтарське.

У довідці Військової частини НОМЕР_3 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 10.04.2024 №1553/3736 зазначено, що позивач дійсно в періоди з 26.01.2024 по 15.03.2024, з 02.04.2024 по т.ч. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, с. Тарасівка.

Відповідно до диплому НОМЕР_4 , виданого 02.03.1988 (реєстраційний №6818), позивач навчався в Докучаєвському гірничому технікумі за спеціальністю "Експлуатація автомобільного транспорту".

Згідно з довідкою Державного бюджетного професійного навчального закладу "Докучаєвський політехнічний технікум" Донецької народної республіки від 26.02.2024 №52 позивач навчався в Докучаєвському гірничому технікумі на очній формі за спеціальністю "Експлуатація автомобільного транспорту" з 01.09.1983 (наказ від 26.08.1983 №174) по 24.05.1984 (наказ від 14.05.1984 №46) та з 01.09.1986 (наказ від 26.08.1986) по 23.02.1988 (наказ від 03.03.1988 №72). У період з 25.05.1984 по 14.06.1986 - служба в радянській армії. Диплом НОМЕР_4 виданий 02.03.1988 (реєстраційний №6818).

Позивач звернувся до відповідача щодо обчислення страхового стажу.

Відповідач повідомив позивача про те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 07.11.2023 отримує пенсію за віком як учасник бойових дій відповідно до статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 36 років 8 місяців 28 днів (зараховано по 31.10.2023 - місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії). Підстави для зарахування періодів участі в бойових діях з 2022 року до страхового стажу в пільговому обчисленні відсутні, оскільки пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяв до 31.12.2003, а за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Зазначено, що з урахуванням Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", відсутні підстави для зарахування до страхового стажу періоду навчання згідно з наданою довідкою від 26.02.2024 №52 про періоди навчання, виданою Державним бюджетним професійно-навчальним закладом "Докучаївський політехнічний технікум" Донецької народної республіки.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Щодо вимоги позивача зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби та участь у бойових діях у воєнний час з 24.02.2022 по 24.02.2024 в розрахунку один місяць служби за три місяці служби, суд зазначає та враховує таке.

Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок №413), визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та категорії таких осіб.

Відповідно до пункту 4 Порядку №413 підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначеноЗаконом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Абзацом 2 пункту 1статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці):

- участь у бойових діях у воєнний час;

- час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

При цьому, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.

Як встановив суд, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .

Відповідно до довідок Військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2024 №1555/1216 та Військової частини НОМЕР_3 від 10.04.2024 №1553/3736 ОСОБА_1 дійсно в періоди з 24.02.2022 по 07.09.2022, з 09.10.2022 по 19.12.2022, з 21.12.2022 по 30.03.2023, з 02.04.2023 по 18.05.2023, з 26.05.2023 по 11.09.2023, з 14.09.2023 по 31.10.2023, з 13.11.2023 по 25.01.2024, з 26.01.2024 по 15.03.2024, з 02.04.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в: Донецькій області, Покровський район, м. Красногорівка; Харківській області, Боровський район, с. Макіївка; Харківській області, Вовчанський район, с. Білий Колодязь, с. Котівка; Донецькій області, Волноваський район, с. Старомайорське, с. Шахтарське; Донецькій області, с. Тарасівка.

Водночас, вказаний період служби до страхового стажу не зарахований в пільговому обчисленні.

Однак, час проходження такої служби зараховується у трикратному розмірі незалежно від того, який вид пенсії та за якимзакономвона призначається. Такий правовий висновок також викладений Верховним Судом у постановах від 05.06.2018 у справі №348/347/17 та постанові від 30.07.2019 у справі №346/1454/17.

За таких обставин, наявні правові підстави для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24.02.2022 по 07.09.2022, з 09.10.2022 по 19.12.2022, з 21.12.2022 по 30.03.2023, з 02.04.2023 по 18.05.2023, з 26.05.2023 по 11.09.2023, з 14.09.2023 по 31.10.2023, з 13.11.2023 по 25.01.2024, з 26.01.2024 по 24.02.2024 (з урахуванням змісту позовних вимог) в пільговому обчисленні один місяць служби за три.

Водночас, підстави для задоволення позовних вимог в іншій частині спірного періоду в зазначеній частині позовних вимог відсутні, оскільки доказів участі позивача у бойових діях у воєнний час в інший спірний період не надано.

Щодо позовних вимог в частині зарахування до страхового стажу позивача періодів навчання з 01.09.1983 по 24.05.1984 та з 01.09.1986 по 23.02.1988 у Докучаєвському гірничому технікумі за спеціальністю "Експлуатація автомобільного транспорту", суд зазначає та враховує таке.

Відповідно до пункту "д" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно із статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами пункту 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Як визначено пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках: відсутність трудової книжки; відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутня трудова книжка позивача.

Відповідно до диплому НОМЕР_4 , виданого 02.03.1988 (реєстраційний №6818), позивач навчався в Докучаєвському гірничому технікумі за спеціальністю "Експлуатація автомобільного транспорту". Проте, в дипломі відсутні періоди навчання.

Таким чином, позивачу для врахування періоду навчання до страхового стажу, необхідно надати уточнюючу довідку.

Як встановив суд, єдиною підставою неврахування періоду навчання до страхового стажу до страхового стажу позивача слугували висновки відповідача (викладені в відповіді, наданій на звернення позивача) про те, що довідка від 26.02.2024 №52, надана на його підтвердження, видана Державним бюджетним професійно-навчальним закладом "Докучаївський політехнічний технікум" Донецької народної республіки, та не враховується з урахуванням норм Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Досліджуючи правомірність наведених висновків, суд зазначає та враховує таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.

Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Положеннями частини 1 статті 17 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Положеннями частин 1 - 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Зі змісту викладеного слідує, що акт (рішення, документ), виданий органом на тимчасово окупованій території є недійсним і не створює правових наслідків у разі, якщо він виданий органом створеним у порядку, не передбаченому законодавством України.

Частиною 4 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено, що встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у 1971 році в документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці (справи "Лоізіду проти Туреччини", "Кіпр проти Туреччини" та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії"). Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №0440/6809/18 дійшов висновку про можливість застосування названих загальних принципів ("Намібійські винятки"), сформульованих в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивачів на соціальний захист та гарантованих їм прав на пенсійне забезпечення.

У справі, що розглядається, неможливість надання позивачем довідки установи, яка б діяла відповідно до законодавства України, обумовлена виключно тим, що архів з первинними документами знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території. Про це також свідчить зміст листа Директорату фахової передвищої, вищої освіти Міністерства освіти і науки України №3/730-24 від 07.02.2024, наданий на звернення позивача. У цьому листі зазначено, що архіви освітніх закладів в Міністерстві не зберігаються. Також вказано, що Докучаєвський гірничий технікум Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" після окупації у 2014 році частини Донецької області на підконтрольну Україні територію не переміщувався. Архів закладу освіти залишився на окупованій території і наразі недоступний.

Зазначене не може обмежувати право особи на належне пенсійне забезпечення.

Водночас, суд зазначає, що позивач у позовних вимогах помилково зазначив довідку №152 від 26.02.2024 замість №52 від 26.02.2024.

Таким чином, відповідача слід зобов`язати зарахувати до страхового стажу позивача періоди навчання з 01.09.1983 по 24.05.1984 та з 01.09.1986 по 23.02.1988.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а також звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24.02.2022 по 07.09.2022, з 09.10.2022 по 19.12.2022, з 21.12.2022 по 30.03.2023, з 02.04.2023 по 18.05.2023, з 26.05.2023 по 11.09.2023, з 14.09.2023 по 31.10.2023, з 13.11.2023 по 25.01.2024, з 26.01.2024 по 24.02.2024 по 28.11.2022 та з 03.12.2022 по 31.12.2022 до страхового стажу на пільгових умовах - один місяць за три місяці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди навчання з 01.09.1983 по 24.05.1984 та з 01.09.1986 по 23.02.1988.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк